
- •1. Наука про адвокатуру: основні поняття та напрями.
- •2.Предмет та система науки про адвокатуру.
- •3.Методи науки про адвокатуру
- •5.Місце Адв серед інших навч юридичних дисциплін
- •4.Адв в Україні як навч дисц, її предмет та система
- •6.Зародження адвокатури
- •8.Інститут адвокатури у Давньому Римі
- •7.Адвокатура в Античній Греції
- •10.Розвиток інституту адвокатури в Англії
- •9.Розвиток інституту адвокатури у Франції
- •11.Розвиток інституту адвокатури у Німеччині
- •12..Зародження і розвиток інституту адвокатури в Україні
- •13Адвокатура України після 1917 року
- •19.Законодавство про адвокатуру, сучасні проблеми та шляхи їх вирішенн
- •17Право особи на отримання кваліфікованої правової допомоги: міжнародно-правові аспекти
- •18Міжнар стандарти та нормативи адв та адвокатської діяльності
- •20Поняття адвокатської діяльності, її мета.
- •21Принципи адвокатської діяльності
- •22.Гарантії адвокатської діяльності Стаття 23.
- •23.Види адвокатської діяльності
- •25.Вимоги щодо несумісності відносно діяльності адвоката
- •27. Допуск до складення кваліфікаційного іспиту особи, яка виявила бажання стати адвокатом
- •26.Адвокат: поняття, вимоги до набуття статусу
- •28. Кваліфікаційний іспит: нормативне регулювання, процедура проведення
- •30Стажист адвоката: права та обов’язки
- •31.Керівник стажування: права та обов’язки
- •32.Свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності: умови отримання. Посвідчення адвоката
- •33.Форми організації роботи адвоката
- •34.Єдиний реєстр адвокатів України
- •37.Об’єднання адвокатів
- •36.Порівняльна характеристика адв бюро та адв об’єднання
- •39.Обов’язки адвоката
- •40.Помічник адвоката
- •42.Порівняльна характеристика помічника та стажиста адвоката
- •47.Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •48.Процедура здійснення дисциплінарного провадження
- •59.Етика пов адв при відмові від подальшої роботи з клієнтом
- •57.Принципи адвокатської етики
- •60.Етичні правила у взаєминах «адвокат-колега»
- •58.Етичні правила поведінки у сфері «адвокат-клієнт»
- •61. Етика відносин «адвокат-суд»
- •65.Договір про надання правової допомоги: поняття, зміст, форма
- •66.Підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги
- •62.Відповідальність адв за порушення правил адв етики
- •68.Прип, розірвання договору про надання правової допомоги
- •72.Конференція адвокатів регіону
- •70.Адв самоврядування: основні засади та завдання
- •73.Рада адвокатів регіону (рар)
- •74.Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури
- •75.Ревізійна комісія адвокатів регіону
- •76.Вища кваліфікаційна комісія адвокатури
- •77.Вища ревізійна комісія адвокатури
- •78.З’їзд адвокатів України
- •79.Рада адвокатів України
- •81.Відповідальність адвоката іноземної держави
- •52.Сутність поняття «адвокатська етика»
- •53.Мораль та моральність у адвокатській діяльності
- •54.Співвідношення моралі, моральності та етики для адвокатської діяльності
- •43.Соціальне страхування адвоката
- •43. Страхування відповідальності адвоката
- •44.Пенсійне страхування адвоката
- •55.Особливості адвокатської етики
- •45.Оподаткування діяльності адвоката
- •46.Відповідальність адвоката: поняття та види
- •56.Етичні засади регулювання адвокатської діяльності. Правила адв етики
- •69.Надання адвокатом безоплатної правової допомоги
81.Відповідальність адвоката іноземної держави
У разі вчинення адвокатом іноземної держави, включеним до ЄРАУ, дисц проступку він несе дисц відповідальність у порядку, передб З для адв У з урах особл. До адв ін. д, вкл до ЄРАУ, можуть бути застосовані дисц стягнення виключно у вигляді попередження або виключення зЄРАУ. Про накладення на адвоката іноземної держави дисц стягнення КДКА повідомляє відповідний ОДВ або орган адв самоврядування іноз д, в якій адв отримав статус адв або набув п на заняття адв д.
52.Сутність поняття «адвокатська етика»
Для того, щоб зрозуміти сутність поняття ад ет і те, яке ж місце займає вона у д-і адв, потрібно виходити із того, що ад д має 2 сфери існування. Умовно їх можна розділити на легістську та практичну. Л в основі містить дер закріплення існув самого ін.-ту адв, пр. рег д-і та ін.., цю сферу можна назвати ідеальною, адж вона відображає те, якоб має бути д-ть адвоката. Ін сфера – практ, яка є відображенням накладення реал життя на цей каркас ідеал моделі адв. Ця сфера склад з сукупності можливих вар повед адвоката, з можливості застосув не лише закону, а й загально люд мор норм, уявл про право у його етичній формі – права справедливості. АЕ - приписувана корпоративними правилами належна поведінка адвоката у тих випадках, коли пр норми не встановлюють для нього конкретних правил пов.
53.Мораль та моральність у адвокатській діяльності
Там, де норми права не регулюють, не впорядковують д-ь людей, виступають норми моралі. Мораль – це цілісна с-ма уявлень про добро і зло, св і справед, напрацьована людством. Моральність – внутр. мораль конкр людини, дух сторона її поведінки. Таким чином, вбачається співвідношення заг і конкр. Це поняття взаємодоповнюючі. Моральні пр. існ об’єкт, а в свідомості кожного окр. адв трансформ в суб моральність, яка виявл у конкр ситуації. Ці принц – це засади для дій адвоката, а не детальні інструкції кожного кроку.
Мораль являє собою особливу систему приписів, правил поведінки, що регулюють суспільні відносини у відповідності зі сформ в сусп.-ві критеріями добра, зла, справедливості, чесності, сумлінності, правди, неправди і т.п. Виконання норм моралі заб не держ примусом, а авторитетом гром думки, боязню осуду з боку оточуючих, страхом втратити повагу і хорошу репутацію.
Норми моралі і права перебувають у нерозривній взаємодії, тому що грають в системі рег сусп відносин однаково значущі ролі, немислимі у відриві один від одного, взаємооб і взаємодоповнюють один одного.
54.Співвідношення моралі, моральності та етики для адвокатської діяльності
Мораль – це цілісна с-ма уявлень про добро і зло, св і справед, напрацьована людством. Мораль являє собою особливу систему приписів, правил поведінки, що регулюють суспільні відносини у відповідності зі сформованими в суспільстві критеріями добра, зла, справедливості, чесності, сумлінності, правди, неправди і т.п. Виконання норм моралі заб не держ примусом, а авторитетом гром думки, боязню осуду з боку оточуючих, страхом втратити повагу і хорошу репутацію.
Норми моралі і права перебувають у нерозривній взаємодії, тому що грають в системі рег сусп відносин однаково значущі ролі, немислимі у відриві один від одного, взаємооб і взаємод один одного.
Терміни «мораль» та «етика» багатьма вживаються як синоніми. У наук розумінні терміни «мораль» та «етика» не рівнозначні.
Мораллю є с-ма правил, нормативних регуляторів поведінки суб'єктів у суспільних відносинах. Етика - наука про мораль, вчення про норми моралі і моральності, що склалися в суспільстві. Етика - багатше за своїм змістом поняття, ніж мораль, як і будь-яка наука в порівнянні з досліджуваним нею предметом.
Моральність – внутр. мораль конкр людини, дух сторона її поведінки. Таким чином, вбачається співвідношення заг і конкр. Це поняття взаємодоповнюючі. Етика – філ. дисц, що вивч мораль та моральність. Етика адв – кодекс принц моралі та цінностей, якими креються у своїй повед особа чи група осіб. Не стільки наука, скільки вчення. Адв етика – розділ проф. етики, що визн правила повед виходячи з особливостей юр професії та вимог до неї.