Тема 5.Управління продуктивністю праці
1.відповідно до широкого трактування продуктивності визначається
відношенням виробленої продукції до витрат на її виробництво
2.для часткового показника продуктивність праці найбільш поширеною формою виразу є
випуск на одну відпрацьовану або оплачену годину
3.продуктивність праці вимірюється показниками
виробітку та трудомісткість
4.процес управління продуктивністю включає
вимірювання ,оцінку,планування,продуктивності та контроль за нею
5.рівень сукупної продуктивності підвищиться у випадку коли
обсяг продукції зменшується при більш стрімкому зниженню сукупних витрат
6.знаження продуктивності призводить до
підвищення питомих витрат
7.витрати живої праці можуть бути виражені
кількістю відпрацьованого часу та середньообліковим числом робітників або всіх працівників
8.при трудовому методі продуктивність праці вимірюється
витратами робочого часу на одиницю виробленої продукції
9.багатофакторна модель вимірювання продуктивності базується на інформації про
кількість виробленої продукції ,обсяг спожитих ресурсів
10.виробіток це
кількість виробленої продукції за одиницю часу
11.єдина типова класифікація факторів зростання продуктивності праці об’єднує наступні їх групи
підвищення технічного рівня виробництва,структурні зрушення у виробництві,зміна обсягу виробництва
12.резерви зростання продуктивності праці
невикористані ще можливості економії витрат живої та уречевленої праці
13.в залежності від місця утворення та використання резерви зростання продуктивності праці поділяють на
народногосподарські,галузеві,внутрішньовиробничі
14.комплексний аналіз резервів містить
вивчення цінової політики
15.фактором підвищення технічного рівня виробництва є
модернізація устаткування
16.галузеві резерви зростання продуктивності праці це
резерви які проявляються на всіх підприємствах галузі і є результатом недостатнього рівня спеціалізації і кооперування виробництва
17.вплив техніко економічних факторів виробництва на продуктивність праці визначається шляхом розрахунку
можливого зменшення чисельності працівників
Тема 6. Нормування праці
1. Нормування праці полягає у визначенні:
необхідних витрат праці на виконання робіт і встановленні на цій основі норм праці;
2. Завдання нормування праці:
всі відповіді вірні.
3. Робота з нормування праці не включає:
формування генеральної сукупності вибірки;
4. Час роботи поділяється на:
підготовчо-заключний час, оперативний час, час обслуговування робочого місця;
5. До нормованих витрат робочого часу відносять:
основний час, час обслуговування робочого місця, час на відпочинок;
6. Протягом підготовчо-заключного часу не здійснюється:
створення порядку і чистоти на робочому місці: розкладання і прибирання інструменту, документації, прибирання відходів, приймання і здавання зміни
7. Елементи часу перерви – це:
час регламентованої та нерегламентованої перерви;
8. Норма часу – це:
час на виготовлення одиниці продукції або на виконання однієї операції;
9. Норма виробітку розраховується як
частка від ділення фонду робочого часу на встановлену норму часу;
10. Чисельність робітників, необхідних для виконання певного обсягу роботи, наприклад, для обслуговування одного або декількох агрегатів – це норма
чисельності;
11. Методами встановлення норм праці є
аналітичні та сумарні;
12. Хронометраж передбачає вивчення
оперативного часу;
13. Фотографія робочого часу – це метод
спостереження і реєстрації всіх витрат робочого часу;
14. Обробка даних спостереження не включає:
кластерний аналіз;
15. Середній коефіцієнт виконання норм визначається:
відношенням норми часу до фактичної трудомісткості операції (одиниці роботи);
16. Окремі елементи робочого часу можуть перекриватись
основним машинним часом;
17. Показники, які характеризують стан нормування праці на підприємстві:
всі відповіді вірні.
18. Необхідність перегляду норм праці не обумовлена:
виплатою премій та випискою догани.
19. Час виконання окремих трудових дій в період протікання основної машинної роботи устаткування – це:
час, що перекривається;
20. Час, протягом якого виконавець не приймає участі в роботі – це:
час перерви;