5. Вибори як демократичний інститут сучасного суспільства

Вибори є невід'ємним атрибутом демократичного суспільства, адже са­ме шляхом виборів у ньому відбувається відтворення та легітимація влад­них інститутів. Навіть елемен­тарна демократія передбачає, що політичні рішення щодо того, хто має керувати державою приймаються більшістю голосів, на засадах загальності, рівності, вільності вибору, таємності волевиявлення, чесності, гласності і прозорості виявлення результатів виборів тощо. Реалізація цих принципів при виборах органів влади в різних країнах від­бувається в десятках різноманітних типів і їх модифікацій — виборчих або електоральних систем.

6. Структура виборчого процесу

Історичні віхи демократизації виборчого процесу. Рівне виборче право є явищем XX століття. У середині XIX століття (1848 р.) вперше у Франції та Швейцарії був скасований майновий виборчий ценз і визнано принцип рівного і за­гального виборчого права, але тільки для чоловіків (87). Тільки наприкінці XIX століття, спочатку в далекій Новій Зеландії (1893 p.), а на початку XX століття в Австралії (1902 р.) та Фінляндії (1906 р.) виборче право отримали жінки. У країнах — піонерах загального виборчого права — Франції та Швейцарії, — жінки отримали право голосу лише після Другої світової війни (у Швейцарії аж у 1971 році). Таємне голосування, що якнайкраще відповідає критеріям вільних та чесних виборів, вперше було запроваджене в Південній Австралії у 1858 р., у Великій Британії в 1872 р., у США — після 1884 року. У сучасних умовах в усіх електоральних демократіях відбувається таємне голосування, будь-які виборчі цензи (окрім вікових обмежень (18 років), цензу громадянства та обмеження виборчих прав недієздатних) не допус­каються.

Сучасні проблеми демократичності виборів

Висування та реєстрація кан­дидатів. Щоб запобігти участі у виборах випадкових кандидатів та партій, які не користуються бодай мінімальною підтримкою виборців, але ускладнюють процес виборів, в деяких демокра­тичних країнах запроваджують обмеження на реєстрацію кандидатів. Ос­новні засоби такого обмеження — збір певної кількості підписів на підтрим­ку кандидатів чи партій та внесення грошової застави. Ці обмеження, з одного боку, є вкрай необхідними. А з ін­шого боку, вони не повинні бути настільки значними, щоб перетворитися на бар'єр, який обмежує права кандидатів та партій. Адже фінансово потужні партії та кандидати якраз можуть не користуватися підтримкою виборців, проте ні збір підписів, ні грошова застава не зупинять їх від спроб балотува­тись самим або реєструвати своїх політичних «сателітів» (з різною метою: со­бі на підмогу, для «відтягування» голосів у інших партій та блоків тощо).

Для реєстрації кандидата в Президенти України (згідно із Законом про Президента України №474 від 1999 року з поправками від 18.03.2004 року) потрібно зібрати на його підтримку 500000 підписів виборців, які мають право голосу, в тому числі не менше як по 25000 підписів у кожному з 2/3 регіонів та внести грошову заставу в розмірі 500000 грн. від партії (блоку партій), яка висувала кандидата на пост президента. Грошова застава повертається у разі відмови у реєстрації чи у разі отримання кандидатом не менше 7% голосів виборців, що прийняли участь у голосуванні (88). Грошова застава при реєстрації кандидатів на виборах народних депутатів ВРУ становить дві з половиною тисячі мінімальних розмірів заробітної плати.

Формування виборчих комісій. Контроль за результатами голосування і підрахунком голосів. Чесні і справедливі вибори неможливі без демократич­ного контролю за діяльністю виборчих комісій та підрахунком голосів. Го­ловна проблема полягає в тому, що легітимність виборів неможлива без про­зорості всіх виборчих процедур і підрахунку голосів зокрема, бо будь-яка не­довіра виборців до процедури обрання підриває легітимність обраних поса­дових осіб та депутатів.

Для досягнення цієї мети важливо законодавче обмежити вплив органів центральної і місцевої виконавчої влади на процес формування і діяльності виборчих комісій, заборонити урядовцям та державним службовцям бути членами та головами таких комісій. Виборчі комісії на паритетних засадах мають формуватись з представників усіх партій та кандидатів, що внесені у виборчі бюлетені, на рівній основі, функціонувати на принципах макси­мальної відкритості та широко залучати до контролю за голосуванням спос­терігачів з громадських та міжнародних організацій, засобів масової інфор­мації різноманітної спрямованості.

Фінансування виборчих кампаній. Досвід західних демократій показав, що для проведення справедливих і чесних демократичних виборів необхідне правове регулювання джерел поповнення виборчих фондів кандидатів і пар­тій на виборчу кампанію та передвиборчих витрат, щоб не допустити підку­пу виборців та невиправданого впливу на виборців окремих громадян, кор­порацій та іноземних організацій.