Література до теми:

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс [текст] чинне законодавство України зі змінами та доповненнями станом на 01 вересня 2012 р.

3. Цивільний процес України: Підручник — Х. : Одіссей, 2012. — 496 с.

4. Куйбіда Р.О., Руда Т.В. Путівник для учасника цивільного процесу – Київ, 2011р. - 136 с.

5. Комаров В. В. Предмет цивільного процесуального права. — X., 1992. —С. 34—37.

6. Руснак Ю.І. Постанови та узагальнення судової практики Верховного Суду України в справах господарської юрисдикції [текст] : Станом на 3 вересня 2012 р.

7. Таньков С.О. Процесуальні та договірні документи у практиці роботи юристів.. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2012. – 512 с.

8. Фурса С.Я. Процесуальні документи у цивільних справах: теорія, методика, практика. Науково-практичний посібник. – «правова єдність», 2011 рік.

9. Чечот Д. М. Как защитить своє право (юридические советы гражданам). — М., 1988. —С. 18—20.

10. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України. – К.: ВД “Ін Юре”. – 2005. – 621с.

Семінар №6

Рекомендована кількість годин - 2

Тема №9 Цивільні процесуальні строки.

Вид заняття: практичне заняття.

Час: 2 години.

Навчальна мета - у результаті вивчення теми студенти повинні усвідомити поняття цивільних процесуальних строків та їх види, правила обчислення процесуальних строків; поняття та підстави продовження, поновлення і зупинення цивільних процесуальних строків.

План:

1. Поняття процесуальних строків та їх види.

2. Обчислення процесуальних строків.

3. Зупинення, продовження та поновлення процесуальних строків.

При розгляді першого питання студентам необхідно засвоїти, що процесуальний строк - це проміжок часу, протягом якого повинні бути вчиненні відповідні процесуальні дії.

Залежно від способу встановлення процесуальних строків, їх можна поділити на строки встановлені законом або судом.

Процесуальні строки можна класифікувати і за іншими підставами. Так, залежно від суб'єктів, яким вони адресовані, строки бувають встановленими для:

1) осіб, які беруть участь у справі;

2) інших учасників цивільного судочинства.

Встановлені цивільно-процесуальним законодавством строки, у свою чергу, за чіткістю визначення поділяються на:

1) абсолютно визначені - коли у законі встановлюється конкретний часовий проміжок;

2) відносно визначені - якщо строк конкретно у законі не встановлюється, а прив'язується до певного діяння чи події.

Залежно від тривалості розрізняють такі види процесуальних строків, встановлених законом:

При розгляді другого питання студентам необхідно знати, що правила обчислення процесуальних строків містяться у ст. 68 ЦПК України. Всі строки у цивільному процесі обчислюються роками, місяцями і днями. Процесуальні строки також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Процесуальні дії можна виконувати в будь-який день протягом усього проміжку часу до останнього дня строку, тобто до його закінчення.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, що повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24 години. Проте, якщо протягом даного строку слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку. Підтвердити це можна поштовим штемпелем, квитанцією і т. п.

При розгляді третього питання з’ясуємо, що відповідно до ст. 71 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. З цього положення випливає, що підстави для зупинення процесуальних строків є такими ж, як і для зупинення провадження у справі (статті 201, 202 ЦПК України). Строки, на які зупиняється провадження у справі, визначаються ст. 203 ЦПК України.

З дня відновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується (ч. 2 ст. 204 ЦПК України).

Це означає, що час, на який було зупинено провадження у справі, не входить до процесуального строку.

Якщо строк, встановлений законом або судом, пропущено з поважних причин, то за клопотанням сторони або іншої особи суд його поновлює або продовжує (ч. 1 ст. 73 ЦПК України).

Продовження строку є наданням додаткового часу для вчинення процесуальної дії, що з поважної причини не може бути здійснена у раніше передбачений строк.

Поновлення строку - це відновлення первісного строку для вчинення певної процесуальної дії, якщо його було пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

З питань про поновлення чи продовження пропущених строків суд постановляє ухвалу. Ухвалу щодо відмови поновити або продовжити