Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kolokvium_2.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
10.38 Mб
Скачать

64. Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища

приміщень з комп’ютерною технікою. Вимоги до мікроклімату.

Приміщення,  призначені  для  роботи з ПК, повинні мати природне  освітлення.  Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний  схід,  вікна повинні мати жалюзі, які можна регулювати, або штори.

Не  дозволяється  розміщувати  кабінети  обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.

    Площа  на одного учня, який працює за ПК, повинна складати не менше  6,0  кв.  м,  об'єм  -  не  менше  20 куб. м.

    Стіни,   стеля   і  підлога  та  обладнання  кабінетів комп'ютерної техніки повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою.

Поверхня  підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

    Забороняється  використовувати для оздоблення інтер'єру приміщень      комп'ютерних     класів     полімерні     матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично допустимі концентрації.

Штучне   освітлення   в   приміщеннях   з  ПК  повинно здійснюватись системою загального освітлення.

    Як   джерела   світла   при   штучному   освітленні   повинні застосовуватись переважно люмінесцентні лампи.

Загальне  освітлення  повинно  бути  виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників.

В  кабінетах  та  класах  учбових закладів, де навчання проводиться  з застосуванням персональних комп'ютерів, температура повітря повинна бути 19,5 +- 0,5 град. C , відносна вологість повітря 60 +- 5 %, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

    Рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрану відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 50000  легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб. см повітря.

65.Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць при роботі з комп’ютерною

технікою

Приміщення з КТ повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів КТ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

– освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об’єктом розрізнення; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об’єкта і фону;

– необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

– на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

– у полі зору не повинно бути відблисків

– величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

– слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Штучне освітлення має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення). Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Допускається використовувати місцеве освітлення.

Як джерела штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення. Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташованих збоку від робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих. Для загального освітлення допускається використання світильників таких класів світлорозподілу: прямого світла – П, переважно відбитого світла – В. Застосовувати світильники без розсіювачів та екрануючих гратів забороняється.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90 з вертикаллю в повздовжній та поперечній площинах повинна становити не більше ніж 200 кд/м2, захисний кут світильників – не менше ніж 40. Показник осліпленості для джерел загального штучного освітлення у кабінетах і класах з ПК не повинен бути більше 20, а показник дискомфорту – не більше 40.

Яскравість світлових поверхонь (вікна, джерела штучного освітлення тощо), що розташовані в полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м2. Яскравість відблисків на екрані ПК не повинна перевищувати 40 кд/м2, а яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200кд/м2. Співвідношення яскравостей робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а співвідношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо – 5:1. Коефіцієнт запасу (К) для освітлювальних установок загального освітлення приймається рівним 1,4. Величина коефіцієнту пульсації освітленості не повинна перевищувати 5 %

66. Вимоги, що забезпечують захист користувача КТ від шуму і вібрації. Шум, що створюється роботою персональних комп’ютерів у класах, умовно можливо віднести до постійного.

Параметрами постійного шуму, що підлягають нормуванню, є рівні звукового тиску 8 дБ в октавних смугах частот з середньо-геометричними частотами 16, 31,5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000,4000,8000Гц,рівні звуку 8дБ.

Класи комп'ютерної техніки рекомендується обладнувати ПЕОМ, корегований рівень звукової потужності яких не перевищує 45дБ.

Джерелами шуму при роботі з ПК є жорсткий диск, вентилятор блока живлення мережі, вентилятор, розташований на процесорі, швидкісні CDROM, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера. При роботі матричних голчастих принтерів шум виникає при переміщенні головки принтера і в процесі удару головок по паперу. При роботі вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків, створюється аеродинамічний шум. Крім того, діють й інші зовнішні джерела шуму, не пов’язані з роботою ПК.

Шум, що створюється працюючими ПК, є широкосмужним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватись загальним рівнем звукового тиску по частотному коригуванню «А» та вимірюватись в дБА. Рівні звукового тиску в октавних

смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ПК, мають відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДСН 3.3.6-037-99

Зниження рівня шуму в приміщенні можна досягнути таким чином:

– використанням блока живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках;

– використанням ПК, в яких термодавачі вмонтовані в блоці живлення та в критичних точках материнської плати (процесор, мікросхеми чіпсету), які дозволяють програмним шляхом регулювати як моменти ввімкнення вентиляторів, так і їх швидкість обертання;

– переведенням жорсткого диска в режим сплячки (Standby), якщо комп’ютер не працюєпротягом визначеного часу. Цей час встановлюється в опціях керування напругою в операційних системах Windows 2000 та Windows ХР. Якщо в режимі Standbу немає необхідності, його можна вимкнути в BIOS материнської плати;

– використанням ПК, в яких вентилятор на процесорі встановлено виробником (ВОХ-процесор);

- застосуванням материнських плат формату АТХ та АТХ-корпусів, що дозволяє регулювати автономну швидкість та моменти часу відмикання вентилятора блока живлення від електромережі;

– використанням 24-38х швидкісних CD-ROM для пристроїв, які створюють менше шуму, аніж 48-50х швидкісні CD-ROM, або ж застосовувати привід з одночасним зчитуванням декількох доріжок CD чи програми з забезпеченням, що дозволяє зменшити швидкість;

– заміною матричних голчастих принтерів струменевими і лазерними, які забезпечують при роботі значно менший рівень звукового тиску;

– застосуванням принтерів колективного користування, розташованих на значній відстані від більшості робочих місць користувачів ПК;

– зменшенням шуму на шляху його поширення через розміщення звукоізолюючого відгородження у вигляді стін, перетинок, кабін;

– акустичною обробкою приміщень – зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звукопоглинання (розміщення на поверхнях приміщення облицювань, що поглинають звук, розташування в приміщеннях штучних поглиначів звуку).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]