33.Переваги та недоліки різних видів стилів управління.

Авторитарний (директивний) стиль керівництва - висока централізацією влади, жорсткий диктат волі, домінуванням єдиноначальності. Позиція лідера – поза групою, він надає стислі, чіткі, ділові розпорядження. Дії підлеглих суворо контролюються, керівник не дає можливості виявляти їм ініціативу.

Інтереси справи ставляться значно вище інтересів людей.

Усі рішення приймаються одноосібно. Преважними методами управління є накази, покарання, зауваження, догани, позбавлення різні пільги.

Демократичний (колегіальний) стиль керівництва характеризується розподілом повноважень, відповідальністю та ініціативою між керівником та його підлеглими. Позиція лідера – всередині групи, вона завжди з'ясовує думку колективу по важливим виробничим питанням, приймає колегіальні рішення.

Керівник  не нав'язує своєї волі і найчастіше делегує свої повноваження підлеглим.

Допускається самоконтроль.

Ліберальний стиль керівництва - відсутність активної участі керівника в управлінні колективом, позиція лідера – осторонь групи. Працівники надані самі собі, мають повну свободу приймати самостійні рішення за виробничими завданнями. Похвала і осуд із боку керівника майже відсутні.  керівник перебуває у ролі консультанта і експерта, оцінює отримані результати. Ефективність цього стилю залежить від прагнень підлеглих, їхньої кваліфікації, відданості справі і справедливістю із боку керівника, відношенні результатів оцінки й винагороди. 

Переваги авторитарного стилю складаються з:

· успішності при повсякденних, звичайних роботах, які вимагають не творчого підходу і новизни, а основних сил, спрямованих на кількість готової продукції;

· забезпечення чіткості управління, що дозволяє швидше приймати виробничі рішення щодо мінімізування витрат;

Недоліки авторитарного стилю виражаються у: придушенні ініціативи й творчого потенціалу підлеглих, слабкої мотивації, відсутності дієвих стимулів праці. Також, у підлеглих спостерігається високий рівень залежності від постійної волі керівника, недооцінюється думка підлеглих.

Демократичний стиль має наступним поруч переваг:

· дозволяє вирішувати нестандартні завдання, які прагнуть творчого підходу;

· ідеї, висунуті підлеглими, полягають в основі рішень керівника отже, співробітники залишаються задоволеними, а відповідальність керівника підкріплюється їх моральної підтримкою;

· у колективі організації створюється сприятливий психологічний клімат, що дозволяє ефективніше використовувати психологічні механізми мотивації підлеглих;

· цілі й завдання діяльності організації доступні і зрозумілі підлеглим.

Проте демократичний стиль керівництва недоречно застосовувати, якщо колектив не установлений, працівники не мають достатньої кваліфікації і активності.

Переваги:

· підлеглим надається значна свобода дій, ініціатива підлеглих не придушується, вони позбавлені постійного контролю;

· підлеглі найчастіше мають досить широку поінформованість про стан справ у колективі, і навіть про перспективи його розвитку;

· робота у подібному колективі приносить задоволення працівникам облдержадміністрації і формує сприятливий психологічний клімат;

· підлеглим передається відповідальність за дії;

· висока трудова мотивація співробітників;

Найнебезпечніше випробування для ліберального стилю управління – виникнення конфліктних ситуацій, своєрідна битва амбіцій, І тим самим, за відсутності регламентованої децентралізації владних повноважень неформальні лідери можуть присвоїти функції керівника собі й центральної користуватися великий вплив на членів колективу. Менеджер може втратити власний авторитет.

Невисокий рівень вимогливості підлеглих, може призвести до низької якості виконання виробничих завдань.