Глава 8 ціноутворення у сфері послуг

8.1. Транспортні послуги

На перевезення вантажів і методика їх розрахунку

Перевезення вантажів — дуже важлива ланка національної економі­ки держави. На підміну від виробничих галузей, транспорт не створює продуктів, однак продовжує процес виробництва у сфері послуг, адже без нього неможливе кінцеве доведення продукції до споживачів. Транс­порт забезпечує: зв'язки між галузями та підприємствами національної економіки, регіонами держави, виробниками та споживачами. Ціноутво­рення на транспорті є складним процесом, що пов'язано з різноманітні­стю транспортної продукції. Ціпи на транспортні послуги класифіку­ються за різними ознаками (рис. 20):

1. видами транспорту:

   • наземні (залізничний, автомобільний, гужовий);

   • водні (річковий, морський, океанським);

   • повітряні (перевезення вантажів літаками, вертольотами);

2. видами сполучення:

• залізничний транспорт (пряме, місцеве, приміське);

• морський транспорт (дрібний і великий каботаж, закордонне сполучення, поромна переправа);

• річковий транспорт (пряме, міське, приміське, місцеве, поромна переправа, сплав річками);

• автомобільним транспорт (міський, приміський, міжміський, міжнародним);

• авіаційний (район пролягання повітряних ліній);

3. видами перевезень:

• залізничний транспорт (повагонні, контейнерні, дрібні, поштові, багажні);

• водний транспорт (суднові, суховантажі, контейнерні, дрібні, збірні, наливні, буксирування плотів);

• автомобільний (погідні, дрібні підправки);

4. швидкістю переведення:

• залізничний транспорт (вантажні та швидкі);

• водний транспорт (вантажні та вантажопасажирські лінії);

• повітряний транспорт (залежно від виду літака);

5. типами вагонів:

• залізничний транспорт (криті вагони, платформи, піввагони, транспортери, цементовози, цистерни, рефрижератори);

• автомобільний транспорт (вантажівки, самоскиди, цементовози, тягачі, рефрижератори, цистерни);

6. відстанню перевезення (короткі, середні, довгі).

Для перевезення вантажів і розрахунку за послуги транспортні під­приємства встановлюють вантажні тарифи. Формування транспортних тарифів мас псині особливості, що пов'язані з особливостями транспор­ту як сфери діяльності.

1. Транспорт не створює нового товару, однак є сферою матеріально­го виробництва, виконуючи функції доведення товарів до споживачів і надаючи послуги.

2. У результаті діяльності працівники транспорту не змінюють виріб, однак вартість його збільшується, оскільки витрачаються матеріальні, фінансові та трудові ресурси, що утворюють собівартість послуги, по­в'язаної .і транспортуванням вантажів.

3. Вартість тарифу залежить від умов транспортування, витрат на транспортування па різних відрізках шляхів, від оптимальної пропуск­ної здатності транспортної мережі.

4. Тариф залежить від виду продукції, що транспортується, відстані та швидкості перевезення, виду відправки. У розрахунку транспортно­го тарифу враховуються тин рухомого складу, ступінь завантаженості транспортного засобу тощо.

5. Транспортні тарифи відбиваються в усіх елементах роздрібної ціпи, оскільки послугами транспортних підприємств користуються як підприємства-виробники, так і підприємства-посередники (зокрема роз­дрібні торговельні підприємства).

6. Транспортні підприємства використовують різні ресурси (залізо, вугілля, нафту, газ, електроенергію, будівельні матеріали тощо), вартість яких входить до собівартості перевезень. Тому ціпи на ці ресурси істот­но впливають па витрати транспортних підприємств і вартість тарифу загалом.

Це й зумовлює складність процесу ціноутворення у сфері транспорт­них перевезень порівняно з процесами ціноутворення в інших галузях національної економіки.

При визначенні транспортних тарифів за базу береться собівартість перевезення вантажів, до складу якої входять вартість засобів виробниц­тва, що використовуються у процесі перевезення, заробітна плата пра­цівників та інші витрати. Собівартість перевезення залежить від роз­мірів каптажного потоку, його складу, напрямку, відстані перевезення, виду транспорту тощо.

Процес перевезення вантажів складається з трьох етапів: початково­го, рухомого та кінцевого. З урахуванням типовості початкового та кін­цевого етапів виокремлюють витрати на здійснення початково-кінцевих та рухомих операцій. До початково-кінцевих операцій належать витрати на утримування рухомого складу на стоянках, на його підготовку та за­вантажування, па різні маневрові роботи, тобто на всі роботи, не пов'я­зані з рухом і відстанню перевезень. Рухомі операції передбачають цит­рати на утримування рухомого складу на шляху пересування вантажу.

Загалом собівартість транспортного тарифу (С_ТТ) розраховується за формулою

С_Т.Т = В_П.К + В_РВ,

де В_П.К — витрати на початково-кінцеві операції, гр. од.; В_Р — витрати рухомі (шляхові) на 1 км відстані, гр. од.; В — відстані, перепечений ван­тажів, км.

З цієї формули знаходять собівартість перевезення вантажів па 1 км вантажу масою 1 т:

.

Як бачимо, зі збільшенням відстані перевезення вантажів собівар­тість перевезення 1 ткм зменшується, тому що зменшуються відносні витрати на початково-кінцеві операції на 1 км переміщення вантажів.

Розподіл операцій на початково-кінцеві та рухомі має велике еконо­мічне значення. Це дає змогу встановлювати двоставочний тариф, тобто ставки на нерухомі та рухомі операції, повніше враховувати різні ви­трати транспортних підприємств, здійснювати техніко-економічні розра­хунки та застосовувати їх у загальних розрахунках як транспортних, так і інших підприємств, а отже, ефективніше визначати ціну виробу.

Будь-яке підприємство, у тому числі й транспортне, для розширення обсягів діяльності, оновлення обладнання, удосконалення технологічних процесів, стимулювання праці повинно отримувати прибуток. Тому до транспортних тарифів включається також прибуток. Рівень прибутковос­ті залежить від виду транспорту, типу перевезення вантажів, виду ван­тажів тощо. Оскільки транспорт є фондомісткою галуззю, прибутковість планується до собівартості в розмірах, що дають змогу розширювати обсяги діяльності та створювати заохочувальні фонди.