6.2. Особливості розрахунку відпускної ціни на підприємствах легкої промисловості

Підприємства легкої промисловості поділяються на піді галузі й ма­ють певні особливості.

Текстильні підприємства. До цін підгалузі належать підприємства, що виробляють продукцію бавовняну, вовняну, шовкову, льняну та три­котажну. У текстильній промисловості ціни розраховуються як па напів­фабрикати, на оброблену сировину (пряжа, сурові тканини, трикотажне полотно), так і на готові вироби (бавовняні тканини).

При виробництві пряжі витрати складаються з вартості сировини та витрат на її обробку (прядіння). Витрати на виробництво на різних підприємствах залежать від виду, складу та якості сировини, способу прядіння, текстури пряжі, виду сукання, сорту тощо. Пряжа поділяється також залежно від товщини нитки. Чим тонша нитка, тим якісніша сиро-

вина має використовуватись, тим більшими будуть витрати на прядіння. Тому ціпа па тоншу пряжу встановлюється вища, ніж на товщу, що відображає особливості співвідношення витрат у процесі їх виробництва.

У розрахунку ціпи на пряжу на бавовняних підприємствах застосо­вуєтеся нормативний метод. Основна особливість цього методу полягає у визначенні нормативів сировини при виробництві одиниці виробу. Від розрахованих і прийнятих норм залежать не лише розмір, нормативи кінцевого виходу пряжі, а и виграти на одиницю продукції та відпускна ціна. Нормативи визначаються виходячи з товщини пряжі, складу сиро­вини, норм виходу, якості тощо. В основу розробки нормативів покладе­но не фактичні витрати, а витрати, що визначаються Комітетом з питань стандартів і технічних умов па виробництво пряжі.

Якщо визначається сортність пряжі, встановлюється надбавка до ціни пряжі першого сорту (па вищі сорти) та знижки па нижчі сорти (на пряжу другого або третього сорту). Надбавки встановлюються також тоді, коли використовується фарбування та різні види обробки. Надбав­ка за фарбування залежить від виду фарби (кубові, активні, прямі). Над­бавки за спосіб фарбування залежать під виду способу (особливо міцні, міцні, звичайні), кольору тонів (світлі, темпі, серединні) та форми поста­чання готової пряжі (у бобінах, навоях і валках, у муфтах, мотках).

Для бавовняних тканин встановлюються надбавки до відпускної ціни, бо ці тканини піддаються більшої кількості видів спеціальної об­робки. Крім надбавок па бавовняних підприємствах застосовуються знижки па вироби, що мають дефекти.

Трикотажні підприємства. Формування цін па таких підприємствах мас певні особливості. Ціпи па напівфабрикати (трикотажне полотно, панчішно-шкарпеткові вироби) встановлюються лише тоді, коли ці на­півфабрикати реалізуються для подальшої переробки.

Рівень цін на готові вироби залежить від вартості трикотажного по­лотна, а також від трудомісткості виробу. Різниця в загальних витратах трикотажного полотна, що використовується для виробництва різних моделей і розмірів, визначається за допомогою лекал виробу та нормативу розміру і довжини.

Відпускні ціпи па верхні трикотажні вироби визначаються з розра­хунку па вироби першого сорту. На вироби другого та інших сортів вста­новлюються знижки.

Па трикотажні вироби застосовуються також різноманітні надбавки:

• за складність виготовлення. Розмір надбавки залежить від типу во­локна (натуральні, штучні чи синтетичні);

• за відмінність в обробці;

• залежно під вартості витраченого підкладочного матеріалу, тасьми.

Ці надбавки мають стимулювати підприємства трикотажної промис­ловості виробляти якіснішу продукцію.

Швейні підприємства. На підприємствах цієї галузі встановлюються, як правило, вільні відпускні ціпи. Ціпи на готові вироби залежать від ціни на тканини, з яких вони виготовлені, цитрати тканин. До цін на швейні вироби встановлюється надбавки залежно від вартості фурнітури, застосованої підкладки, окремих матеріалів, дрібної обробки тасьми, складності обробки.

Шкірнно-взуттєве виробництво. Формування цін на продукцію цих галузей також мас певні особливості. Шкіра, що використовується у ви­робництві взуття, поділяється на таку, з якої виготовляється верх взуття, і таку, з якої виготовляється його низ. Здійснюється також диференціація залежно від виду тварин, Підпускна ціпа па низ взуття залежить від виду шкіри. На якісніші види шкіри, що мають найбільшу міцність, ціпи вста­новлюються вільними й надвисокими. Крім того, ціна залежить від тов­щини шкіри та виду дублення.

Відпускна ціна на шкіряне взуття також залежить під вартості шкіри та трудомісткості її виробництва. У ціпі на готові вироби враховується матеріал, що застосовується при виробництві верху. Найвищими с ціпи на верх зі шкіри, найнижчими — на верх з текстилю або шкірозамін­ника.

Крім виду шкіри при визначенні ціпи враховуються матеріали, що використовуються для підкладки та устілки.

Крім взуття для повсякденного користування підприємства виготов­ляють також модельне взуття, як правило, під замовлення, в одиничних екземплярах, із застосуванням ручної праці. Ці вироби є монопольни­ми, а тому до них застосовується стратегія ціноутворення "престижної ціни".

Встановлюється також надбавка за розмір. Так, на великі розміри взуття або підвищеної повноти може бути встановлена надбавка в роз­мірі до 20 % ціни.