
- •Сутність та принципи менеджменту зед
- •2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні
- •3. Чинники управління зед підприємств. Внутрішні чинники.
- •4. Чинники управління зед підприємств. Зовнішні чинники.
- •5. Стратегічне планування міжнародної діяльності. Способи стратегічного планування (стратегічне планування, фінансовий контроль, стратегічний контроль, керівна роль належить холдинговій компанії).
- •Зовнішнє середовище міжнародного бізнесу: політичний аналіз зовнішнього середовища міжнародного бізнесу.
- •Зовнішнє середовище міжнародного бізнесу: економічний аналіз зовнішнього середовища міжнародного бізнесу.
- •Зовнішнє середовище міжнародного бізнесу: правовий аналіз зовнішнього середовища міжнародного бізнесу.
- •Комплексний аналіз культурного середовища міжнародного бізнесу: поняття культури.
- •12.Основні відмінності культур різних країн. Національні стереотипи ведення переговорів.
- •13. Національні стереотипи ведення переговорів на прикладі Ближнього Сходу.
- •14. Національні стереотипи ведення переговорів на прикладі сша
- •15.Національні стереотипи ведення переговорів на прикладі Європейських країн.
- •16.Національні стереотипи ведення переговорів на прикладі країн Африки.
- •Аналіз ефективності експортних операцій
- •Аналіз ефективності імпортних операцій
- •Управління міжнародною діяльністю тнк
- •Поняття логістики: сутність, значення і основні функції.
- •Виробнича логістика: прийняття рішення щодо розміщення виробничих потужностей.
- •Виробнича логістика: прийняття рішення щодо виробництва або покупки, джерел поставок
- •25.Логістика збуту. Відмінності, які необхідно враховувати менеджеру на ринках збуту різних країн.
- •26. Створення міжнародних логістичних систем
- •27. Проблеми побудови міжнародних логістичних систем
- •28. Логістика поставок.
- •29.Чинники впливу на формування валютного курсу в країні.
- •Визначення ефективності здійснення експортно-імпортних операцій.
- •Практика використання базових умов поставок «Incoterms -2010».
- •Класифікація стилів управління.
- •33.Переваги та недоліки різних видів стилів управління.
- •Зовнішні та внутрішні факторивпливу на ефективність управління на підприємстві.
- •Правила етикету ділової зустрічі (етикет зустрічі за столом, дрес-код, аксесуари ділової жінки, аксесуари ділового чоловіка, вимоги до оформлення візитних карток, підготовка презентацій).
15.Національні стереотипи ведення переговорів на прикладі Європейських країн.
За культурною ознакою (в контексті культури ділового спілкування) виокремлюються: Західна Європа із субрегіонами - Північна Європа (переважно протестантська), Південна Європа (переважно католицька); Центральна Європа (католицько-протестантська і частково православна); Східна Європа (православна). Східна Європа складається з українців, росіян і білорусів. У діловому спілкуванні представники народів Східної Європи відзначаються тим, що одержало назву «широти натури»: готовністю йти на укладення найсміливіших угод проектів (часто без достатньо прискіпливого аналізу), зневагою до дрібниць. Вони відрізняються невибагливістю до зовнішніх і внутрішніх умов співпраці. Негативною рисою є необов'язковість виконання угод у визначені строки; проте це частково компенсується здатністю працювати у понад напруженому режимі деякий час. Для східних слов'ян (особливо росіян) притаманний «рваний» ритм режиму праці. Представники народів Північної Європи (скандинави, частина німців, а також голландці) є носіями типу протестантської культури. Для них праця є чи не найважливішою цінністю. Невідповідність партнера вимогам бізнесмена цього регіону, його уяві про ділове спілкування дуже ускладнює співробітництво. Народи Європи за психологічним типом є інтровертами. Вони стримані у спілкуванні, не схильні до прояву емоцій під час ділових контактів. Дотримання даного слова, обов'язкове виконання зобов'язань згідно з договором є найхарактернішою рисою бізнесмена з протестантської Європи. Слід також надавати особливого значення пунктуальності, дотримання якої може позитивно відобразитись на ході переговорів. Народи цього типу належать до моноактивних культур, тобто вони мають врівноважений характер, терплячі, віддані своїй справі, систематично планують майбутнє, працюють у жорстко фіксований час, ретельно додержуються плану роботи, точно дотримуються фактів, надають перевагу інформації з офіційних джерел (статистика, довідники, бази даних). У ділових стосунках вони не схильні підстроюватися під манеру спілкування іноземного партнера, а вимагають ведення переговорів за своїми правилами. Найтиповіші представники Південної Європи - іспанці, португальці й італійці. У спілкуванні вони більш відверті й більш емоційні, ніж жителі Півночі. Вони часто надають перевагу неофіційним зустрічам; намагаються дізнатися про партнера якомога більше, щоб надати переговорам характеру «дружньої бесіди». Бізнесмени Півдня легко налагоджують контакти. Проте обов'язковість та прискіпливість до деталей виконання угоди для них менш характерна. Як представники поліактивних культур, менеджери цих країн покладаються на свою красномовність і вміння переконувати, готові витрачати скільки завгодно часу для переговорів. Представники Центральної (або власне Західної) Європи займають за типом культури спілкування проміжне положення між жителями Півночі і Півдня. Найтиповішими представниками цього регіону є англійці і французи, а також німці-католики. Англійці, як і німці більш стримані в прояві емоцій, ніж французи. Для них найважливішою рисою у діловому спілкуванні є самоконтроль, який вони вважають найціннішою рисою людського характеру. Під впливом пам'яті про славетну історію своєї країни англійці в ділових стосунках наполягають на своїх «правилах гри».