
- •Модульна контрольна робота №2 з молекулярної біології
- •1. Адапторна гіпотеза ф.Кріка.
- •2. Яка загальна точність включення амінокислот в білки в процесі їх біосинтезу?
- •3. Описати просторову структуру тРнк. Яку роль відіграють модифіковані нуклеозиди в структурі тРнк? Яка роль іонів магнію?
- •4. Два класи аміноацил-тРнк синтетаз. Які відмінності в структурі та механізмі функціонування 2 класів аміноацил-тРнк синтетаз?
- •5. Як реалізується специфічність аміноацил-тРнк синтетаз при впізнаванні і відборі специфічних тРнк та амінокислот?
- •7. Структурна організація рибосом прокаріотів і еукаріотів.
- •8. Які функціональні сайти має рибосома? з яких етапів складається елонгаційний цикл рибосоми?
- •9. Яка роль факторів елонгації в процесі біосинтеза білка?
- •10. Структура і функціональна роль сигнальних послідовностей при синтезі білків.
- •11. Описати посттрансляційні модифікації білків після їх синтезу на рибосомі.
- •12. Технології рекомбінантних днк. Які типи векторів використовуються в генній інженерії? Яким критеріям повинна відповідати кільцева молекула днк, щоб бути плазмідним вектором ?
- •13. Описати основні типи систем експресії. Проблеми, які виникають при бактеріальній експресії білків та способи їх вирішення.
- •14. Методи ідентифікації та виділення рекомбінантних білків.
- •15. Що таке білкова інженерія? Напрямки білкової інженерії.
- •16. Описати методи сайт-спрямованого мутагенезу білків.
- •18.Зелений флюоресцуючий білок gfp. Яка хімічна структура флюорофора зеленого флюоресцуючого білка?
- •19. Білкова інженерія терапевтичних білків.
- •20. Що таке біонанотехнології?
1. Адапторна гіпотеза ф.Кріка.
В яких експериментах була доведена адапторна гіпотеза?
Адапторна гіпотеза Ф. Кріка: кожна амінокислота хімічно зв*язується за допомогою спеціального ферменту з малою
молекулою, яка має поверхню, що специфічно поєднується з нуклеїновою матрицею. Кожна амінокислота має свій адаптор за допомогою якого вона взаємодіє з матрицею. Припускалось, що такими молекулами можуть бути олігонуклеотиди.
Адапторна гіпотеза була доведена в дослідах Шапвіля. Суть досліду полягає в обробці цистеїніл-тРНК нікелем Ренея в м*яких умовах – цистеїн перетворюється на аланін(зберігається ефірний зв*язок). Далі утворену аланіл-тРНК додавали в систему з рибосомами і сополімер полі-UG, результатом трансляції якого є поліпептид (Цис-Фен)n. Було виявлено включення аланіну в синтезуємий поліпетид(в нормі він не ключається в цей ланцюг). Таким чином була доведена адапторна теорія. Найгловніший її висновок: положення амінокислотного залишку в білку повністю
визначається тРНК, а не амінокислотою.
2. Яка загальна точність включення амінокислот в білки в процесі їх біосинтезу?
Рибосома здійснює синтез білку з точністю 10-4. Реакція аміноацилювання тРНК в клітині проходить з точністю 10-4.
3. Описати просторову структуру тРнк. Яку роль відіграють модифіковані нуклеозиди в структурі тРнк? Яка роль іонів магнію?
Знаючи, що тРНК утворює структуру по типу „лист конюшини” ми не можемо однозначно вказати просторову структуру. Так модифіковані нуклеозиди відіграють значну роль: між ТψС-петлею та між D-петлею утворюється комплементарне спарювання. В реалії акцепторне стебло та ТψС-стебло утворюють майже єдину подвійну спіраль, до якої під кутом близькми до 90 градусів розташована друга подвійна спіраль утворена антикодоновим стеблом та D-стеблом. Результатом цього є те що молекула має Г-подібну форму(L-подібну). Плечі не однакові за довжиною: на кінці одного плеча приєднується амінокислота, а на кінці другого міститься антикодон. Близько 55% відсотків усіх нуклеотидів тРНК утворюють подвійну спіраль, але 90% осно залучено до стекінг взаємодій, що надає молекулі доволі жорсткої структури. Це стосується також петель, сере яких лише антикодонові петля не залучена до взаємодії з іншими елементами, але три основи антикодону і ще дві основи утворюють доволі жорстку стопку. Структура додатково стабілізується іонами магнію, без яких молекула не є функціонально активною.
.
4. Два класи аміноацил-тРнк синтетаз. Які відмінності в структурі та механізмі функціонування 2 класів аміноацил-тРнк синтетаз?
АРСази можна поділити на 2 класи, по 10 АРСаз у кожному. Аміноацил-тРНК синтетази – це мультидоменні білки зі різноманітною структурою, що обумовленно складністю процесів які проходять за іх участю: специфічне зв*язування трьох субстратів, каталіз двох хімічних реакцій. Також вони можуть взаємодіяти між собою та з мембраною ендоплазматичного ретикулуму. Арсази різняться:
1)Кількість субодиниць: 1 клас має 1 або 2, другий клас місить 2 або 4.
2)Структурний мотив, що оточує активний центр: 1 клас – укладка Россмана; 2 – паралельний паралельний β-шар із 7 β-ділянок.
3)Амінокислоти, що акцептуються: 1 клас невеликі за розмірами (Leu, Ile, Val Cys, Met, Glu, Gln, Arg, Tyr, Trp); 2 клас великі за розмірами (His, Pro, Ser, Thr, Phe, Asp, Asn, Lys, Gly, Ala).
4) Група рибози, що аміноацилюється: 1клас 2’-ОН; 2 клас 3’-ОН.
Так як амінокислоти які акцептуються до першого класу АРСаз не великі за розмірами – активний центр АРСаз першого класу розташований у порівняно неглибокій порожнині на поверхні ферменту, аналогічно через те що амінокислоти, які зв*язуються з АРСазами другого класу великі за розмірами – їхній активний центр розташований у глибшому кармані.
АРСази двох класів упізнають різні елементи структури тРНК: маленький жолобок акцепторного стебла, D-петля та антикодонова петля для першого класу; великий жолобок акцепторного стебла, варіабельна та антикодонова
петлі для другого.