7.Тейлоризм як перший науковий підхід до менеджменту

Ф. Тейлор вважається родоначальником школи наукового менеджменту. Здійснюючи пошук шляхів підвищення продуктивності праці Тейлор ввів нормування праці для робітників.Норму він визначав за показниками виконання,що були вищі середніх,спостерігаючи за працівниками він вимірював скільки робить людина роботи за одиницю часу.

Перша праця Тейлора «Управління фабрикою»(1903 р.).В ній обґрунтовано нормування праці та вперше відокремлена управлінська праця від не управлінської.

Тейлор розробив і впровадив систему управління цеху,яку назвав науковий метод ефективного виробництва.

Система включає:

1. Функціональну організацію цеху з відповідною функціональною підпорядкованістю.

2. Відділ планування,який визначав як і коли повинна виконуватися робота,встановлював її послідовність,визначав терміни необхідні для виконання елементарних операцій, пов*язаних із завершенням роботи.

3. Виробничий відділ для керування старшими службовцями та їх заступниками,які виконували в цехах директивне відділу планування.

4. Система заохочень,премій або відрядної оплати праці.

1911 р. видав ще одну працю «Принципи наукового управління».

Принципи наукового управління:

1. Принцип вимірювання праці

2. Розподіл праці

3. Мотивація

4. Індивідуальні і виробничі процеси

5. Стимулювання

6. Роль профспілок

7. Розвиток управління мислення

8. Правила та стандарти менеджменту

9. Складання завдань,інструкцій

10. Роль синіх та білих комірців

8.Адміністративний підхід до управління.

Класична (адміністративна) школа управління (1920-1950). Автори праць про наукове управління в основному досліджували процес управління виробництвом. Вони займалися підвищенням ефективності на рівні, нижчому ніж управлінський. Після виникнення адміністративної школи спеціалісти почали розвивати підходи до вдосконалення управління організацією загалом

Класики намагалися визначити загальні характеристики та закономірності організацій. Мета класичної школи полягала у створенні універсальних принципів управління. При цьому вона випливала з ідеї, що дотримання таких принципів сприятиме тому, що організація досягне успіху.

Виникнення класичної (адміністративної) школи пов'язують з ім'ям А. Файоля, який запропонував перші принципи управління:

- поділ праці;

- повноваження та відповідальність;

- дисципліна;

- єдиноначальність;

- єдність напряму;

- підпорядкованість особистих інтересів загальним;

- винагородження персоналу;

- централізація;

- скалярний ланцюг;

- порядок;

- справедливість;

- стабільність робочого місця та персоналу;

- ініціатива;

- корпоративний дух.

Головний внесок Файоля в теорію управління полягає в тому, що він дослідив управління як універсальний процес, що складається з таких взаємопов'язаних функцій, як планування, організація та контроль.

9. Вчення а. Файоля. Принципи бюрократичного управління а. Файоля.

Анрі Файоль засновник школи адміністративного управління перший визначив функції менеджменту.

Виокремив основні функції управління:

• Передбачення (констатація настання певної події)

• Організування (організація процесу, побудова взаємозв’язків між працівниками)

• Регламентування

• Координування і мотивування (передбачає розробку певних стимулів, налагодження процесу)

• Контроль, контролювання (перевірка якості вироблених виробів, виконання завдань)

Виділив основні сфери діяльності п-ва:

• Фінансова (управління грошовими потоками)

• Комерційна (збут і постачання)

• Технічна (в-ча сфера, в-чі системи)

• Адміністративна (керівництво, адміністративний апарат керівництва)

• Страхова

• Обліку і статистики (ведення обліку і статистики)

Принципи бюрократичного управління

1. розподіл праці (за ф-ною ознакою)

2. повноважень і відповідальності (управлінець має мати повноваження, владу і нести відповідальність за свої вчинки)

3. дисципліни (певний порядок, дотримання певних угод між п-вом і працівником)

4. єдиновладдя (підпорядкування одній людині)

5. принцип єдності спрямування (діяти для досягнення мети, особисті інтереси на 2 план, всі підрозділи виконують одну ціль)

6. принцип підлеглості особистих інтересів загальним (інтереси окремого працівника не можуть бути важливішими, ніж інтереси компанії)

7. винагороди персоналу (кожен працівник має отримувати гідну нагороду)

8. централізація і децентралізація (центр. – концентрація всіх повноважень в руках директора або дирекції, це природне явище; децентр. – значні повноваження має і низова ланка)

9. ієрархії, скалярний ланцюжок (передбачає чітку побудову організації по вертикалі, для того щоб звернутися до якогось працівника треба пройти весь скалярний ланцюг)

10. порядку (кожен має своє місце в організації)

11. справедливості (стосується покарань)

12. стабільність робочого місця для персоналу, повільна плинність кадрів

13. ініціативи

14. корпоративного духу (мікроклімат має бути позитивний)