Контрольні питання

1. Політика ціноутворення та її суть.

2. Дна підходи до розробки політики ціноутворення.

3. Розробка політики ціноутворення залежно під життєвого циклу товару.

4. Принципи розробки політики ціноутворення на підприємстві.

5. Етапи розробки політики ціноутворення на підприємстві та їх зміст.

6. Стратегії ціноутворення та їх зміст.

7. Стратегії ціноутворення па нові товари та їх зміст.

8. Стратегії ціноутворення на товари, що вже реалізуються на ринку, та їх зміст.

9. Стратегії ціноутворення на вироби залежно від їх якості.

Глава 5

ЦІНА У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ

ПРОДУКЦІЇ

5.1. СИСТЕМА ЦІН І ПРИНЦИПИ ЦІНОУТВОРЕННЯ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Ціни в сільському господарстві мають велике значення для системи ціноутворення загалом. Вони є вихідними для системи цін на споживчі товари, що виробляються із сільськогосподарської сиропний. За цими цінами сільськогосподарська продукція реалізується колективними гос­подарствами, колгоспами, фермерськими господарствами, приватним сек­тором держані, переробним підприємствам усіх форм власності, у торго­вельну мережу та безпосередньо споживачам. Такі ціни виливають на кінцеві роздрібні ціпи, темпи розвитку сільського господарства, промис­ловості, рівень оплати праці працівників галузі.

Загалом політика держави спрямована па забезпечення інтересів роз­витку промисловості та сільського господарства, зростання матеріальної зацікавленості працівників сільського господарства у виробництві про­дукції з урахуванням потреб держави та попиту населення. Система цін на продукцію сільського господарства та послуги, що надаються підпри­ємствам цієї галузі, мас сприяти розміщенню сільськогосподарського ви­робництва, підвищенню ефективності всіх галузей і підрозділів агропро­мислового комплексу (АПК), еквівалентному обміну між містом і селом.

Ціпи АПК мають особливості, що пояснюються чинниками, які діють у цій сфері.

Так, ціпи АПК впливають па рівень роздрібних цін на споживчі това­ри, тому що переважна більшість останніх складається з продукції сіль­ськогосподарського виробництва. У роздрібній ціпі, як правило, більшу частку становить ціпа закупівлі, тобто ціна підприємства АПК. Ціни АПК, у свою чергу залежать від ціп на продукцію важкої промисло­вості, будівельного комплексу та підприємств, що здійснюють ремонтні

роботи, від тарифів на вантажні перевезення, цін па пально-мастильні матеріали.

Тому і урахуванням особливостей діяльності підприємці» сільського господарства ціни класифікуючи за різними ознаками (рис. 11).

1. Закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію колективних господарств, колгоспів, фермерських та особистих підсобних госпо­дарств, приватних підприємств та ін. За цими цінами держава закуповує продукцію для власних потреб, експорту сировини, на промислову пере­робку та інші потреби.

2. Розрахункові ціни на продукцію землеробства та тваринництва. За цими цінами сільськогосподарські підприємства розраховуються з про­мисловими переробниками цієї продукції.

3. Ціни міжгосподарських взаємовідносин, за якими продукція сіль­ського господарства обертається між підприємствами АПК.

4. Оптово-посередницькі ціни та ціни заготівельних підприємств, що закуповують сільськогосподарську продукцію у підприємств-виробників на комерційний основі у великих обсягах з метою подальшого пе­репродажу роздрібним торговцям.

5. Роздрібні ціпи, за якими вироби землеробства та тваринництва продаються безпосередньо населенню в роздрібній торговельній мережі без попередньої промислової переробки.

6. Оптові ціпи на сільськогосподарську техніку, матеріали, міне­ральні добрива, комбікорми тощо.

7. Кошторисні норми будівництва, ціни будівель, споруд у сільській місцевості.

8. Ціпи па послуги організацій, які здійснюють виробничо-технічне обслуговування підприємств АПК.

9. Ціни "врожаю на корені", коли за домовленістю між виробника­ми та покупцями здійснюється продаж врожаю ще до його збирання.

10. Біржові ціни на продукцію АПК —за цими цінами здійснюється продаж па біржових торгах.

Розглянемо основні принципи ціноутворення в АПК (рис. 12).

1. Ціни АПК мають, відбивати витрати всіх ресурсів на виробництво сільськогосподарської сиропний та інших продовольчих товарів.

2. Урахування при формуванні кінцевих цін АПК природних чинни­ків, кліматичних умов тощо. Це призводить до значної диференціації та істотних коливань рівня витрат у господарствах, регіонах за взаємоза­мінними виробами, сезонами та роками.

3. Урахування в собівартості особливостей галузей АПК. Це відобра­жується в окремих видах витрат. Так, у собівартості не в повному обся­зі відбиваються виграні па відтворення природних ресурсів, матеріаль­ні витрати, витрати па відтворення трудових ресурсів, що пояснюється низьким рівнем механізації праці.

4. Взаємозв'язок рівня цін і співвідношень цін за галузями, що входять до АПК. Ціпи на засоби виробництва, мінеральні добрива, комбікорми мають бути пов'язані із закупівельними ціпами, вільними ціпами, за яки­ми реалізується кінцева продукція сільськогосподарських виробників.

5. Урахування в ціні сільськогосподарської продукції її якості та сти­мулювання виробництва якіснішої та кориснішої продукції.