
- •Економіка підприємства
- •Переднє слово
- •Вступ до економіки підприємства
- •Розділ 1. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •1.1. Поняття, цілі й напрямки діяльності
- •1.2. Правові основи функціонування
- •1.3. Класифікація і структура підприємств
- •1.4. Добровільні та інституціональні об’єднання підприємств (організацій)
- •1.5. Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Розділ 2. Основи підприємницької діяльності
- •2.1. Підприємництво як сучасна форма господарювання
- •2.2. Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки в підприємницькій діяльності
- •Класифікація підприємницьких договорів за сферами діяльності
- •2.3. Міжнародна підприємницька діяльність
- •Розділ 3. Управління підприємствами
- •3.1. Сутність і функції процесу управління
- •3.2. Методи управління діяльності підприємств
- •3.3. Організаційні структури управління підприємствами
- •3.4. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Розділ 4. Персонал
- •4.1. Поняття, класифікація і структура персоналу
- •4.2. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •4.3. Кадрова політика й система управління персоналом
- •4.4. Оцінка персоналу як важливіший елемент системи управління трудовим колективом
- •4.5. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Розділ 5. Виробничі фонди
- •5.1. Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів та іншого майна)
- •5.2. Оцінка, класифікація і структура основних фондів
- •5.3. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів
- •5.4. Ефективність відтворення та використання основних фондів
- •5.5. Структура, нормування й використання оборотних фондів підприємства
- •Частина 6. Нематеріальні ресурси та активи
- •6.1. Нематеріальні ресурси
- •6.2. Нематеріальні активи
- •6.3. Оцінка вартості нематеріальних активів
- •Розділ 7. Оборотні кошти підприємства (організації)
- •7.1. Загальна характеристика й нормування
- •7.2. Ефективність використання
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Розділ 8. Інвестиційні ресурси
- •8.1. Поняття, склад і структура інвестицій
- •8.2. Визначення необхідного обсягу і джерел фінансування виробничих інвестицій
- •8.3. Формування й регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів)
- •8.4. Залучення іноземних інвестицій для розвитку й посилення ефективності діяльності суб’єктів господарювання
- •Державне регулювання та ефективність залучення іноземних інвестицій
- •8.5. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій Методика оцінки ефективності виробничих інвестицій (капітальних вкладень)
- •8.5. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій
- •Важелі підвищення ефективності обігу цінних паперів
- •8.7. Інвестиційні проекти підприємств та організацій
- •Цикл, фази та етапи обгрунтування інвестиційного проекту
- •Фінансовий план та оцінка ефективності інвестиційного проекту
- •Розділ 9. Інноваційні процеси
- •9.1. Загальна характеристика інноваційних процесів
- •9.2. Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями
- •9.3. Організаційний прогрес (поступ)
- •9.4. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень
- •Розділ 10. Техніко-технологічна база виробництва
- •10.1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •10.2. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •10.3. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва (діяльності)
- •10.4. Формування й використання виробничої потужності підприємства
- •Розділ 11. Організація виробництва
- •11.1. Структура і принципи організації виробничого процесу
- •Принципи організації виробничого процесу
- •11.2. Організаційні типи виробництва
- •11.3. Організація виробничого процесу в часі Виробничий цикл та його структура
- •Методи поєднання операцій та їхній вплив на виробничий цикл
- •Особливості обчислення виробничого циклу складного виробу
- •11.4. Методи організації виробництва
- •Тенденції розвитку потокового виробництва
- •11.5. Підготовка виробництва
- •11.6. Суспільні форми організації виробництва
- •Спеціалізація виробництва
- •Конверсія виробництва
- •Кооперування виробників
- •Комбінування виробництва
- •Диверсифікація виробництва
- •Розділ 12. Виробнича та соціальна інфраструктура
- •12.1. Поняття, види і значення інфраструктури
- •12.2. Система технічного обслуговування
- •12.3. Соціальна інфраструктура й соціальна діяльність підприємства
- •12.4. Відтворення й розвиток інфраструктури
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Розділ 13. Регулювання, прогнозування і планування діяльності Ключові терміни і поняття:
- •13.1. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання
- •13.2. Прогнозування розвитку підприємств
- •Можливі методи прогнозування
- •13.3. Методологічні основи планування
- •13.4. Стратегія розвитку підприємства і бізнес-планування
- •13.5. Тактичне та оперативне планування
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Розділ 14. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції
- •14.1. Загальна характеристика продукції (послуг)
- •14.2. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції (надання послуг)
- •14.3. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •14.4. Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг)
- •14.5. Стандартизація і сертифікація продукції (послуг)
- •Стандартизація продукції
- •14.6. Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Розділ 15. Продуктивність, мотивація та оплата праці
- •15.1. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання
- •Факторний метод прогнозування
- •15.2. Мотивація трудової діяльності Система,моделі та методи мотивації
- •15.3. Сучасна політика оплати праці
- •Сучасна політика
- •15.4. Застосовувані форми й системи оплати праці
- •Системи оплати праці
- •Права засновників і сучасні тенденції
- •15.5. Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу Практика застосування доплат і надбавок
- •Основні принципи формування системи преміювання персоналу
- •Організація преміювання
- •15.6. Участь працівників у прибутках підприємства (установи, організації)
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Розділ 16. Витрати й ціни на продукцію
- •16.1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)
- •16.2. Управління витратами на підприємстві
- •16.3. Сукупні витрати і собівартість продукції (послуг)
- •16.4. Собівартість окремих виробів
- •16.5. Ціни на продукцію (послуги): сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання
- •Розділ 17. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності
- •17.1. Зміст і форми фінансової діяльності підприємства (організації)
- •17.2. Формування й використання прибутку
- •17.3. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства (організації)
- •17.5. Чинники зростання ефективності виробництва (діяльності підприємства)
- •Розділ 18. Економічна безпека підприємства (організації)
- •18.1. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації)
- •18.2. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства (організації)
- •18.3. Основні напрями забезпечення економічної безпеки за окремими функціональними складовими
- •18.4. Служба безпеки фірми (підприємства, організації)
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Розділ 19. Реструктуризація і санація (фінансове оздоровлення) підприємств та організацій
- •19.1. Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємств (організацій)
- •19.2. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств (організацій)
- •19.3. Санація (фінансове оздоровлення) суб’єктів господарювання
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Розділ 20. Банкрутство й ліквідація підприємств (організацій)
- •20.1. Банкрутство підприємств (організацій) як економічне явище
- •Етапи і процедура порушення справи про банкрутство
- •20.2. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання
- •20.3. Ліквідації збанкрутілих підприємств (організацій)
- •Наслідки ліквідації і форми реалізації майна банкрутів
4.4. Оцінка персоналу як важливіший елемент системи управління трудовим колективом
Під оцінкою персоналу звичайно розуміють цілеспрямоване порівняння певних характеристик (професійно-кваліфікаційного рівня, ділових якостей, результатів праці) працівників з відповідними параметрами, вимогами, еталонами.
У практиці господарювання застосовуються зовнішня оцінка та самооцінка. Зовнішньою вважають оцінку діяльності працівника керівником (керівниками) фірми, трудовим колективом, безпосередніми споживачами продуктів праці. Самооцінка здійснюється самим працівником і базується на власному уявленні про цілі життя та трудової діяльності, допустимих і заборонених способах їхнього досягнення, моральних якостей (сумлінність, чесність, відданість ділу тощо).
Зазвичай оцінка персоналу виконує орієнтуючу і стимулюючу функції. Орієнтуюча функція полягає в тім, що кожний працівник за допомогою громадської оцінки та самооцінки усвідомлює свою поведінку, одержує можливість визначати напрями і способи дальшої діяльності. Стимулююча функція проявляється в тім, що вона, породжуючи у працівника переживання успіху чи невдачі і підтверджуючи правильність або помилковість поведінки, спонукає його до діяльності у позитивному напрямку.
Оцінка персоналу має базуватися на загальновизнаних принципах, а саме: об’єктивності; усебічності; обов’язковість; систематичності (постійності). Дотримання цих принципів дає змогу використати оцінку персоналу для: а) підбору й розстановки нових працівників; б) прогнозування просування працівників по службі; в) раціоналізації прийомів і методів роботи (управлінських процедур); г) побудови ефективної системи мотивації праці; д) оцінки ефективності діяльності окремих працівників і трудових колективів.
Конкретний зміст, застосовувані методи й типову процедуру оцінювання персоналу показано на рис. 4.3.
Рис. 4.3. Складові процесу оцінки персоналу.
Дуже широко застосовується на практиці комплексна оцінка персоналу за бальною системою. Головна ідея такої оцінки персоналу — кількісно виміряти за допомогою балів найбільш істотні характеристики як самого працівника, так і виконуваної ним роботи.
Для характеристики працівника комплексно оцінюють:
професійно-кваліфікаційний
рівень —
;
ділові якості
—
;
складність
роботи (виконуваних функцій) —
;
конкретно
досягнутий результат —
;
Комплексна оцінка
конкретного працівника (
)
здійснюється за формулою
(4.8)
де 0,5 — емпірично визначений коефіцієнт, уведений у формулу для посилення значущості оцінки складності та результативності праці.
Професійно-кваліфікаційний рівень працівника визначається за загальним для всіх категорій персоналу набором об’єктивних ознак — освіта, стаж роботи за спеціальністю, активність набуття професії і підвищення професійної майстерності. Кожна з цих ознак оцінюється певною кількістю балів (табл. 4.3, 4.4, 4.5). Інші елементи оцінки, які характеризують ділові якості, складність і результати праці робітників, спеціалістів і керівників, дещо відрізняються за змістом і питомою значущістю ознак.
Таблиця 4.3
ГРУПИ ПЕРСОНАЛУ ЗА ОСВІТОЮ ТА ЇХНЯ ОЦІНКА
Група персоналу |
Оцінка в балах |
Із загальною середньою освітою (повною чи неповною) |
0,10 |
Після закінчення спеціального професійно-технічного училища |
0,15 |
Із середньою спеціальною освітою |
0,25 |
З вищою та незакінченою вищою освітою |
0,40 |
З двома вищими освітами, що відповідають профілю роботи, або з науковим ступенем |
0,50 |
Таблиця 4.4
ОЦІНКА СТАЖУ РОБОТИ ПЕРСОНАЛУ ФІРМИ
Стаж роботи |
Оцінка в балах |
До 15 років — за кожний рік |
0,01 |
15 і більше років |
0,15 |
Таблиця 4.5
ОЦІНКА АКТИВНОСТІ УЧАСТІ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Форма підвищення майстерності |
Оцінка в балах |
Короткотермінові курси, стажування на підприємстві, курси цільового призначення |
0,05 |
Одержання другої професії (спеціальності), підтверджене свідоцтвом |
0,10 |
Курси підвищення кваліфікації (один раз на 4 роки) з одержанням свідоцтва про закінчення курсів або навчання в технікумі (іншому середньому спеціальному закладі) |
0,15 |
Навчання у вищому навчальному закладі |
0,20 |
Розрахунковий коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня визначають за допомогою формули
, (4.8)
де
— оцінка освіти;
— оцінка стажу
роботи;
— активність
участі в системі підвищення професійної
майстерності;
0,85 — максимальна балова оцінка (за табл. 4.3—4.5 0,50 + 0,15 + 0,20).
Оцінка ділових якостей робітників здійснюється за найбільш універсальними ознаками, які істотно впливають на морально-психологічний клімат в колективі та індивідуальну продуктивність праці. Перелік можливих ознак для оцінки ділових якостей робітників наведено у табл. 4.6. Кожна ознака ділових якостей має чотири рівні прояву та оцінюється в балах: низький — 0,5; середній — 1,0; вищий середній — 2,0; високий — 3,0. Оцінка від 0,5 до 3 балів дається робітникові за кожну ознаку з урахуванням її питомої значущості. Оцінка усієї сукупності ділових якостей проводиться додавання оцінок рівнів ознак з урахуванням їхньої питомої значущості.
Важливою є оцінка складності виконуваних робітником функцій. Вона здійснюється за ознаками, урахованими в тарифно-кваліфікаційному довіднику та відображеними в тарифному розряді. Окрім цього, беруться до уваги й ознаки, що їх не включено до згаданого довідника, але які впливають на складність праці робітників (різноманітність робіт, керівництво ланкою чи бригадою, додаткова відповідальність у технологічному процесі, робота із самоконтролем).
Таблиця 4.6
ОЦІНКА ОЗНАК, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ДІЛОВІ ЯКОСТІ РОБІТНИКІВ
Ознака |
Питома значущість у частках одиниці |
Оцінка рівнів ознак з урахуванням їх питомої значущості, балів |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
(0,5) |
(1,0) |
(2,0) |
(3,0) |
||
Професійна компетентність |
0,17 |
0,08 |
0,17 |
0,34 |
0,51 |
Винахідливість та ініціативність у роботі |
0,15 |
0,08 |
0,15 |
0,30 |
0,45 |
Добра організація роботи (без нагадувань і примусу) |
0,14 |
0,07 |
0,14 |
0,28 |
0,42 |
Розвинуте почуття відповідальності |
0,13 |
0,06 |
0,13 |
0,26 |
0,39 |
Добра контактність та вміння ефективно працювати |
0,15 |
0,08 |
0,15 |
0,30 |
0,45 |
Схильність до нових ідей і неординарних рішень |
0,15 |
0,08 |
0,15 |
0,30 |
0,45 |
Емоційна витримка |
0,11 |
0,05 |
0,11 |
0,22 |
0,33 |
Пропонований перелік ознак для оцінки складності виконуваних робітником функцій, питому їхню значущість і оцінку рівнів ознак у балах наведено у табл. 4.7. Коефіцієнт складності виконуваних функцій визначається діленням суми оцінок за кожною ознакою з урахуванням питомої значущості на постійну величину 8,3 (максимальну оцінку в балах за всіма ознаками складності функцій робітників).
Таблиця 4.7
ОЦІНКА ОЗНАК, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СКЛАДНІСТЬ ВИКОНУВАНИХ РОБІТНИКАМИ ФУНКЦІЙ
Ознака |
Питома значущість |
Оцінка рівня ознак, балів |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||
Характер робіт, що їх відображено в тарифно-кваліфікаційному довіднику |
0,50 |
0,50 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
Різноманітність робіт |
0,15 |
0,15 |
0,30 |
0,45 |
— |
— |
— |
Керівництво ланкою (бригадою) |
0,20 |
0,20 |
0,40 |
0,60 |
0,80 |
— |
— |
Додаткова відповідальність у технологічному процесі й робота із самоконтролем |
0,15 |
0,15 |
0,30 |
— |
— |
— |
— |
Оцінка результатів праці робітників має враховувати кількісні та якісні параметри виконаних робіт, а також їхню ритмічність. Ознаки, що характеризують результати праці робітників, та оцінка їхніх рівнів з урахуванням питомої значущості визначено в табл. 4.8.
Таблиця 4.8
ОЦІНКИ ОЗНАК, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ
Ознака |
Питома значущість ознаки, частка одиниці |
Оцінка рівнів ознак з урахуванням їхньої питомої значущості, балів |
||
1 |
2 |
3 |
||
Обсяг виконуваних робіт |
0,4 |
0,4 |
0,8 |
1,2 |
Якість виконуваних робіт |
0,4 |
0,4 |
0,8 |
1,2 |
Ритмічність |
0,2 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
Комплексна оцінка керівників і спеціалістів фірми (підприємства, організації) має охоплювати оцінку їхніх ділових якостей, складності виконуваних функцій та результатів праці.
Для оцінки ділових якостей керівників і спеціалістів попередньо визначається певна сукупність ознак. Зокрема для спеціалістів можна користуватись такими ознаками: 1) компетентність; 2) здатність чітко планувати та організовувати свою роботу; 3) відповідальність за доручену справу; 4) самостійність та ініціативність; 5) спроможність оволодіти новими напрямками та методами й використовувати їх у роботі; 6) працездатність; 7) комунікабельність. Набір ознак для оцінки ділових якостей керівників має бути дещо іншим, оскільки повинен враховувати їхню спроможність як організаторів і вихователів.
Кожна ознака ділових якостей має чотири рівні (ступеня) прояву та оцінюється в балах: низький — 1, середній — 2, вище за середній — 3, високий — 4. Оцінка всієї сукупності ділових якостей здійснюється підсумовуванням оцінок ознак з урахуванням їхньої питомої значущості. Оцінки в балах ознак, що характеризують ділові якості спеціалістів і керівників, наведено в табл. 4.9 і 4.10.
Таблиця 4.9
ОЦІНКИ ОЗНАК, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ДІЛОВІ ЯКОСТІ СПЕЦІАЛІСТІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СЛУЖБ
Ознака |
Питома значущість, частка одиниці |
Оцінка рівнів ознак, балів |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
● Компетентність |
0,26 |
0,26 |
0,52 |
0,78 |
1,04 |
● Здатність чітко планувати та організовувати свою роботу |
0,13 |
0,13 |
0,26 |
0,39 |
0,52 |
● Відповідальність за доручену справу |
0,14 |
0,14 |
0,28 |
0,42 |
0,56 |
● Самостійність та ініціативність |
0,12 |
0,12 |
0,24 |
0,36 |
0,48 |
● Спроможність оволодіти новими напрямками та методами й використовувати у роботі |
0,12 |
0,12 |
0,24 |
0,36 |
0,48 |
● Працездатність |
0,13 |
0,13 |
0,26 |
0,39 |
0,52 |
● Комунікабельність |
0,10 |
0,10 |
0,20 |
0,30 |
0,40 |
Таблиця 4.10
ОЦІНКИ ОЗНАК, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ДІЛОВІ ЯКОСТІ КЕРІВНИКІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СЛУЖБ
Ознака |
Питома значущість, частка одиниці |
Оцінка рівнів ознак, балів |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
● Компетентність |
0,18 |
0,18 |
0,36 |
0,54 |
0,72 |
● Спроможність організувати працю підлеглих |
0,12 |
0,12 |
0,24 |
0,36 |
0,48 |
● Творча ініціатива стосовно впровадження інновацій |
0,13 |
0,13 |
0,26 |
0,39 |
0,52 |
● Здатність виховувати ділові якості у підлеглих |
0,12 |
0,12 |
0,24 |
0,36 |
0,48 |
● Спроможність швидко й самостійно приймати обгрунтовані рішення |
0,14 |
0,14 |
0,28 |
0,42 |
0,56 |
● Уміле поєднання в роботі інтересів колективу й підприємства в цілому |
0,13 |
0,13 |
0,26 |
0,39 |
0,52 |
● Зібраність і пунктуальність |
0,06 |
0,06 |
0,12 |
0,18 |
0,24 |
● Комунікабельність |
0,12 |
0,12 |
0,24 |
0,36 |
0,48 |
Для оцінки складності функцій керівників і спеціалістів треба використати загальні ознаки, які дають змогу найповніше охопити всі аспекти змісту робіт з урахуванням характеру та особливостей того чи того виду діяльності.
До такого (з виокремленням рівнів оцінки за групами виконуваних робіт), як правило включають:
характер робіт, що визначають зміст праці (технологічну складність трудового процесу). Установлено кількість рівнів оцінки груп робіт, які мають характер:
а) інформаційно-технічний 1–3-й рівні;
б) аналітико-конструктивний 4–6-й рівні;
в) організаційно-адміністративний 7–10-й рівні;
різноманітність і комплексність робіт. За цією ознакою вирізняються роботи:
а) прості, часто повторювані, що потребують стереотипного виконання 1–2-й рівні;
б) складніші, що проводяться в масштабі підрозділу 3–5-й рівні;
в) комплексні, зв’язані з великою різноманітністю завдань, які потребують складної аналітичної діяльності у процесі прийняття рішень 6–8-й рівні;
самостійність виконання робіт. За даною ознакою виокремлюються роботи, які виконуються:
а) під безпосереднім керівництвом 1–3-й рівні;
б) під оперативним і загальним керівництвом 4–6-й рівні;
в) самостійно 7–8-й рівні;
масштаб і складність керівництва. У межах цієї ознаки виділено чотири групи робіт:
а) керівництво підрозділами, що входять до складу відділу 1–2-й рівні;
б) керівництво самостійними структурними підрозділами 3–5-й рівні;
в) керівництво кількома підрозділами 6-й рівень;
г) комплексне керівництво підприємством 7-й рівень;
відповідальність. За цією ознакою розмежовується характер відповідальності:
а) матеріальна (за збереження ресурсів) 1–4-й рівні;
б) моральна (за керівництво в небезпечних умовах) 5–7-й рівні.
Оцінки в балах ознак, що характеризують складність функцій керівників і спеціалістів, наведено в табл. 4.11. Загальна оцінка складності функцій цих категорій персоналу визначається діленням суми оцінок за кожною ознакою з урахуванням їхньої питомої значущості на постійну величину 8,3, яка відповідає сумі максимальних оцінок за всіма ознаками складності.
Важливою складовою оцінювання персоналу є оцінка результатів праці керівників і спеціалістів. У процесі такого оцінювання мають ураховуватися особливості роботи лінійних керівників основного та допоміжного виробництв, а також керівників функціональних підрозділів підприємства.
Оцінка результатів праці лінійних керівників здійснюється за допомогою показників, що характеризують кількість та якість виконаних робіт, ритмічність роботи, ритмічність роботи закріплених підрозділів. Результати праці керівників функціональних підрозділів оцінюються за конкретними показниками, що всебічно відображають специфіку діяльності кожного такого підрозділу (служби). Наприклад, для відділу головного механіка такими показниками можуть бути: а) виконання плана-графіка планово-запобіжного ремонту устаткування; б) скорочення строків простою устаткування в ремонті та міжремонтному обслуговуванні; в) брак претензій щодо якості ремонту й технічного стану парку виробничого устаткування.
Для оцінювання результатів праці керівників і спеціалістів застосовуються ті самі чотири рівні оцінки, що й для робітників. Конкретні ознаки, що характеризують результати праці керівників і спеціалістів функціональних служб підприємства з оцінкою їхнього рівня, наведено в табл. 4.12.
Таблиця 4.11
ОЦІНКА ОЗНАК, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ СКЛАДНІСТЬ ФУНКЦІЙ КЕРІВНИКІВ, СПЕЦІАЛІСТІВ І СЛУЖБОВЦІВ ПІДПРИЄМСТВ
Ознака складності виконуваних функцій |
Питома значущість, частка одиниці |
Оцінка рівнів ознак з урахуванням їх питомої значущості, балів |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
||
Характер робіт, що характеризують зміст праці |
0,30 |
0,30 |
0,60 |
0,90 |
1,20 |
1,50 |
1,80 |
2,10 |
2,40 |
2,70 |
3,0 |
Різноманітність і комплексність робіт |
0,15 |
0,15 |
0,30 |
0,45 |
0,60 |
0,75 |
0,90 |
1,05 |
1,20 |
х |
х |
Самостійність виконання робіт |
0,25 |
0,25 |
0,50 |
0,75 |
1,0 |
1,25 |
1,50 |
1,75 |
2,0 |
х |
х |
Масштаб і складність керівництва |
0,15 |
0,15 |
0,30 |
0,45 |
0,60 |
0,75 |
0,90 |
1,5 |
х |
х |
х |
Матеріальна й моральна відповідальність |
0,15 |
0,15 |
0,30 |
0,45 |
0,60 |
0,75 |
0,90 |
1,05 |
х |
х |
х |
Таблиця 4.12
ОЦІНКА ОЗНАК, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ ПРАЦІ КЕРІВНИКІВ І СПЕЦІАЛІСТІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СЛУЖБ ПІДПРИЄМСТВ (ОРГАНІЗАЦІЙ)
Категорії персоналу й назва ознак результатів праці |
Питома значущість, частка одиниці |
Оцінка рівнів ознак з урахуванням їхньої питомої значущості, балів |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
Керівники |
|
|
|
|
|
Кількість виконаних планових і позапланових робіт |
0,45 |
0,45 |
0,90 |
1,35 |
1,80 |
Якість результатів праці |
0,55 |
0,55 |
1,10 |
1,65 |
2,20 |
Спеціалісти |
|
|
|
|
|
Кількість виконаних планових і позапланових робіт |
0,31 |
0,31 |
0,62 |
0,93 |
1,24 |
Якість виконаних робіт |
0,39 |
0,39 |
0,78 |
1,17 |
1,56 |
Дотримання строків виконання робіт (завдань) |
0,30 |
0,30 |
0,60 |
0,90 |
1,20 |