1.Наука про адвокатуру: основні поняття та напрями.

2.Предмет та система науки про адвокатуру.

3.Методи науки про адвокатуру

4.Адвокатура як навчальна дисципліна, її предмет та система

5.Місце Адв серед інших навчальних юридичних дисциплін

6.Зародження адвокатури

7.Адвокатура в Античній Греції

8.Інститут адвокатури у Давньому Римі

9.Розвиток інституту адвокатури у Франції

10.Розвиток інституту адвокатури в Англії

11.Розвиток інституту адвокатури у Німеччині

12.Зародження і розвиток інституту адвокатури в Україні

13.Адвокатура України після 1917 року

14.Розвиток адв на землях Сх Галичини й Буковини до 1939 р

15.Формування адв корпусу за чинним зак-вом України.

16.Право на отримання квал прав допомоги: конят аспекти

17. Право на отримання квал прав допомоги: м-п аспекти

18.Міжнар стандарти та нормативи адв та адв діяльності

19.Зак-во про адв, сучасні проблеми та шляхи їх вирішення

20.Поняття адвокатської діяльності, її мета.

21.Принципи адвокатської діяльності

22.Гарантії адвокатської діяльності

23.Види адвокатської діяльності

24.Набуття права на заняття адвокатською діяльністю

25.Вимоги щодо несумісності відносно діяльності адвоката

26.Адвокат: поняття, вимоги до набуття статусу

27.Допуск до скл квал іспиту ос, яка виявила баж стати адв

28.Квал іспит: нормат регулювання, процедура проведення

29.Стажування особи для набуття статусу адвоката

30.Стажист адвоката: права та обов’язки

31.Керівник стажування: права та обов’язки

32.Свід про п на зан адв діял: умови отр. Посвідчен адвоката

33.Форми організації роботи адвоката

34.Єдиний реєстр адвокатів України

35.Порівн хар-ка здійсн адв д адв індта у формі адв бюро.

36.Порівн хар-ка адв бюро та адвокатського об’єднання

37.Об’єднання адвокатів

38.Професійні та суспільні права адвоката

39.Обов’язки адвоката

40.Помічник адвоката

41.Стажист адвоката

42.Порівн характеристика помічника та стажиста адвоката

43.Соціальне страхування адвоката

44.Пенсійне страхування адвоката

45.Оподаткування діяльності адвоката

46.Відповідальність адвоката: поняття та види

47.Дисциплінарна відповідальність адвоката

48.Процедура здійснення дисциплінарного провадження

49.Кримінальна відповідальність щодо адвоката

50.Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю

51.Припинення права на заняття адвокатською діяльністю

52.Сутність поняття «адвокатська етика»

53.Мораль та моральність у адвокатській діяльності

54.Співвідн моралі, моральності та етики для адв діяльності

55.Особливості адвокатської етики

56.Етичні засади регулювання адв д. Правила адв етики

57.Принципи адвокатської етики

58.Етичні правила поведінки у сфері «адвокат-клієнт»

59.Етика пов адв при відмові від подальшої роботи з клієнтом

60.Етичні правила у взаєминах «адвокат-колега»

61.Етика відносин «адвокат-суд»

62.Відповідальність адв за порушення правил адв етики

63.Адвокатська таємниця

64.Підстави для здійснення адвокатської діяльності

65.Договір про надання прав допомоги: поняття, зміст, форма

66.Підстави для відмов в укл дог про надання прав допомоги

67.Гонорар адв: поняття, порядок обчислення, особливості

68.Припинення, розірвання дог про надання прав допомоги

69.Надання адвокатом безоплатної правової допомоги

70.Адвокатське самоврядування: основні засади та завдання

71.Національна асоціація адвокатів

72.Конференція адвокатів регіону

73.Рада адвокатів регіону

74.Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

75.Ревізійна комісія адвокатів регіону

76.Вища кваліфікаційна комісія адвокатури

77.Вища ревізійна комісія адвокатури

78.З’їзд адвокатів України

79.Рада адвокатів України

80.Здійснення в Україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави

81.Відповідальність адвоката іноземної держави

1. Наука про адвокатуру: основні поняття та напрями.

Наука про адвокатуру - це суспільна юридична галузь знань про закономірності виникнення, становлення, функціонування та подальшого розвитку адвокатури з метою виконання вищої соціальної місії держави , спрямованої на сприяння захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, а також держави, державних органів, місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Завдання (напрями):

А.) забезпечення ефективного правового механізму держави, який виконує правоохоронні функції

Б.) захист прав людини

В.) захист соціальних і професійних прав адвокатів

2.Предмет та система науки про адвокатуру.

Предметом науки про адвокатуру є правові, соціальні явища, що закладені в адвокатурі, закономірності їх виникнення (історичні аспекти) і перспективи розвитку і реформування адвокатури, тобто сама адвокатура як соціально-правовий феномен, який узаконений державою. Наука про адвокатуру вивчає інститут адвокатури не тільки в становленні і динаміці, але і питання про суб'єктів, її здійснюючих, вимоги до них, принципи і умови її ведення. До предмету і методу науки про адвокатуру відноситься вивчення правових норм, регулюючих організацію і діяльність адвокатури, тобто законодавство про адвокатуру і адвокатську діяльність.

Систему зазначеної навчальної дисципліни, пропонують за структурною побудовою на Загальну і Особливу частини. При цьому Загальна частина курсу «Адвокатура України» включає наукові знання про адвокатуру, історію виникнення і розвитку адвокатури, організацію адвокатури в Україні і адвокатську етику. Особлива ж частина присвячена процесуальній діяльності адвоката в Конституційному Суді України, в кримінальному процесі, в цивільному процесі, в господарському судочинстві, в нотаріальному процесі, у виконавчому виробництві, в Європейському Суді з прав людини. Інші автори відносять до Особливої частини врегульовані правом і нормами професійної моралі способи, прийоми і методи надання адвокатами різних видів юридичної допомоги.

3.Методи науки про адвокатуру

Методологія – це сукупність певних принципів, логічних прийомів, спеціальних методів пізнання окремих матеріальних і процесуальних явищ адвокатури, зумовлена її філософським та соціальним змістом.

Методи:

А.) абстрактного функціонального аналізу – аналіз соціальної функції держави щодо захисту прав, покладеної на адвокатуру

Б.) аналізу та синтезу – узагальнення і висновки

В.) емпіричний – досвід і практика

Г.) раціональний – теоретичне осмислення

Д.) логічний – перетворення абстрактних знань у конкретні та ін лог. прийоми

Е.) конкретно-соціологічний – вивчення окремих сторін, ефективності роботи

Ж.) порівняльно-правовий – співставлення подібних об’єктів пізнання

З.) формально-логічний – узагальнення і систематизація, класифікація