42. Управління інвестиційним потенціалом підприємства

Управління інвестиційним потенціалом підприємства складається з двох основних завдань: управління процесом нарощення інвестиційного потенціалу та управління процесом його використання. При цьому рівень загальної фактичної ефективності управління зазначеними процесами ( Е ) можна виразити відношенням використаного інвестиційного потенціалу підприємства ( ВІП ) до нарощеного(НІП)

Е=ВІП/НІП;

Якщо показник ефективності управління інвестиційним потенціалом підприємства згідно (1) менше одиниці, то це свідчить про наявність не використаного інвестиційного потенціалу та про необхідність розробки додаткових управлінських заходів. Якщо значення цього показника близько до одиниці, то управління інвестиційним потенціалом на підприємстві ефективне.

Внаслідок чого можна зробити висновок про необхідність введення відносного показника – коефіцієнту використання інвестиційного потенціалу за одиницю часу (ВІП К ):

КВІП = НІП/Т

де НІП - нарощений інвестиційний потенціал підприємства, ум.од.; Т - час, за який

прогнозується отримання нових можливостей в результаті реалізації нарощеного потенціалу підприємства, од. часу.

41. Метод ліквідаційної вартості управління потенціалом підприємства.

Метод ліквідаційної вартості використовується за умови ліквідації суб’єкта господарювання, чи коли грошові потоки від його операційної діяльності несуттєві (або взагалі набувають негативного значення); при фінансуванні підприємства-боржника; при фінансуванні проектів реструктуризації чи санації тощо. Він базується на визначенні суми коштів, які можуть бути отримані за умови ліквідації (продажу) підприємства (при роздільному продажу його активів) на конкретну дату. Вважається, що ліквідаційна вартість підприємства як цілісного майнового комплексу менша, ніж при роздільному розпродажу його активів.

Виокремлюють такі види ліквідаційної вартості підприємства (бізнесу): упорядковану, примусову та кінцеву. Основне завдання оцінювача — визначення та обґрунтування виду і специфіки ліквідаційної вартості. Під упорядкованою ліквідаційною вартістю розуміють суму коштів, що може бути отримана при “розумному” розпродажу активів, тобто протягом не більше двох років зі спробою встановлення максимальної ціни. На відміну від упорядкованої, примусова ліквідаційна вартість формується за умови максимально швидкого проведення комерційних угод щодо купівлі-продажу активів підприємства, незалежно від того чи вигідно це у поточному періоді. Кінцева ліквідаційна вартість суттєво відрізняється від двох вище наведених видів і характеризує суму витрат власника (інвестора) на знищення, ліквідацію активів підприємства на місці. Як правило, вона має негативне значення, так як оцінює додаткові витрати на фізичне знищення об’єкту.

При оцінці ліквідаційної вартості підприємства слід коригувати відновну вартість його активів на суму витрат для їх ліквідації. Отримана на цій основі чиста ліквідаційна вартість об’єкту оцінки приводиться на конкретну дату оцінки за допомогою дисконтних множників.

Оцінка бізнесу методом ліквідаційної (упорядкованої) вартості включає такі етапи:

Етап 1. Розробка календарного графіку ліквідації кожного виду активів підприємства з метою максимізації капітальних прибутків (при вирахуванні усіх зобов’язань підприємства).

Етап 2. Визначення поточної вартості активів, враховуючи витрати на їх ліквідацію. Розрахунок проводиться одночасно з перевіркою балансових показників шляхом інвентаризації майна на дату оцінки.

Етап 3. Коригування поточної вартості активів, враховуючи обов’язкові платежі та державні збори (податки). Отримана таким чином вартість активів дисконтується на відповідну дату оцінки.

Етап 4. Визначення вартості зобов’язань (боргів) підприємства та її приведення на дату оцінки. Особливу увагу слід звертати на такі балансові статті як “ Відстрочені податкові зобов’язання” (ряд. 460) та “Поточні зобов’язання за розрахунками” (ряд. 540-600).

Етап 5. Вирахування з поточної вартості активів підприємства суми витрат на ліквідацію об’єкту та приведеної вартості його боргів, а потім формування ліквідаційної вартості.

40. Метод вартості чистих активів при управлінні та оцінці потенціалу підприємства

Метод чистих активів – вартість бізнесу визначається шляхом вирахування зі скоригованої вартості активів підприємства скоригованої вартості його пасивів. Коригування полягає у ціновому приведенні чи нормалізації бухгалтерської звітності.

Розрахунок вартості бізнесу методом чистих активів включає кілька етапів

1) оцінка нерухомості підприємства за обґрунтованою ринковою вартістю

2) визначення обґрунтованої ринкової вартості машин та обладнання

3) ідентифікація та оцінка ринкової вартості нематеріальних активів

4) визначення ринкової вартості короткострокових і довгострокових вкладень передбачає розрахунок поточної вартості облігацій, оцінку пакета простих і привілейованих акцій

5) визначення поточної вартості товарно-матеріальних запасів, ураховуючи прийняту практику обліку

6) ринкова оцінка дебіторської заборгованості залежно від імовірності її погашення, виокремлюючи безнадійну, перспективну та гарантовану

7) оцінка витрат і доходів майбутніх періодів за умови існування реальної можливості отримання кінцевого позитивного фінансового результату

8) приведення зобов’язань підприємства до поточної вартості

9) визначення вартості власного капіталу (як вартісної оцінки бізнесу) шляхом вирахування з обґрунтованої ринкової вартості активів поточної вартості усіх зобов’язань

Даний метод застосовується, коли очікується, що фірма володіє значними матеріальними активами, а також буде функціонувати у найближчому майбутньому. У процесі оцінки аналізуються такі бухгалтерські, фінансові та статистичні форми звітності підприємства: баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2), звіт про рух грошових коштів (форма №3), звіт про власний капітал (форма №4). У разі необхідності використовуються дані первинного обліку. Попередньо проводиться інфляційне коригування показників фінансової звітності, яке найпростіше зробити, переоцінивши звітні показники відповідно до твердої валюти.