- •Тема 1. Демократія як соціальне явище
- •1. Витоки демократії, її передумови
- •1.1. Витоки демократії
- •1.2. Класифікація передумов демократії
- •1.2.1. Особливості економічних передумов демократії
- •1.2.2. Особливості політичних передумов демократії
- •1.2.3. Особливості соціокультурних передумов демократії
- •2. Сутність демократії та її основні цінності
- •3. Аспекти й різновиди демократії
- •4. Пастки, загрози й межі демократії
- •5. Розуміння демократії населенням пострадянських країн
- •Тема 2. Демократія в глобальному контексті
- •1. Особливості розвитку демократії в умовах глобалізації
- •2. Соціально-політичні наслідки глобалізації
- •3. Концепція демократичного переходу про умови, стадії і моделі демократичних переходів
- •3.1. Моделі демократичних трансформацій сучасних недемократичних режимів у напрямі до демократії
- •3.2. Основні стадії (фази) демократичного переходу
- •3.3. Особливості та перспективи демократичного переходу в Україні
- •4. Елементи демократії в історії України
- •5. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні
- •Тема 3-4. Верховенство права та демократичні інститути
- •1. Конституціоналізм: конституція та її призначення, особливості українського конституціоналізму
- •2. Сучасне розуміння права та свободи людини, основні права та свободи людини, механізми та методи їх захисту
- •3. Роль оон у захисті прав і свобод людини
- •4. Права і свободи людини на Україні
- •5. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини
- •6. Призначення, структура та функції законодавчої влади
- •7. Виконавча влада в демократичних суспільствах
- •8. Законодавча та виконавча влада в Україні
- •9. Демократія та децентралізація влади
- •10. Місцеве та регіональне самоврядування в Україні та інших країнах
- •Тема 5. Політичні партії та виборчий процес у системі демократії
- •1. Роль політичних партій у розвитку демократії
- •2. Багатопартійність
- •3. Організаційні засади партійної діяльності та їх вплив на демократію
- •4. Партійна система України
- •5. Вибори як демократичний інститут сучасного суспільства
- •6. Структура виборчого процесу
- •7. Різновиди виборчих систем та їх особливості
- •8. Виборча система України
- •9. Роль засобів масової інформації в демократичному процесі
- •10. Вплив змі на політичні процеси
- •11. Свобода інформації, цензура та змі в Україні
- •Тема 6. Громадяни в демократичному процесі
- •1. Поняття громадянства в сучасному суспільстві
- •2. Громадяни як творці демократії
- •3. Демократична культура та її складові
- •1. Інтерес до політики й політична обізнаність
- •2. Проблема раціональності вибору
- •3. Активна громадянська позиція й громадянська участь
- •4. Демократична культура українського суспільства
- •5. Групи та групові інтереси в політиці
- •6. Сутність та різновиди групових інтересів
- •7. Моделі захисту групових інтересів
- •8. Особливості формування групи інтересів у посткомуністичній Україні
- •Тема 7. Громадянське суспільство та демократія
- •1. Поняття, структура і функції суспільства
- •2. Моделі громадянських суспільств
- •3. Вплив процесів трансформації на форму громадянських суспільств
- •4. Громадянське суспільство як умова свободи та демократії
- •5. Громадянське суспільство за часи радянської влади та незалежної України
- •6. Формування правового поля та інститути громадянського суспільства в незалежній Україні
- •7. Громадські організації та рухи, їх місце та роль в громадянському суспільстві
- •8. Громадські організації в Україні та перспективи їх розвитку
- •Тема 8. Економічна демократія та соціальна політика сучасного суспільства
- •1. Роль держави в економічному розвитку
- •2. Економічні свободи й державний контроль
- •3. Демократизація сфери зайнятості і боротьба з безробіттям
- •4. Тіньова економіка в сучасному суспільстві
- •5. Демократія та соціальна політика: моделі сучасної демократичної соціальної політики
- •6. Проблеми соціальної стратифікації у контексті соціальної політики
- •7. Бідність, майнові групи та соціальна політика в сучасній Україні
- •Тема 9. Національний розвиток у контексті демократії
- •1. Багатоманітність – невід’ємна властивість демократії
- •2. Багатоманітність національностей
- •3. Феномен націоналізму
- •4. Проблема сумісності націоналізму та демократії
- •5. Державно-політичні проблеми за умов національної багатоманітності
- •6. Федерація. Конфедерація. Національно-культурна автономія
- •7. Націоналізм та національні проблеми в незалежній Україні
Тема 2. Демократія в глобальному контексті
1. Особливості розвитку демократії в умовах глобалізації.
2. Соціально-політичні наслідки глобалізації.
3. Концепція демократичного переходу про умови, стадії і моделі демократичних переходів.
3.1. Класична лінійна, циклічна та діалектична моделі демократичних трансформацій сучасних недемократичних режимів у напрямі до демократії.
3.2. Основні стадії демократичного переходу.
3.3. Особливості та перспективи демократичного переходу в Україні.
4. Елементи демократії в історії України.
5. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні.
1. Особливості розвитку демократії в умовах глобалізації
Глобальні хвилі демократизації. Процес переходу до демократії відбувається нерівномірно, з припливами і відпливами.
Перша хвиля демократизації (1820-1926) означала поширення парламентаризму, багатопартійних систем і загального виборчого права насамперед у країнах Західної Європи та Північної Америки. Зворотна хвиля (1926-1942) принесла тоталітаризм у різних його формах: фашизм, сталінізм, нацизм — і повернення низки країн до авторитарних форм правління. У період першої хвилі налічувалося 29 демократій, у період зворотної хвилі 12 країн відійшли від демократії.
Друга хвиля демократизації (1942-1962) характеризувалася перемогою над фашизмом, антиколоніальними рухами і розвалом колоніальної системи, модернізацією країн, що звільнилися від колоніальної залежності, включно з процесом певної демократизації у деяких із них. У цей час існувало 36 демократій. Зворотна хвиля (1960-1975) означала встановлення авторитарних диктатур у низці країн. Від демократії відійшли 6 країн.
Третя хвиля демократизації (розпочалася у 1975 р. (31) і триває дотепер) ознаменувалася падінням авторитарних режимів у Греції, Португалії, Іспанії Потім вона охопила Латинську Америку та низку країн Азії. Тут на шлях демократії стали Домініканська Республіка, Гондурас, Перу, Туреччина, Філіппіни, Південна Корея. Нарешті справа дійшла до країн радянського блоку. Комуністичні режими зазнали краху спочатку в Південній та Центрально-Схід ній Європі, а потім і в республіках Радянського Союзу. У цей період існувало приблизно 40 демократій, а 4-5 країн відійшли від демократичного процесу.
Кожна хвиля демократизації зумовлювалася дією сукупності факторів, але вони не мали такого глобального характеру, як фактори третьої хвилі. Процес демократизації набув глобального виміру наприкінці ХХ ст. (21). Глобальне економічне зростання позначилося на піднесенні рівня життя, освіти, а також на збільшенні чисельності міського середнього класу, що позитивно вплинуло на демократизацію суспільства.
Ще однією особливістю розвитку демократії в умовах глобалізації є те, що різко зросла кількість вільних держав: з 42 (29,0%) у 1972 р. до 86 (44,8%) у 2000 р., частково вільних держав: з 36 (24,8%) до 59 (30,7%) (22, 38), при цьому кількість не вільних держав зменшилася з 67 (46,2%) до 47 (24,5%). Рівень досягнутої свободи у тій чи іншій країні «Freedom House» визначає шляхом з'ясування питань про те, чи не порушуються права громадян, чи справді виборці вільно переобирають еліту, чи наявна політична конкуренція, чи інституціалізована опозиція тощо. Оцінка здійснюється за 7-бальною шкалою. Країна, яка в цілому досягла показника від 1 до 2,5 балів, є вільною (країни ліберальних демократій); від 3 до 5,5 — частково вільною (країни з електоральною демократією); понад 5,5 — не вільною.
Поняття «глобалізація» в науковий обіг увів американський вчений-економіст Р. Робертсон у 1985 p. (25), але й сьогодні попри свою популярність воно залишається одним із найдискусійніших у суспільній науці. Якщо виокремити те загальне, що є у різних визначеннях, то глобалізацію можна визначити як процес кількісного зростання та інтенсифікації політичних, економічних, соціальних, правових, культурних зв'язків і стосунків держав світу, - усе більшої інтеграції людства.