47.Розробка посадових інструкцій для керівників і спеціалістів

Посадова інструкція-це узаконене положення про правильне співвідношення про правильне співвідношення обов,язків,прав,та відповідальності посадових осіб.

Посадові інструкції повинні забезпечувати:

• дотримання принципу єдиноначальності і персональної відповідальності

• органічний зв,язок підрозділів та найбільш доцільне поєднання обов,язків і повноважень між ними;

• чітку систему підпорядкованості;

• створення умов для вирішення виробничих питань на можливо нижчому рівні управління;

• оптимальну норму обслуговування та кількості керівних об,єктів і виконавців.

Кожний працівник повинен мати права,достатні для ефективного виконання покладених на нього обов,язків.Негативними явищами є як недостатні права,так і надмірні права.

Типова посадова інструкція керівника чи спеціаліста включає в себе такі розділи:

• загальне положення

• обов,язки

• права

• відповідальність

У розділі «Загальні положення» викладаються основні завдання посадової особи,порядок її призначення і звільнення ,зазначається,кому вона підлегла і хто підлеглий їй,якими документами керується у своїй діяльності.

У розділі «Обов,язки» відображаються його права,функції.

У розділі»Права» викладено коло питань,які керівник або спеціаліст повинен вирішувати самостійно.

50. Зміст організаційного планування . Організаційні структури управління.

Організаційна структура управління - це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, що знаходяться між собою у стійких взаємостосунках, які забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого.

Елементами структури можуть бути як окремі працівники, служби так і окремі ланки апарату управління, а взаємозв'язки між ними підтримуються через горизонтальні і вертикальні зв'язки, які носять лінійний і функціональний характер.

В межах структури управління проходить управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені завдання і функції управління, і відповідно - права і відповідальність за їх виконання.

Зв'язок структури управління з такими ключовими поняттями менеджменту, як цілі, функції, процес, механізм функціонування є свідченням того, наскільки великим є вплив організаційної структури на всі сторони управління. Саме тому, менеджери всіх рівнів приділяють значну увагу принципам і методам формування структур, вибору типу або комбінації видів структур, вивченню тенденцій в їх побудові і оцінці відповідно до цілей і завдань, що вирішуються.

51. Лінійні організаційні структури управління.

Лінійний тип організаційної структури управління характеризується лінійними формами зв'язку між ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.

Сутність лінійного управління полягає в тому, що очолює кожен виробничий підрозділ керівник (орган), який здійснює всі функції управління. Кожен працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки цьому керівнику (органу). В свою чергу, останній є підзвітним вищому органу. Підлеглі виконують розпорядження тільки свого безпосереднього керівника. Вищий орган (керівник) не має права віддавати розпорядження робітникам, минаючи їх безпосереднього керівника (тобто реалізується принцип єдиноначальності керівництва). Окремі спеціалісти допомагають лінійному керівнику збирати та обробляти інформацію, аналізувати господарську діяльність, готувати управлінські рішення, але самі вказівок та інструкцій керованому об'єкту не надають.

Така схема підпорядкування і звітності є основою лінійного управління. При цьому ланки лінійного управління в цілому відповідають ланкам виробництва, між якими встановлюються прості та чіткі взаємозв'язки (рис. 3.3).

У практиці управління лінійна організаційна структура використовується рідко, як правило, малими та середніми підприємствами, які здійснюють нескладне виробництво (виготовляють однорідну продукцію) при відсутності широких зв'язків у кооперації. Переваги та недоліки даної структури управління представлені в табл. 3.3.