1. Сутність та принципи менеджменту зед

На думку ряду спеціалістів поняття ЗЕД з'явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р. Одним із центральних напрямків даної економічної реформи була децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на рівні господарських суб'єктів.

ЗЕД – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

ЗЕД пов'язана зі здійсненням різними господарськими суб'єктами ділових операцій на закордонних ринках.

Менеджмент ЗЕД пов'язаний із застосуванням загальних ідей і концепцій менеджменту у всіх формах зовнішньоекономічної діяльності (експорті й імпорті товарів і послуг, лізингових операціях, прямому інвестуванні і т.д.). Сутність менеджменту ЗЕД полягає в комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб організації/установи в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій.

Принципи ЗЕД:

1. Суверенітет народу України у здійсненні ЗЕД – виключне право народу самостійно та незалежно здійснювати ЗЕД відповідно до законів України, а також обов’язкове виконання договорів та угод України.

2. Свободи зовнішньоекономічного підприємництва – право суб’єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки та здійснювати цю діяльність у будь-яких формах, які не заборонені чинним законодавством + виключне право власності суб’єктів ЗЕД на результати діяльності.

3. Юридичної рівності та недискримінації

4. Принцип верховенства закону

5. Захисту інтересів суб’єктів ЗЕД – рівних захист державою суб’єктів ЗЕД відповідно до законів України та норм міжнародного права

6. Еквівалентності обміну.

2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні

Управління ЗЕД підприємств з боку держави приймає форму регулювання.

Державне регулювання ЗЕД здійснюють ВРУ, КМУ, НБУ, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, ДМСУ, Антимонопольний комітет України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України і органи місцевого управління в межах повноважень, визначених законодавством ЗЕД в Україні регулюється за допомогою законів України, актів тарифного та нетарифного регулювання, які видаються державними органами в межах їх компетенції, економічних засобів оперативного регулювання в межах чинного законодавства.

До державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносять:

1) митне регулювання;

2) валютне регулювання;

3) ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій;

4) введення спеціальних економічних зон;

5) застосування спеціальних санкцій за порушення ЗЕД.

Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою широкого кола інструментів, кількість яких постійно зростає. Однією з найбільш поширених виступає класифікація методів регулювання ЗЕД згідно СОТ. Класифікується за наступними напрямками:

- За спрямованістю дій на економічні процеси підрозділяються на протекціоністські та лібералізаційні інструменти;

- За характером впливу на економічні процеси - на організаційно-правові, адміністративні та економічні заходи.

Протекціоністські заходи спрямовані на захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції, а інструменти лібералізації - на усунення обмежень у зовнішній торгівлі, що призводить до зростання конкуренції з боку іноземних компаній.

Інструменти, які відносяться до державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, поділяють на митно-тарифні та нетарифні. Нетарифне регулювання являє собою застосування встановлених законодавчо обмежувальних заходів, які перешкоджають проникненню імпортних товарів на внутрішній ринок країни з метою захисту інтересів вітчизняного виробника і споживача. У порівнянні з тарифними методами, нетарифні інструменти є більш поширеними засобами регулювання зовнішньоторговельної діяльності та також становлять загрозу лібералізації торгівлі.