- •Тема 1. Демократія як соціальне явище
- •1. Витоки демократії, її передумови
- •1.1. Витоки демократії
- •1.2. Класифікація передумов демократії
- •1.2.1. Особливості економічних передумов демократії
- •1.2.2. Особливості політичних передумов демократії
- •1.2.3. Особливості соціокультурних передумов демократії
- •2. Сутність демократії та її основні цінності
- •3. Аспекти й різновиди демократії
- •4. Пастки, загрози й межі демократії
- •5. Розуміння демократії населенням пострадянських країн
- •Тема 2. Демократія в глобальному контексті
- •1. Особливості розвитку демократії в умовах глобалізації
- •2. Соціально-політичні наслідки глобалізації
- •3. Концепція демократичного переходу про умови, стадії і моделі демократичних переходів
- •3.1. Моделі демократичних трансформацій сучасних недемократичних режимів у напрямі до демократії
- •3.2. Основні стадії (фази) демократичного переходу
- •3.3. Особливості та перспективи демократичного переходу в Україні
- •4. Елементи демократії в історії України
- •5. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні
- •Тема 3-4. Верховенство права та демократичні інститути
- •1. Конституціоналізм: конституція та її призначення, особливості українського конституціоналізму
- •2. Сучасне розуміння права та свободи людини, основні права та свободи людини, механізми та методи їх захисту
- •3. Роль оон у захисті прав і свобод людини
- •4. Права і свободи людини на Україні
- •5. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини
- •6. Призначення, структура та функції законодавчої влади
- •7. Виконавча влада в демократичних суспільствах
- •8. Законодавча та виконавча влада в Україні
- •9. Демократія та децентралізація влади
- •10. Місцеве та регіональне самоврядування в Україні та інших країнах
- •Тема 5. Політичні партії та виборчий процес у системі демократії
- •1. Роль політичних партій у розвитку демократії
- •2. Багатопартійність
- •3. Організаційні засади партійної діяльності та їх вплив на демократію
- •4. Партійна система України
- •5. Вибори як демократичний інститут сучасного суспільства
- •6. Структура виборчого процесу
- •7. Різновиди виборчих систем та їх особливості
- •8. Виборча система України
- •9. Роль засобів масової інформації в демократичному процесі
- •10. Вплив змі на політичні процеси
- •11. Свобода інформації, цензура та змі в Україні
- •Тема 6. Громадяни в демократичному процесі
- •1. Поняття громадянства в сучасному суспільстві
- •2. Громадяни як творці демократії
- •3. Демократична культура та її складові
- •1. Інтерес до політики й політична обізнаність
- •2. Проблема раціональності вибору
- •3. Активна громадянська позиція й громадянська участь
- •4. Демократична культура українського суспільства
- •5. Групи та групові інтереси в політиці
- •6. Сутність та різновиди групових інтересів
- •7. Моделі захисту групових інтересів
- •8. Особливості формування групи інтересів у посткомуністичній Україні
- •Тема 7. Громадянське суспільство та демократія
- •1. Поняття, структура і функції суспільства
- •2. Моделі громадянських суспільств
- •3. Вплив процесів трансформації на форму громадянських суспільств
- •4. Громадянське суспільство як умова свободи та демократії
- •5. Громадянське суспільство за часи радянської влади та незалежної України
- •6. Формування правового поля та інститути громадянського суспільства в незалежній Україні
- •7. Громадські організації та рухи, їх місце та роль в громадянському суспільстві
- •8. Громадські організації в Україні та перспективи їх розвитку
- •Тема 8. Економічна демократія та соціальна політика сучасного суспільства
- •1. Роль держави в економічному розвитку
- •2. Економічні свободи й державний контроль
- •3. Демократизація сфери зайнятості і боротьба з безробіттям
- •4. Тіньова економіка в сучасному суспільстві
- •5. Демократія та соціальна політика: моделі сучасної демократичної соціальної політики
- •6. Проблеми соціальної стратифікації у контексті соціальної політики
- •7. Бідність, майнові групи та соціальна політика в сучасній Україні
- •Тема 9. Національний розвиток у контексті демократії
- •1. Багатоманітність – невід’ємна властивість демократії
- •2. Багатоманітність національностей
- •3. Феномен націоналізму
- •4. Проблема сумісності націоналізму та демократії
- •5. Державно-політичні проблеми за умов національної багатоманітності
- •6. Федерація. Конфедерація. Національно-культурна автономія
- •7. Націоналізм та національні проблеми в незалежній Україні
Тема 6. Громадяни в демократичному процесі
1. Поняття громадянства в сучасному суспільстві.
2. Громадяни як творці демократії.
3. Демократична культура та її складові.
4. Демократична культура українського суспільства.
5. Групи та групові інтереси в політиці.
6. Сутність та різновиди групових інтересів.
7. Моделі захисту групових інтересів.
8. Особливості формування групи інтересів у посткомуністичній Україні.
1. Поняття громадянства в сучасному суспільстві
Від часів античної Греції громадянство означає не тільки міру залученості людей до справ спільноти, а й певні їхні права в межах спільноти та міру відповідальності за стан цієї спільноти.
Нині громадянство постає складнішим суспільним явищем, ніж будь-коли раніше. Воно містить у собі багато різних аспектів: політичних, економічних, юридичних, моральних. Громадянство нині передбачає:
- приналежність до якоїсь держави, суспільства, нації;
- володіння відповідними правами;
- підпорядкованість законам держави, наявність у громадянина обов'язків перед державою;
- законослухняність, лояльне і водночас критично-вимогливе ставлення до інституцій державної влади;
- пошанування цінностей громадянського суспільства;
- громадянську самоідентифікацію (суб'єктивне ототожнення громадян з якоюсь спільнотою, державою, нацією, культурою).
Отже, громадянство визначає статус громадянина з його правами та обов'язками, свободами й відповідальністю в межах держави. З юридичного боку громадянство представляє собою формально закріплений правовий зв'язок між громадянином і державою, в основі якого лежать взаємні права та обов'язки.
2. Громадяни як творці демократії
Одним із перших, хто спробував теоретично осмислити поняття «громадянин», був Аристотель (91, 101). Він визначив, що громадянами можна і слід вважати тих, хто бере участь у суді й народних зборах служить у війську тощо. Усі інші, громадянами вважатися не можуть (неповнолітні, жінки, раби, чужинці).
У XX ст. наукові уявлення про модель демократичного громадянина формувались у рамках двох головних концепцій. Одна з них, концепція пасивного громадянства, розглядає громадянина як особу, якій демократична правова держава надає сукупність громадянських, політичних і соціальних прав. Гарантуючи ці права своїм підданим, держава в той спосіб, власне, й перетворює їх у громадян. Початкове обґрунтування ця концепція отримала в роботі Т.Г. Маршалла «Громадянство і суспільний клас» (1950) (102), де вказувалось, що тільки ліберально-демократична держава «загального добробуту» гарантує усю сукупність прав для своїх громадян, створює передумови для їхньої повноцінної участі в суспільному житті.
Концепція активного громадянства (громадянськості), пов'язує громадянський статус не тільки з сукупністю прав, а й зі здатністю людини користуватися наданими їй правами та виконувати свої обов'язки перед демократичною державою (93). Ця концепція набула впливу на широкі кола громадськості внаслідок масових демократичних рухів, які сформувалися в країнах Заходу наприкінці 60-х - на початку 70-х років минулого століття. Саме тоді концепція пасивного громадянства зазнала першої серйозної критики.
Загалом з позицій концепції активного громадянства написана й книга Г. Алмонда і С. Верби «Громадянська культура» (1963 p.) (103), автори якої показують, яке велике значення для збереження демократії має властиве громадянам деяких країн почуття активного співучасника політичного життя. Воно зберігає свою силу навіть в умовах, коли громадянин не бере участі в політиці, але вірить у свою здатність і можливості впливати на неї, коли це знадобиться.