- •Тема 1. Демократія як соціальне явище
- •1. Витоки демократії, її передумови
- •1.1. Витоки демократії
- •1.2. Класифікація передумов демократії
- •1.2.1. Особливості економічних передумов демократії
- •1.2.2. Особливості політичних передумов демократії
- •1.2.3. Особливості соціокультурних передумов демократії
- •2. Сутність демократії та її основні цінності
- •3. Аспекти й різновиди демократії
- •4. Пастки, загрози й межі демократії
- •5. Розуміння демократії населенням пострадянських країн
- •Тема 2. Демократія в глобальному контексті
- •1. Особливості розвитку демократії в умовах глобалізації
- •2. Соціально-політичні наслідки глобалізації
- •3. Концепція демократичного переходу про умови, стадії і моделі демократичних переходів
- •3.1. Моделі демократичних трансформацій сучасних недемократичних режимів у напрямі до демократії
- •3.2. Основні стадії (фази) демократичного переходу
- •3.3. Особливості та перспективи демократичного переходу в Україні
- •4. Елементи демократії в історії України
- •5. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні
- •Тема 3-4. Верховенство права та демократичні інститути
- •1. Конституціоналізм: конституція та її призначення, особливості українського конституціоналізму
- •2. Сучасне розуміння права та свободи людини, основні права та свободи людини, механізми та методи їх захисту
- •3. Роль оон у захисті прав і свобод людини
- •4. Права і свободи людини на Україні
- •5. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини
- •6. Призначення, структура та функції законодавчої влади
- •7. Виконавча влада в демократичних суспільствах
- •8. Законодавча та виконавча влада в Україні
- •9. Демократія та децентралізація влади
- •10. Місцеве та регіональне самоврядування в Україні та інших країнах
- •Тема 5. Політичні партії та виборчий процес у системі демократії
- •1. Роль політичних партій у розвитку демократії
- •2. Багатопартійність
- •3. Організаційні засади партійної діяльності та їх вплив на демократію
- •4. Партійна система України
- •5. Вибори як демократичний інститут сучасного суспільства
- •6. Структура виборчого процесу
- •7. Різновиди виборчих систем та їх особливості
- •8. Виборча система України
- •9. Роль засобів масової інформації в демократичному процесі
- •10. Вплив змі на політичні процеси
- •11. Свобода інформації, цензура та змі в Україні
- •Тема 6. Громадяни в демократичному процесі
- •1. Поняття громадянства в сучасному суспільстві
- •2. Громадяни як творці демократії
- •3. Демократична культура та її складові
- •1. Інтерес до політики й політична обізнаність
- •2. Проблема раціональності вибору
- •3. Активна громадянська позиція й громадянська участь
- •4. Демократична культура українського суспільства
- •5. Групи та групові інтереси в політиці
- •6. Сутність та різновиди групових інтересів
- •7. Моделі захисту групових інтересів
- •8. Особливості формування групи інтересів у посткомуністичній Україні
- •Тема 7. Громадянське суспільство та демократія
- •1. Поняття, структура і функції суспільства
- •2. Моделі громадянських суспільств
- •3. Вплив процесів трансформації на форму громадянських суспільств
- •4. Громадянське суспільство як умова свободи та демократії
- •5. Громадянське суспільство за часи радянської влади та незалежної України
- •6. Формування правового поля та інститути громадянського суспільства в незалежній Україні
- •7. Громадські організації та рухи, їх місце та роль в громадянському суспільстві
- •8. Громадські організації в Україні та перспективи їх розвитку
- •Тема 8. Економічна демократія та соціальна політика сучасного суспільства
- •1. Роль держави в економічному розвитку
- •2. Економічні свободи й державний контроль
- •3. Демократизація сфери зайнятості і боротьба з безробіттям
- •4. Тіньова економіка в сучасному суспільстві
- •5. Демократія та соціальна політика: моделі сучасної демократичної соціальної політики
- •6. Проблеми соціальної стратифікації у контексті соціальної політики
- •7. Бідність, майнові групи та соціальна політика в сучасній Україні
- •Тема 9. Національний розвиток у контексті демократії
- •1. Багатоманітність – невід’ємна властивість демократії
- •2. Багатоманітність національностей
- •3. Феномен націоналізму
- •4. Проблема сумісності націоналізму та демократії
- •5. Державно-політичні проблеми за умов національної багатоманітності
- •6. Федерація. Конфедерація. Національно-культурна автономія
- •7. Націоналізм та національні проблеми в незалежній Україні
6. Призначення, структура та функції законодавчої влади
В широкому розумінні законодавчу функцію в державі виконує вся сукупність представницьких органів — легіслатура. Легіслатура якоїсь країни — це ієрархізована низка установ — від муніципальних рад, які є законодавцями в межах своєї території й компетенції, до найвищого в державі законодавчого органу — парламенту. Парламент — це найвищий колегіальний законодавчий і представницький орган влади в державі з республіканською формою правління.
Способи формування законодавчого органу бувають різними за різних політичних режимів. За умов демократії проводяться чесні, конкурентні вибори, у яких нарівні з правлячою політичною силою змагаються опозиційні партії чи блоки. Вони забезпечують формування законодавчого органу, який представляє усі значні організовані групи суспільства, що має гарантувати ухвалення правових законів в інтересах усього суспільства.
Ключова фігура у будь-якому парламенті — депутат (від лат. deputatus — визначений, посланий), особа, уповноважена громадянами виконувати певні відповідальні завдання, доручення, репрезентувати й відстоювати їхні інтереси, виступати від їхнього імені.
Важливим компонентом внутрішньої структури парламентів є комітети (комісії), їхня роль полягає у попередньому обговоренні питань, поданих на розгляд парламенту, у їх підготовці для подальшої дискусії. Це сприяє фаховішому їх розглядові на пленарній сесії парламенту та оперативнішому затвердженню або відхиленню. Парламентські комітети можуть бути постійними (такими, що функціонують упродовж усього терміну скликання легіслатури) або тимчасовими (створеними для розгляду якоїсь однієї конкретної справи). Крім детального розгляду законопроектів, комітети обговорюють поточні питання, включені до порядку денного роботи парламенту.
Іншими компонентами структурної побудови сучасних парламентів є партійні фракції та депутатські групи. Парламентська фракція (від лат. fractio — розламування) — це організована група депутатів парламенту чи органів місцевого самоврядування (легіслатур), які належать до однієї або кількох споріднених політичних партій, мають спільні позиції, прагнуть проводити в колегіальному органі певну лінію, дотримуються фракційної дисципліни. Депутатські групи й фракції мають право на пропорційне, тобто відповідне кількості їх членів, представництво в усіх робочих органах парламенту та в офіційних парламентських делегаціях. Кожній депутатській групі регламентом гарантується право на виступ її представника з усіх питань порядку денного.
Функції законодавчої влади. Серед функцій законодавчої влади назвемо, зокрема, такі:
1. Представництво інтересів громадян.
2. Законотворчість.
3. Призначення на посади й формування державних органів.
4. Контроль за діяльністю виконавчої влади.
5. Надання інформації громадянам про суть питань, включених до поряд ку денного публічної політики.
6. Зовнішньополітична (ратифікація та денонсація міжнародних угод) та судова (надання згоди на притягнення до відповідальності вищих посадових осіб, проведення парламентських розслідувань).