1. Наука про адвокатуру.

Наука про адвокатуру - це суспільна юридична галузь знань про закономірності виникнення, становлення, функціонування та подальшого розвитку адвокатури (яка функціонує) з метою виконання вищої соціальної місії держави, спрямованої на сприяння захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, а також держави, державних органів, місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Завдання (напрями):

А.) забезпечення ефективного правового механізму держави, який виконує правоохоронні функції

Б.) захист прав людини

В.) захист соціальних і професійних прав адвокатів

Сфера дії науки про адвокатуру базується на

1. фундаментальних науках (ТДП, конституц. право),

2. галузевих (кримін. процес, цивіл. процес),

3. спеціальних (прикладних) (нотаріат, прокурор. нагляд).

2. Предмет та сист. Науки про адвокатуру.

Предмет – питання організації та діяльності адвокатури, які мають досліджуватись та осмислюватись на теоретичному рівні, що дасть можливість прогнозувати подальший розвиток адвокатури.

Система – весь комплекс різноманітної інформації, думок, гіпотез, викладених на паперових і електронних носіях та систематизованих у законодавстві, дисертаційних дослідженнях, монографіях, підручниках, навчальних посібниках.

Заг. Ч. – поняття, принципи, організація і т.п.

Ос. Ч. – відповідно до функцій адвокатури – правозаступницька (у різних процесах), представницька та інші.

Наука про адвокатуру є галуззю загальної науки про право, яка базується на зак-ві про адвокатуру, міжнар. праві, досягненнях інших галузей права, досягненнях інших країн. Вона досліджує правові, соціальні явища адвокатури, закономірності їх виникнення, перспективи розвитку. А також до предмета входять дефініції, категорії, теорії, концепції, явища, правовідносини, принципи адвок.

3. Методи науки про адвокатуру.

Методологія – це сукупність певних принципів, логічних прийомів, спеціальних методів пізнання окремих матеріальних і процесуальних явищ адвокатури, зумовлена її філософським та соціальним змістом.

Методи:

А.) абстрактного функціонального аналізу – (основний метод) аналіз суспільної функції держави , покладеної державою на адвокатуру щодо сприяння у захисті прав свобод та інтересів фіз та юр осіб

Б.) аналізу та синтезу – аналіз узагальненої А. практики та вироблення теоретичних висновків щодо організації д-сті А.

В.) емпіричний – вивчення досвіду і практики

Г.) раціональний – теоретичне осмислення А. д-сті

Д.) логічний – перетворення абстрактних знань у конкретні та ін лог. прийоми

Е.) конкретно-соціологічний – вивчення окремих сторін, ефективності роботи

Ж.) порівняльно-правовий – співставлення подібних об’єктів пізнання

З.) формально-логічний – узагальнення і систематизація, класифікація знань + передання їх розуміння доступною мовою

4. Адвокатура в Україні як навчальна дисципліна, її предмет та система

Навч. Дисципліна – це навчальний курс, що має на меті вивчення студентами знань про закономірності виникнення, становлення, функціонування та подальшого розвитку адвокатури яка функціонує з метою виконання вищої соціальної місії держави, спрямованої на сприяння захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, а також держави, державних органів, місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Предмет курсу "Адвокатура України" визначається ко­лом питань та проблем, які повинні вивчатися в його межах. Предметом вивчення дисципліни в широкому розумінні є процес виникнення та сучасний устрій адвокатури — незалежної самостійної громадської організації професійних юристів, яка у встановленому законом порядку виконує важливу суспільну функцію — захист прав та законних інтересів громадян і організацій, а також надає їм необхідну правову допомогу; напрями та завдання діяльності адвока­тури, її взаємодія з іншими правоохоронними, громадсь­кими, державними утвореннями.

Система курсу охоплює питання, присвячені правовим основам функціонування органів адвокатури, правовому статусу адвоката та його помічника, організаційним формам та видам діяльності адвокатів, формам участі адвокатів у кримінальному та цивільному судочинстві, розгляді госпо­дарських спорів.

Для більш упорядкованого та послідовного вивчення курсу "Адвокатура України", з метою отримання глибших знань, цей курс, як і інші навчальні юридичні дисципліни, систематизовано. Згідно з цією систематизацією він скла­дається з двох частин: загальної та особливої.

У загальній частині вивчаються питання та проблеми, характерні для будь-якої діяльності будь-якого адвоката або адвокатського об'єднання: історія розвитку адвокатури, загальні основи функціонування та напрями діяльності, вимоги, які ставляться до адвокатів, їх правовий статус, статус помічника адвоката, дисциплінарна відпові­дальність і порядок притягнення до неї.

В особливій частині курсу розглядаються питання здій­снення адвокатом окремих видів діяльності:

• надання консультацій;

• складання документів правового характеру;

• участь адвоката в дізнанні та досудовому слідстві, у розгляді кримінальних справ у судах;

• участь адвоката в розгляді цивільних справ у судах;

• участь адвоката у вирішенні господарських спорів;

• участь адвоката в адміністративному судочинстві.

Особливістю цього курсу є наявність практичних за­вдань, які допоможуть слухачам та курсантам отримати більш точні уявлення про специфіку діяльності адвокатів.