
- •1. Наука про адвокатуру: основні поняття та напрями.
- •2.Предмет та система науки про адвокатуру.
- •3.Методи науки про адвокатуру
- •5.Місце Адв серед інших навч юридичних дисциплін
- •4.Адв в Україні як навч дисц, її предмет та система
- •6.Зародження адвокатури
- •8.Інститут адвокатури у Давньому Римі
- •7.Адвокатура в Античній Греції
- •10.Розвиток інституту адвокатури в Англії
- •9.Розвиток інституту адвокатури у Франції
- •11.Розвиток інституту адвокатури у Німеччині
- •12..Зародження і розвиток інституту адвокатури в Україні
- •13Адвокатура України після 1917 року
- •19.Законодавство про адвокатуру, сучасні проблеми та шляхи їх вирішенн
- •17Право особи на отримання кваліфікованої правової допомоги: міжнародно-правові аспекти
- •18Міжнар стандарти та нормативи адв та адвокатської діяльності
- •20Поняття адвокатської діяльності, її мета.
- •21Принципи адвокатської діяльності
- •22.Гарантії адвокатської діяльності Стаття 23.
- •23.Види адвокатської діяльності
- •25.Вимоги щодо несумісності відносно діяльності адвоката
- •27. Допуск до складення кваліфікаційного іспиту особи, яка виявила бажання стати адвокатом
- •26.Адвокат: поняття, вимоги до набуття статусу
- •28. Кваліфікаційний іспит: нормативне регулювання, процедура проведення
- •30Стажист адвоката: права та обов’язки
- •31.Керівник стажування: права та обов’язки
- •32.Свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності: умови отримання. Посвідчення адвоката
- •33.Форми організації роботи адвоката
- •34.Єдиний реєстр адвокатів України
- •37.Об’єднання адвокатів
- •36.Порівняльна характеристика адв бюро та адв об’єднання
- •39.Обов’язки адвоката
- •40.Помічник адвоката
- •42.Порівняльна характеристика помічника та стажиста адвоката
- •47.Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •48.Процедура здійснення дисциплінарного провадження
- •59.Етика пов адв при відмові від подальшої роботи з клієнтом
- •57.Принципи адвокатської етики
- •60.Етичні правила у взаєминах «адвокат-колега»
- •58.Етичні правила поведінки у сфері «адвокат-клієнт»
- •61. Етика відносин «адвокат-суд»
- •65.Договір про надання правової допомоги: поняття, зміст, форма
- •66.Підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги
- •62.Відповідальність адв за порушення правил адв етики
- •68.Прип, розірвання договору про надання правової допомоги
- •72.Конференція адвокатів регіону
- •70.Адв самоврядування: основні засади та завдання
- •73.Рада адвокатів регіону (рар)
- •74.Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури
- •75.Ревізійна комісія адвокатів регіону
- •76.Вища кваліфікаційна комісія адвокатури
- •77.Вища ревізійна комісія адвокатури
- •78.З’їзд адвокатів України
- •79.Рада адвокатів України
- •81.Відповідальність адвоката іноземної держави
- •52.Сутність поняття «адвокатська етика»
- •53.Мораль та моральність у адвокатській діяльності
- •54.Співвідношення моралі, моральності та етики для адвокатської діяльності
- •43.Соціальне страхування адвоката
- •43. Страхування відповідальності адвоката
- •44.Пенсійне страхування адвоката
- •55.Особливості адвокатської етики
- •45.Оподаткування діяльності адвоката
- •46.Відповідальність адвоката: поняття та види
- •56.Етичні засади регулювання адвокатської діяльності. Правила адв етики
- •69.Надання адвокатом безоплатної правової допомоги
13Адвокатура України після 1917 року
Лютий 1918р. – до влади прийшли більшовики: відмінили присяжну і приватну адвокатуру, суди і видали «Декрет про суд №1» - в країні створили колегії правозаступників в нар судах і революційних трибуналах. Діяло це положення до 1922р. Правозаступником міг бути: будь-яка людина з 18р. Їх єдиним завдання було надвати правову допомогу в судах і захист в К справах. В лютому 1919р. були створені юр консультації. Всі правозаступники були на держ службі і отримували заробітну плату. НЕП: 2 жовтня 1922р. було прийнято положення «Про адвокатуру УРСР»: сторили колегії захисників в К та Ц справах. Члени колегій повинні були вести К та Ц справи за призначення та угодою, ведення справ в адмін органах, складання документів, надання порад, укладення договорів, участь у зборах захисників свого округу. Захисники мали право здійнсювати практику індивідуально в приватних кабінетах, проте вони мали чергувати в колегіях… Ширші права самоврядування колегій, вже не було держ служби – до середини 30-х…Колективізація: 20-30 рр. Спочатку була добровільна, а потім 1928р. колегія НКЮ СРСР прийняла постанову «Про реорганізацію колегії захисників» - ліквідація приватних кабінетів і прикріплення до консультацій. «Положеня про колективні форми роботи захисників» від 1929р.: члени колегій захисників одержували заробітну плату і були лише юр консультації. колегії не належали до партії! Члени партії не могли здійснювати захист буржуазії. Адвокатура підпорядковувавлась ОДВ. Грудень 1936р. – Конституція СРСР. 30 січня 1937р. – Конституція УРСР, яка предбачувала право обвинуваченого на захист: право на захист не надавалось терористом, участь захисників була обмежена в справах радянської агітації та пропаганди.Такі справи розглядались «трійками»! Положення «Про адвокатуру СРСР» 16 серпня 1939р.: струткура, завдання, прийом, відповідальність. Воно повернуло терміни «адвокат» і «адвокатура». З’являються колегії адвокатів: обласні, крайові та республіканські. Діяльність колегій здійснювалось через НКЮ УРСР. Контроль через обласні управління юстиції. Передбачались лише юр консультації. Іноді могли бути адвокатами вчителі та лікарі…2 світова війна: колегії захисників зберігались. Захисники не приймали участі в військових трибуналах! «Хрущовська відлига»: Положення «Про адвокатуру УРСР» 1962р. – контроль з боку Мін’Юсту. Адвокатура залишалась під наглядом судів та ОДВ. Створ юр ВНЗ. Кількість адвокатів контролювалась з боку держави. «Брежневський застой» 20 квітня 1978 – конституція УРСР: адвокатура набула конституційного статусу. Для надання юр допомоги діяли колегії адвокатів. Прийнято Положення «Про адвокатуру УСРС» 1978р.: розширено види юр допомоги, колегії адвокатів формувались за теритріалним принципом. Вагомі повноваження у самоврядуванні. Але- Керівництво та контроль за адвокатурою!Кінець 80-х років З’їзд нардепів СРСР: законодавство «Про судоустрій» - Допуск захинсика в К справі з моменту затримання, арешту або пред’явлення обвинувачення. В 1991р. ЗУ «Про підприємництво» - здійснення юр практики на підставі ліцензії Мін’юсту. Поява перших юр кооперативів. Організація адвокатури на місцевому рівні та відсутність її центарльного апарату. Контроль з боку Мін’юсту. Зниження ролі адвокатів на досудових стадіях процесу. Панування президій колегій адвокатів над рядовими адвокатами. 1992р. ЗУ «Про адвокатуру»: Відмінив монополію колегій адвокатів! Відродив приватну адвокатуру. Обмеження щодо осіб, які можуть стати адвокатами, закріпив принципи та форми діяльності адвокатури. Розширив права та обов’язки адвокатів.