
- •Модульна контрольна робота №2 з молекулярної біології
- •1. Адапторна гіпотеза ф.Кріка.
- •2. Яка загальна точність включення амінокислот в білки в процесі їх біосинтезу?
- •3. Описати просторову структуру тРнк. Яку роль відіграють модифіковані нуклеозиди в структурі тРнк? Яка роль іонів магнію?
- •4. Два класи аміноацил-тРнк синтетаз. Які відмінності в структурі та механізмі функціонування 2 класів аміноацил-тРнк синтетаз?
- •5. Як реалізується специфічність аміноацил-тРнк синтетаз при впізнаванні і відборі специфічних тРнк та амінокислот?
- •7. Структурна організація рибосом прокаріотів і еукаріотів.
- •8. Які функціональні сайти має рибосома? з яких етапів складається елонгаційний цикл рибосоми?
- •9. Яка роль факторів елонгації в процесі біосинтеза білка?
- •10. Структура і функціональна роль сигнальних послідовностей при синтезі білків.
- •11. Описати посттрансляційні модифікації білків після їх синтезу на рибосомі.
- •12. Технології рекомбінантних днк. Які типи векторів використовуються в генній інженерії? Яким критеріям повинна відповідати кільцева молекула днк, щоб бути плазмідним вектором ?
- •13. Описати основні типи систем експресії. Проблеми, які виникають при бактеріальній експресії білків та способи їх вирішення.
- •14. Методи ідентифікації та виділення рекомбінантних білків.
- •15. Що таке білкова інженерія? Напрямки білкової інженерії.
- •16. Описати методи сайт-спрямованого мутагенезу білків.
- •18.Зелений флюоресцуючий білок gfp. Яка хімічна структура флюорофора зеленого флюоресцуючого білка?
- •19. Білкова інженерія терапевтичних білків.
- •20. Що таке біонанотехнології?
12. Технології рекомбінантних днк. Які типи векторів використовуються в генній інженерії? Яким критеріям повинна відповідати кільцева молекула днк, щоб бути плазмідним вектором ?
Рекомбінантна ДНК — штучно створена людиною послідовність ДНК, частини якої можуть бути синтезовані хімічним шляхом, за допомогою ПЛР, або клоновані з ДНК різних організмів. Рекомбінантні ДНК можуть бути трансформовані в клітини живих організмів у складі плазмід або вірусних векторів. Генетично модифіковані тварини і рослини зазвичай містять рекомбінантні гени, вбудовані в їхні хромосоми.
Прокаріотичні вектори
- Плазмідні вектори.
- Фагові вектори.
- Косміди.
- Фазміди.
- Штучні хромосоми та подібні вектори
Для еукаріотичних клітин використовують:
-віруси;
-плазміди;
-транспозони;
-агробактерії;
-штучні хромосоми.
Щоб бути плаз мідним вектором молекула ДНК має відповідати наступним вимогам:
бути репліконом ;
нести селективний маркер;
нести зручні сайти рестрикції для
клонування.
13. Описати основні типи систем експресії. Проблеми, які виникають при бактеріальній експресії білків та способи їх вирішення.
Системи експресії діляться на два основні типи:
- бактеріальні;
- еукаріотичні(ділять на дріжджові, в клітинах комах, ссавців та в рослинних клітинах).
В прокаріотичних системах експресії використовують, як вектори: фаги(лямбда, мю), плазміди, фазміди, косміди, транспозони. Як клітини-хазяїни найбільш широко використовуються E.coli, бо вони найкраще досліждженні, ал ще викоритсовують B.subtillis, та інші. Проте бактеріальні системи експресії мають ряд недоліків(наряду з рядом переваг): не мають сплайсингу, ендоплазматичного ретикулуму, систем посттрансляційних модифікацій: фосфорилювання, глікозилювання, меристилювання чи пальмітування, неефективність транскрипції і/або трансляції, нестабільність білка в цитоплазмі, токсичність білка, утворення агрегатів білка, нестабільність штама-продуцента. Відповідно, є висока імовірність отримання некоректно укладеного та нефункціонального білка. Чим більше пострансляційних модифікацій має містити білок тим менш раціональним є використання прокаріотичних систем експресії.
Вирішення проблем, які виникають при використанні бактеріальних систем експресії:
1) Нестабільність білкового продукту в цитоплазмі хазяїна - використання для експресії штамів, дефектних по протеазам lon і omp, дозволяє значно знизити протеолітичну деградацію експресованого білка.
2) Утворення тілець включення - зниження температури культивування після індукції, зменшення кількості індуктора, зміна штаму-реципієнта, експресія злитого з тіоредоксином білка, використання штамів, дефектних по
тіоредоксинредуктазі, додавання сигналу периплазматичної локалізації, коекспресія молекулярних шаперонів, додавання солей металів, використання штаму AD494.
3)Потреба в пострансляційних модифікаціях – використання еукаріотичних систем експресії.
14. Методи ідентифікації та виділення рекомбінантних білків.
1)Гель-електрофорез та імунохімічні методи ідентифікації продуктів експресії: вестерн-блот аналіз, дот-блот аналіз, блотинг колоній, імунопреципітація, імуноферментний аналіз.
2) Ідентифікація білкових продуктів експресії з використанням властивостей експресованого продукту та константної ділянки гібридних білків.
3) Методи очистки рекомбінантних білків, що грунтуються на властивостях експресованого білка та константної ділянки гібридних білків (хроматографія, імунохроматографія, та ін.)
Гель-електрофорез фракцій лізату до та після індукції – кількість білку після індукції має бути значно більшою аніж фракція лізату до індукції. Також використовується центрифугування для відділення клітинного лізату. З наступною більш тонкою очисткою.
Також білки модна ідентифікувати за їх активністю, якщо це, наприклад, фермент.