9. Причини порушень слуху, їх діагностика і медична реабілітація

1. Основні причини виникнення порушень слуху:

• інфекційні та вірусні захворювання матері під час вагітності;

• асфіксія новонародженого;

• внутрішньочерепна родова травма;

• гіпербілірубінемія (перевищення вмісту білірубіну в крові - одного з головних пігментів жовчі);

• резус-конфлікт;

• гемолітична хвороба новонародженого (процес внутрішньосудинного розпаду еритроцитів і виходу з них гемоглобіну в плазму);

• маса тіла при народженні менше 1500 г;

• недоношеність;

• перекошене;

• застосування препаратів з ототоксичну дією, що призначаються дитині або матері під час вагітності;

• спадкові захворювання матері (в сім'ї), що супроводжуються ураженням слухового апарату;

• дитяча інфекція (паротит, скарлатина, кір і ін);

• епідемічний менінгіт;

• грип;

• гострі та хронічні отити;

• черепно-мозкова травма.

10. Профілактика вад слуху у дітей

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, чверть усіх порушень слуху починається в дитинстві[8], при цьому щонайменше половину всіх порушень слуху можна запобігти завдяки профілактиці, ранньому діагностуванню та фаховому лікуванню[9]. Надзвичайно важлива профілактика порушень слуху у новонароджених та дітей раннього віку, оскільки в цей час формуються мовленнєві навички дитини.

Профілактика кондуктивних порушень слуху і глухоти

- рання діагностика та наступне належне медикаментозне лікування або хірургічне втручання;

- у новонароджених і дітей раннього віку основну роль у профілактиці порушень слуху відіграють імунізація проти таких хвороб, як кір, менінгіт, краснуха та епідемічний паротит[10];

- забезпечення широкого кола наявних і доступних за вартістю, підібраних належним чином слухових апаратів.

Профілактика нейросенсорних порушень слуху і глухоти

- імунізація дітей проти таких хвороб, як кір, менінгіт, краснуха та епідемічний паротит;

- імунізація жінок дітородного віку проти краснухи до настання вагітності;

- обстеження вагітних жінок на сифіліс та деякі інші інфекції, їх лікування;

- поліпшення медичної допомоги в допологовому, родовому і післяпологовому періодах;

- застосування ототоксичних лікарських засобів тільки за призначенням кваліфікованими медичними працівниками і при належному контролі правильного дозування;

- особливий нагляд за новонародженими дітьми з жовтяницею, належне лікування захворювання;

- зменшення впливу (як на робочому місці, так і вдома) гучного шуму.

12. Медична та педагогічна реабілітація вад слуху у дітей

У процесі медичної реабілітації використовуються індивідуальні та групові заняття, хорова декламація з музичним супроводом. Надалі проводяться мовні заняття за допомогою підсилювачів і слухових апаратів. Така робота проводиться у спеціальних дитячих садах для слабочуючих дітей, починаючи з 2-3-річного віку.

Так, в Україні у дошкільні навчальні заклади для дітей з порушеннями слуху зараховуються діти віком від 2 років глухі та зі зниженим слухом (середня втрата слуху в мовному діапазоні від 30 до 80 децибел) при збереженому інтелекті. Для глухих дітей і для дітей зі зниженим слухом створюються окремі групи. Комплектування груп, як правило, здійснюється за віком дітей з урахуванням їх мовленнєвого розвитку. Дитина зі значними залишками слуху (без сформованого мовлення) у перший рік перебування у дошкільному навчальному закладі може відвідувати групу для глухих дітей з обов'язковою організацією з нею індивідуальної корекційно-відновлювальної роботи. Після цього психолого-медико-педагогічна консультація визначає можливість переведення її в групу для дітей зі зниженим слухом. Дитина, яка внаслідок часткової втрати слуху має порушення мовлення, часткове або повністю збережене мовлення при втраті слуху, зараховується до дошкільного навчального закладу (групи) для дітей зі зниженим слухом[11].