Рекомендації до оформлення самостійної роботи

Розрахунково-графічна (контрольна) робота складається з пояснювальної записки та креслення армування балки з побудовою епюри матеріалів.

У пояснювальній записці наводяться всі розрахунки балки з необхідними поясненнями, в разі потреби наводяться розрахункові схеми балки та її перерізів. Виконується пояснювальна записка від руки ручками чорного (синього) кольору або друкованим текстом (шрифт Times New Roman, розмір шрифту – 14 кегль, інтервал між рядками – одинарний) з однієї сторони аркушів формату А4.

Графічна частина виконується на аркуші формату А3 (якщо дозволяє масштаб, то А4) олівцем або за допомогою САПР¹ (наприклад, Компас або AutoCAD). При виконанні креслень армування балки, поперечних перерізів, арматурних каркасів необхідно дотримуватися вибраних масштабів геометричних розмірів. При побудові епюри матеріалів також необхідно встановлювати та дотримуватись масштабів для згинальних моментів, поперечних зусиль. Креслення мають відповідати вимогам державних стандартів [12, 4, 5, 6, 7, 8, 9]. Аркуш графічної частини розміщується в пояснювальній записці.

Всі матеріали роботи підшиваються в одну брошуру і підписуються автором на титульному аркуші.

1. Компонування акведука

Акведук – це гідротехнічна споруда, яка призначена для транспортування води через річки, яри, дороги та інші перешкоди. Він складається з лотока, пролітної будови (в нашому випадку це монолітні балки разом з самим лотоком), проміжних та берегових опор, а також фундаментів.

Лоток відкритий прямокутного профілю двопролітний, тобто ширина акведука становить В= n х l_s = 2 х l_s, де l_s – це проліт лотока (згідно завдання).

Товщину плити лотока h_s (в см) приймають виходячи із умов:

, (1)

, (2)

де l_s – проліт лотока або відстань між балками (згідно завдання), м; h_w – глибина водяного потоку (згідно завдання), м.

Товщину плити лотока h_s приймають кратною 20 мм та не меншою за 12 см.

Висота стінок лотока має бути на 15…20 см вищою за рівень води. У місцях з‘єднання дна та стінок лотока влаштовуємо скоси (вути) висотою 10 см під кутом 45⁰ (див. рис. 9.2).

Загальну довжину акведука L визначаємо за формулою

, (3)

де l_b – проліт балки акведука або відстань між пролітними будовами (приймається в межах 5…8 м); n_b – кількість прольотів балок; l_с – довжина або виліт консолей;

. (4)

Приймаючи значення с = 0,35…0,40 та змінюючи кількість прольотів балок n_b згідно формули (3) визначаємо проліт балки:

. (5)

Виліт консолі визначаємо за формулою

. (6)

Проліт балки l_b та виліт консолі l_с призначають кратними 10 мм.

Висоту балки приймають в межах h_b = (1/10…1/15)·l_b, а ширину відповідно – b_b = (0,3…0,5)·h_b. Ширина балок може бути рівною 15, 18, 20, 22, 25 і далі кратною 5 см, а висота – кратною 5 см, якщо h_b < 50 см, та 10 см, якщо h_b ≥ 50см.

Згідно отриманих даних будується поздовжніх та поперечних перерізи акведука (див. рис. 9.1, 9.2).