18 Сутність та функції грошей . Закони грошовогу обігу

сутності грошей:

• Гроші – категорія товарного виробництва і товарного обігу;

• Гроші виражають певні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну товарами та послугами;

• Гроші – особливий товар, який виконує роль загального еквіваленту.

Що стосується деяких західних вчених, які аналізують тільки поверхневі ринкові взаємодії та взаємозв’язки, то вони трактують сутність грошей більш спрощено (і такий підхід також можна зустріти в навчальній літературі): гроші – це все, що приймається людьми як гроші й виконує функцію грошей. Дослідники, що стоять на цій позиції, як правило, виділяють і аналізують три основних функції грошей: 1) засіб вимірювання, або міри вартості, 2) засіб обігу та 3) засіб накопичення.

Прибічники еволюційної теорії, як і при визначенні сутності грошей, більш грунтовно підходять до аналізу функцій грошей і, щоб досягти комплексності їхньої характеристики, виділяють 5 функцій грошей:

1) Функція міри вартості – вартість усіх товарів виражається в єдиній системі оцінки в грошах, тобто гроші є загальним втіленням і мірилом вартості товарів: в Україні вартість товарів вимірюється у гривнях, в США – у доларах, в Європі – в ЕКЮ тощо;

2) Функція засобу обігу – при виконанні цієї функції гроші полегшують торгівлю, тому що приймаються в обмін на будь-які товари. Це дозволяє зробити торгівлю універсальною, рознести по часу факт продажу й використання виручених грошей для купівлі іншого товару. Спочатку функцію засобу обігу виконували повноцінні гроші, а потім поступово у обігу починають використовуватися неповноцінні – паперові гроші. Паперові гроші не мають власної вартості (за винятком витрат на їх виробництво, вартості паперу, обробки тощо), вони є символом вартості і випускаються державою у законодавчому порядку з примусовим курсом;

3) Функція засобу платежу – у цій функції гроші забезпечують погашення боргового зобов’язання (при продажі товарів в кредит, сплати заробітної плати, квартирної та орендної плати, комунальних послуг тощо);

4) Функція засобу накопичення дозволяє нагромадити купівельну спроможність грошей у формі заощаджень, тобто за умов відсутності значної інфляції, у грошах можна зберігати багатство. На відміну від вкладень у нерухомість, золото, твори мистецтва, грошові накопичення в разі необхідності можна легко й швидко використати;

5) Функція світових грошей виконується грошима при обслуговуванні обігу між різними країнами. Якщо раніше цю функцію виконували золото і срібло, а згодом тільки золото, то за сучасних умов – конвертована валюта.

Визначена залежність між кількістю грошей, необхідних для обслуговування обігу, та двома найбільш важливими параметрами (СЦТ і О) в економічній науці називається законом грошового обігу, який починає діяти в умовах товарно-грошових відносин. Формалізовано його представляють таким чином:

,

де КГ – кількість грошей;

СЦТ – сума цін товарів та послуг, що реалізуються в певному році;

О – середнє число оборотів за рік певної грошової одиниці.

Якщо врахувати функцію грошей як засобу платежу, то параметрів, які будуть впливати на необхідну кількість грошей, природно, буде більше:

,

де К – сума цін товарів, які продані в кредит;

П – сума цін товарів, по яким наступив строк платежу,

ВП – взаємопогашувані платежі.

В сучасні економічній літературі, яка являє собою переклад західних розробок, часто використовується рівняння І.Фішера, яке по своєї суті виражає вже розглянуті залежності:

,

де М – кількість грошей в обігу;

V – швидкість обігу грошей;

Р – абсолютний рівень цін;

Q – реальний обсяг виробництва.

Зрозуміло, порушення проаналізованих залежностей буде викликати порушення рівноваги на грошовому ринку, обумовлювати або дефляційні або інфляційні процеси в економіці. Щоб не допустити негативні явища у функціонуванні національної економіки, держава повинна здійснювати контроль за кількістю грошей в обігу, вимірювати грошову масу.