3 Категорії Закони

Економічна категорія – теоретичне поняття, яке відображає реально існуючі економічні відносини.

Економічні категорії мають історичний характер, тобто відповідають певним історичним умовам, відображають різні ступені економіки, мають відображать сусп-виробничі відносини, мають об’єктивний характер, бо відбивають об’єктивну дійсність.

В економіці діє низка економічних законів.

Економічний закон виявляє суттєві, стійкі і необхідні причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності даного економічного процесу. Ці закони виражають сутність ек-них відносин.

Економічна наука класифікує економічні закони суспільства за такими великими групами:

- узагальнені – функціонують у всіх економічних системах

- загальні – властиві кільком екон. системам, де існують для них відповідні екон умови.

- специфічні – ті, що функціонують у межах однієї системи

- стадійні – діють лише на одній із стадій розвитку ек с-ми.

У сукупності всі ці закони формують систему законів економіки та закономірності її розвитку.

Економічні закони діють обмежено у часі і можуть не відповідати інтересам суспільства.

Механізм вивчення ек. законів:

• Визначення суті

• Форма вияву закону

• Кількісне визначення закону

• Лінії зв’язку з іншим ек законами

• Методи та інструменти викор ек законів

Таким чином, економічні закони є складовою предмета політичної економії. Вивчаючи об’єкт свого дослідження, тобто суспільне вир-во, політична економія стикається з проблемою обмеженості вир-чих р-сів (родючих земель, корисних копалин, паливно-енергетичних ресурсів, робочої сили тощо) та раціонального їх використання для найповнішого задоволення потреб людей. Пізнаючи закони, які управляють вир-вом, розподілом і споживанням благ на будь-якому етапі суспільного розвитку, політична економія обгрунтовує, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних р-сів, як найкраще виробляти різні блага, розподіляти і обмінювати їх.

4 Сутність і типи економічних систем

Економічна система – це певним чином упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами матеріальних і нематеріальних благ та послуг. Якісну визначеність кожної із існуючих систем дає сукупність її родових ознак або властивостей. Дану обставину можна представити таким чином:

,

де ЕС – економічна система;

f – функція;

А_i – властивості, якими визначається економічна система, і які виступають критеріями при визначенні типу економічної системи.

В економічній літературі виділяють такі типи економічних систем: традиційна економічна система (притаманна слаборозвинутим країнам); командно-адміністративна (або планова) економіка (існувала в межах СРСР та інших країн соціалістичного табору); ринкова економіка вільної конкуренції (функціонувала у ХІХ – перші десятиліття ХХ ст.); сучасна ринкова економіка – розвивається з другої половини ХХ століття.

За сучасних умов для українських економістів велике значення має порівняльний аналіз характерних рис адміністративно-командної та сучасної ринкової системи, що обумовлено тим, що наша країна поступово звільняється від недоліків командної системи, знаходиться в стані, який інколи називають перехідна економічна система, і спрямовує свої трансформаційні процеси в напрямі створення розвиненої ринкової системи. Тобто, образно кажучи, нам необхідно чітко знати, від чого ми відмовляємося і до чого спрямовуємо наш рух. Проаналізуємо основні властивості вищезазначених економічних систем:

Адміністративно-командна система:ї

1. Державна власність на засоби виробництва;

2. Централізоване планування та управління економікою;

3. Монополізація та бюрократизація економіки;

4. Централізований розподіл матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Сучасна ринкова система:

1. Колективна приватна та державна власність;

2. Державне регулювання економіки з метою стимулювання попиту та пропозиції;

3. Маркетингова система управління виробництвом