
- •Методичні вказівки
- •«Розрахунок та конструювання середньої балки монолітного залізобетонного акведука»
- •Рекомендації до оформлення самостійної роботи
- •Компонування акведука
- •Визначення навантажень, що діють на середню балку
- •Статичний розрахунок
- •Визначення характеристик матеріалів акведука
- •Перевірка прийнятих розмірів балки
- •Розрахунок міцності нормальних перерізів балки
- •Розрахунок нормальних перерізів на опорах балки
- •Розрахунок нормальних перерізів балки в прольотах
- •Розрахунок міцності похилих перерізів балки
- •Побудова епюри матерів. Конструювання балки
- •Приклад розрахунку
- •Компонування акведука
- •Визначення навантажень, що діють на балку
- •Статичний розрахунок балки
- •Визначення характеристик матеріалів акведука
- •Перевірка прийнятих розмірів балки
- •Розрахунок міцності нормальних перерізів балки
- •1.1.1.Розрахунок міцності нормальних перерізів на опорах
- •1.1.2.Розрахунок міцності нормальних перерізів в прольотах
- •Розрахунок міцності похилих перерізів балки
- •Побудова епюри матерів. Конструювання балки
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Рекомендовані джерела
Приклад розрахунку
Вихідні дані:
Розрахувати та законструювати середню балку монолітного залізобетонного акведука згідно наступних вихідних даних:
Довжина акведука L = 30 м.
Ширина акведука В = n х ls = 2 х 1,8 = 3,6 м.
Глибина водяного потоку hw = 1,6 м.
Бетон конструкцій класу В20.
Арматура: поздовжня – класу А400, поперечна – класу Вр-І, армування балки виконується зварними каркасами.
Компонування акведука
Товщину плити лотока hs приймають виходячи із умов:
см,
см,
см.
Приймаємо hs = 12 см.
Висоту стінок лотока приймаємо 1,8 м, що на 20 см вище за рівень води. У місцях з‘єднання дна та стінок лотока влаштовуємо скоси (вути) висотою 10 см під кутом 450 (див. рис. 9.1).
Приймаємо c = lb / lc = 0,4, а кількість балок nb = 5, тоді проліт балки акведука визначаємо за формулою (5)
м.
Виліт консолі визначаємо за формулою (6)
м.
Висоту балки приймаємо в межах hb = (1/10…1/15)·lb = = (1/10…1/15)·5,2 = 0,52…0,35 м, остаточно приймаємо hb = 0,4 м.
Ширину балки приймаємо в межах bb = (0,3…0,5)·hb = = (0,3…0,5)·0,4 = 0,12…0,2 м, остаточно приймаємо bb = 0,18 м.
Згідно отриманих даних будується поздовжніх та поперечних перерізи акведука (див. рис. 9.1 та 9.2).
Рис. 9.1. Поздовжній переріз акведука
Рис. 9.2. Поперечний переріз 1-1
Визначення навантажень, що діють на балку
Навантаження на середню балки збираємо з вантажної площі шириною ls = 1,8 м.
Граничне розрахункове значення постійного навантаження
від ваги дна лотока:
= (25 · 0,12 · 1,1 + 18 ·0,015 · 0,13) ·1,8 = 6,57 кН/м,
від власної ваги балки:
= 25 · (0,4 – 0,12) · 0,18 · 1,1 = 1,397 кН/м,
Граничне розрахункове значення тимчасового навантаження від тиску води визначаємо за формулою:
кН/м.
Повне розрахункове граничне значення погонного навантаження на середню балку акведука буде дорівнювати:
= 1,0·1,15·(6,57+1,39+28,8) = 1,0·1,15·(7,96+28,8) = 42,27 кН/м.
Статичний розрахунок балки
Розрахунковий проліт балки визначаємо за формулою
м,
а розрахунковий виліт консолі рівний
м.
Розрахункова схема балки акведука являє собою п‘ятипролітну нерозрізну балку з двома консолями, опорами для якої є ригелі проміжних опор, завантажену рівномірно розподіленим навантаженням qm = 36,76 кН/м (див. рис. 9.3).
Рис. 9.3. Розрахункова схема балки
Значення згинальних моментів та поперечних сил в балці визначаємо за допомогою табличних коефіцієнтів, наведених в додатку Б.
Дію навантаження на консолі замінюємо згинальним моментом:
кНм.
Опорні моменти від дії консольних моментів:
кНм,
кНм,
кНм.
Опорні моменти від дії рівномірно розподіленого навантаження:
,
кНм,
кНм.
Опорні моменти від дії повного навантаження:
кНм,
кНм,
кНм.
Для визначення прольотних моментів розглядаємо рівновагу однопролітних балок, завантажених рівномірно розподіленим навантаженням та опорними моментами.
Перший проліт
= 102,76 кН
= 108,61 кН.
Координату точки з максимальним моментом визначаємо за формулою (18)
м.
Максимальний момент в першому прольоті:
кНм.
Для більш точної побудови епюри визначаємо моменти через кожні 0,2·l0 = 0,2·5,0 = 1,0 м від лівої опори:
х01 = 1,0 м
кНм;
х02 = 2,0 м
кНм;
х03 = 3,0 м
кНм;
х04 = 4,0 м
кНм.
Рис. 9.4. Визначення згинальних моментів в першому прольоті
Аналогічні обчислення виконуємо для решти прольотів.
Другий проліт1
R`2 = 106,18 кН, R3 = 105,19 кН,
хmax,2 = 2,59 м М2-3 = 42,32 кНм,
М01 = -5,85 кНм, М02 = 36,91 кНм, М03 = 37,41 кНм, М04 = -4,37 кНм.
Третій проліт
R`3 = 105,68 кН, R4 = 105,68 кН,
хmax,3 = 2,5 м М3-4 = 44,65 кНм,
М01 = -2,90 кНм, М02 = 39,38 кНм, М03 = 39,38 кНм, М04 = -2,90 кНм.
Консоль
В консолі згинальні моменти визначаємо через кожні 0,2·l01 = = 0,2·1,9 = 0,38 м:
хс1 = 0,38 м
кНм;
хс2 = 0,76 м
кНм;
хс3 = 1,14 м
кНм;
хс4 = 1,52 м
кНм.
Мс = -76,30 кНм.
Поперечна сила на кінці консолі рівна:
кН.
Будуємо кінцеву епюру згинальних моментів та поперечних сил в середній балці.
Рис. 9.5. Епюри згинальних моментів та поперечних сил