- •Тема 1. Демократія як соціальне явище
- •1. Витоки демократії, її передумови
- •1.1. Витоки демократії
- •1.2. Класифікація передумов демократії
- •1.2.1. Особливості економічних передумов демократії
- •1.2.2. Особливості політичних передумов демократії
- •1.2.3. Особливості соціокультурних передумов демократії
- •2. Сутність демократії та її основні цінності
- •3. Аспекти й різновиди демократії
- •4. Пастки, загрози й межі демократії
- •5. Розуміння демократії населенням пострадянських країн
- •Тема 2. Демократія в глобальному контексті
- •1. Особливості розвитку демократії в умовах глобалізації
- •2. Соціально-політичні наслідки глобалізації
- •3. Концепція демократичного переходу про умови, стадії і моделі демократичних переходів
- •3.1. Моделі демократичних трансформацій сучасних недемократичних режимів у напрямі до демократії
- •3.2. Основні стадії (фази) демократичного переходу
- •3.3. Особливості та перспективи демократичного переходу в Україні
- •4. Елементи демократії в історії України
- •5. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні
- •Тема 3-4. Верховенство права та демократичні інститути
- •1. Конституціоналізм: конституція та її призначення, особливості українського конституціоналізму
- •2. Сучасне розуміння права та свободи людини, основні права та свободи людини, механізми та методи їх захисту
- •3. Роль оон у захисті прав і свобод людини
- •4. Права і свободи людини на Україні
- •5. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини
- •6. Призначення, структура та функції законодавчої влади
- •7. Виконавча влада в демократичних суспільствах
- •8. Законодавча та виконавча влада в Україні
- •9. Демократія та децентралізація влади
- •10. Місцеве та регіональне самоврядування в Україні та інших країнах
- •Тема 5. Політичні партії та виборчий процес у системі демократії
- •1. Роль політичних партій у розвитку демократії
- •2. Багатопартійність
- •3. Організаційні засади партійної діяльності та їх вплив на демократію
- •4. Партійна система України
- •5. Вибори як демократичний інститут сучасного суспільства
- •6. Структура виборчого процесу
- •7. Різновиди виборчих систем та їх особливості
- •8. Виборча система України
- •9. Роль засобів масової інформації в демократичному процесі
- •10. Вплив змі на політичні процеси
- •11. Свобода інформації, цензура та змі в Україні
- •Тема 6. Громадяни в демократичному процесі
- •1. Поняття громадянства в сучасному суспільстві
- •2. Громадяни як творці демократії
- •3. Демократична культура та її складові
- •1. Інтерес до політики й політична обізнаність
- •2. Проблема раціональності вибору
- •3. Активна громадянська позиція й громадянська участь
- •4. Демократична культура українського суспільства
- •5. Групи та групові інтереси в політиці
- •6. Сутність та різновиди групових інтересів
- •7. Моделі захисту групових інтересів
- •8. Особливості формування групи інтересів у посткомуністичній Україні
- •Тема 7. Громадянське суспільство та демократія
- •1. Поняття, структура і функції суспільства
- •2. Моделі громадянських суспільств
- •3. Вплив процесів трансформації на форму громадянських суспільств
- •4. Громадянське суспільство як умова свободи та демократії
- •5. Громадянське суспільство за часи радянської влади та незалежної України
- •6. Формування правового поля та інститути громадянського суспільства в незалежній Україні
- •7. Громадські організації та рухи, їх місце та роль в громадянському суспільстві
- •8. Громадські організації в Україні та перспективи їх розвитку
- •Тема 8. Економічна демократія та соціальна політика сучасного суспільства
- •1. Роль держави в економічному розвитку
- •2. Економічні свободи й державний контроль
- •3. Демократизація сфери зайнятості і боротьба з безробіттям
- •4. Тіньова економіка в сучасному суспільстві
- •5. Демократія та соціальна політика: моделі сучасної демократичної соціальної політики
- •6. Проблеми соціальної стратифікації у контексті соціальної політики
- •7. Бідність, майнові групи та соціальна політика в сучасній Україні
- •Тема 9. Національний розвиток у контексті демократії
- •1. Багатоманітність – невід’ємна властивість демократії
- •2. Багатоманітність національностей
- •3. Феномен націоналізму
- •4. Проблема сумісності націоналізму та демократії
- •5. Державно-політичні проблеми за умов національної багатоманітності
- •6. Федерація. Конфедерація. Національно-культурна автономія
- •7. Націоналізм та національні проблеми в незалежній Україні
Тема 1. Демократія як соціальне явище
1. Витоки демократії, її передумови.
1.1. Витоки демократії.
1.2. Класифікація передумов демократії.
1.2.1. Особливості економічних передумов демократії.
1.2.2. Особливості політичних передумов демократії.
1.2.3. Особливості соціокультурних передумов демократії.
2. Сутність демократії та її основні цінності.
3. Аспекти й різновиди демократії.
4. Пастки, загрози й межі демократії.
5. Розуміння демократії населенням пострадянських країн.
1. Витоки демократії, її передумови
1.1. Витоки демократії
Слово «демократія» (буквально — народовладдя) походить від давньогрецького словосполучення, яким позначали державний лад, за якого вирішальна роль у прийнятті рішень і врядуванні належала народним зборам і голосуванню (1).
Аристотель розумів демократію (крайні форми якої не схвалював) як «такий устрій, коли вільно народжені й не імущі, становлячи більшість, матимуть владу в своїх руках» (3), її засадою він вважав свободу, так само як засадою аристократії — доброчесність, а засадою олігархії — багатство. 3 описаних Аристотелем більше ста політій збереглась лише одна — «Афінська політія». Політія — це, з одного боку, будь-яка форма державного правління в місті-державі — полісі, а з іншого - одна із досконалих форм демократичного правління, поміркована демократія, за якої влада перебуває в руках середнього класу. На відміну від крайньої демократії, політію високо цінував Аристотель. Тому маємо найбільш докладні відомості про функціонування демократії саме в цьому давньогрецькому полісі. Афіняни цінували і вміли берегти демократію і, дещо змінюючи форму, вона проіснувала тут (з двома короткочасними перервами, коли правили тирани) майже сто років — від середини V ст. до середини IV ст. до н.е.
У центрі міста-держави розташовувалася площа – агора (2), де мешканці Афін провадили торгівлю і де громадяни збиралися для вирішення своїх суспільних справ (на екклессію). Народні збори були найвищим органом державного правління, на яких вільні й рівноправні громадяни приймали рішення щодо найважливіших питань життя поліса. Рішення, яке підтримувала більшість учасників зборів, вважалося прийнятим і обов'язковим для виконання громадою.
Участь громадян у суспільних справах не обмежувалася народними зборами. Народ брав участь в адмініструванні через постійно діючі управлінські установи. В Афінах їх було близько тисячі, серед них - рада 500, яка визначала порядок денний зборів. Деякі з цих установ заповнювалися через вибори, інші (таких було більшість) - шляхом жеребкування, причому кожен міг займати управлінську посаду тільки раз у житті.
Для громадянина Афін політика була природнім виявом суспільної активності, не відокремленим від решти життя. Поліс і його справи сприймалися ним як продовження власного «я», а не щось відчужене й далеке. Проте в Афінах, як і в будь-якій іншій державі, ідеал державного правління дещо розходився з реальністю, наповненою суперечностями і незгодами. Є підстави думати, що збори відвідувала лише меншість громадян. Навіть за часів найвищого розквіту демократії правами участі у народних зборах користувалися щонайбільше 40-50 тис. громадян, коли у той час в Афінах налічувалося 340-350 тис. мешканців. Жінки, раби і чужоземці були позбавлені права участі у суспільних справах. Та все ж це був перший досвід інституціалізованого, заснованого на законі, демократичного правління, до того ж узагальненого теоретично. Тому він став важливим загальнолюдським здобутком, вихідним пунктом аналізу феномену демократії.