Література до теми:

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс [текст] чинне законодавство України зі змінами та доповненнями станом на 01 вересня 2012 р.

3. Цивільний процес України: Підручник — Х. : Одіссей, 2012. — 496 с.

4. Куйбіда Р.О., Руда Т.В. Путівник для учасника цивільного процесу – Київ, 2011р. - 136 с.

5. Комаров В. В. Предмет цивільного процесуального права. — X., 1992. —С. 34—37.

6. Руснак Ю.І. Постанови та узагальнення судової практики Верховного Суду України в справах господарської юрисдикції [текст] : Станом на 3 вересня 2012 р.

7. Таньков С.О. Процесуальні та договірні документи у практиці роботи юристів.. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2012. – 512 с.

8. Фурса С.Я. Процесуальні документи у цивільних справах: теорія, методика, практика. Науково-практичний посібник. – «правова єдність», 2011 рік.

9. Чечот Д. М. Как защитить своє право (юридические советы гражданам). — М., 1988. —С. 18—20.

10. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України. – К.: ВД “Ін Юре”. – 2005. – 621с.

Семінар №8

Рекомендована кількість годин – 2

Тема №13 Санкції цивільного процесуального права.

Вид заняття: практичне заняття.

Час: 2 години.

Навчальна мета - у результаті вивчення теми студенти повинні усвідомити структуру норм цивільного процесуального права, поняття і види санкцій цивільного процесуального права, їх функції; види заходів процесуального примусу; відшкодування збитків у цивільному процесі.

План:

1. Поняття і види санкцій цивільного процесуального права.

2. Заходи процесуального примусу.

3. Відшкодування майнових збитків у цивільному процесі.

При розгляді першого питання з’ясуємо, що санкції — це встановлені в нормах цивільного процесуального права наслідки, що настають за їх недодержання і порушення, тобто всі правові наслідки, які забезпечують їх реалізацію. Ними є заходи захисту і заходи відповідальності.

Заходи захисту спрямовані на припинення правопорушення, на поновлення порушеного права і забезпечення виконання обов'язку.

Заходи відповідальності покладають на правопорушника новий додатковий обов'язок — відшкодувати збитки, сплатити штраф, тобто виявляються в покаранні.

Друге питання необхідно розпочати з того, що заходами процесуального примусу є:

1) попередження — це примусовий захід, що застосовується судом до учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого.

2) видалення із залу судового засідання — примусовий захід, що застосовується судом до учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за повторне порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого.

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом — це примусовий захід, що застосовується судом у разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання.

4) привід. Згідно зі ст. 94 ЦПК привід свідка — це примусове доставляння свідка в зал судового засідання для дачі ним свідчень.

Приводу може бути підданий свідок, належно викликаний до суду, але який без поважних причин не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки.

Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.

Ухвала про привід у суд передається для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження в справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.

Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані як свідки (ст.51 ЦПК), а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, інваліди першої і другої груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме правопорушення (ст.91 ЦПК).

Третє питання розпочнемо з того, що цивільну процесуальну відповідальність у вигляді відшкодування майнових збитків несуть особи, які порушили вжиті судом заходи по забезпеченню позову, а перед відповідачем — позивач за збитки, завдані йому забезпеченням позову (статті 152,158 ЦПК). Заявник зобов'язаний відшкодувати держателю цінного папера збитки, заподіяні йому забороною видачі вкладів або облігацій державних позик та інших цінних паперів на пред'явника (ст. 284 ЦПК).

Понесені стороною витрати у справі (ст. 75 ЦПК) і неодержана винагорода за фактичну втрату робочого часу відповідно до середнього заробітку (ст. 77 ЦПК) мають розглядатися як збитки, а обов'язок по їх відшкодуванню — як майнова цивільна процесуальна відповідальність. На підставі ст. 75 ЦПК суд присуджує стороні, на користь якої постановлено рішення, з другої сторони всі судові витрати, хоча б ця сторона і була звільнена від сплати судових витрат, на користь держави.