21. Управління міжнародною діяльністю тнк

Важливою стороною управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК стало використання національних кадрів на керівних посадах закордонних дочірніх компаніях. Ця обставина зумовлює необхідність пристосування таких кадрів до методів управління, застосовуваним материнської компанією, і через посилення координації своєї діяльності. Тут першому плані виступає також поєднання для управлінні принципів централізації і децентралізації, яка передбачає надання закордонним компаніям відомої самостійності при застосуванні форм і методів, які найбільшою мірою враховує особливості країн та і водночас що передбачає підпорядкування виробничо-збутової діяльності загальним цілям функціонування та розвитку ТНК.

Реалізація принципів централізації і децентралізації під управлінням зовнішньоекономічною діяльністю вирішується по-різному у різних ТНК по суті визначає організаційні форми керування цією діяльністю. Принципові відмінності у організаційних формах управління зовнішньоекономічною діяльністю в різних ТНК у тому, виділяється чи управління цієї діяльністю в самостійні підрозділи чи здійснюється виробничими відділеннями.

Залежно від характеру міжнародної діяльності ТНК і його масштабів, і навіть від організаційної структури у різних фірмах створюються різні спеціалізовані підрозділи, виконують широке коло функцій як функцій апарату управління. Орган спеціалізованого управління зовнішньоекономічною діяльністю входить у різні підрозділи і має різну підпорядкованість. Його місце у ієрархічної структурі управління залежить та умовами діяльності конкретної фірми. Через органи спеціалізованого управління здійснюється централізоване управління закордонної діяльністю у компанії загалом. Місцезнаходження і функції спеціалізованих органів управління закордонними операціями залежать насамперед від організаційної структури управління компаній у цілому.

У ТНК з децентралізованою структурою управління органом спеціалізованого управління зовнішньоекономічною діяльністю то, можливо:

- відділ збуту;

- міжнародне відділення;

- дочірня компанія з управління закордонної діяльністю.

Відділ збуту чи міжнародний відділ виконує функції координації діяльності різних підрозділів компанії, здійснюють закордонні операції. Передача всієї відповідальності за управління міжнародної діяльністю до рівня центральних служб практикується компаніями, які надають велику самостійність своїм закордонним дочірнім компаніям, які, зазвичай, пов'язані з материнською компанією або тільки поставками сировини й матеріалів, або отриманням замовлень і втрати фінансової звітністю.

Такий відділ, очолюваний зазвичай вищими управляючими, може або поєднувати управління міжнародної діяльністю з діяльністю на збуті своєї продукції ринку, або відповідати лише управління міжнародної діяльністю. У першому разі він зазвичай іменується відділом збуту, у другому міжнародним (експортним) відділом.

Віддав збуту може мати у собі функціональні, товарні і регіональні підрозділи (сектора, відділення).

Міжнародне відділення (відділення закордонних операцій) як орган спеціалізованого управління зовнішньоекономічною діяльністю покликане здійснювати контроль над діяльністю всіх закордонних філій і дочірніх компаній ТНК, забезпечуючи підпорядкування своєї діяльності інтересам фірми загалом. Через відділення закордонних операцій здійснюється зв'язок закордонних філій і дочірніх компаній між собою й материнським суспільством по технологічної лінії, тобто. реалізуються переваги міжнародного поділу праці однієї фірми.

Дочірня компанія з управління зовнішньоекономічної діяльністю ТНК, виступає як орган спеціалізованого керування цією діяльністю, відрізняється від міжнародного відділення переважно тим, що володіє юридичної самостійністю і не лише центром прибутку, а й місцем відповідальності. Вона має власний рада директорів, і функціональні служби, які її управлінську діяльність.

ТНК, використовують управління зовнішньоекономічною діяльністю відділеннями чи дочірніми компаніями, намагаються зосередити щодо одного органі кадри, мають досвід минулого і знання з обслуговування іноземних ринків, уникнути дублювання і додаткових витрат шляхом координації закордонної діяльності, планування й терміни прийняття оперативних рішень на управлінні.