6. Умови роботи литих деталей та вимоги, які до них висуваються

До виливок висувають наступні технічні вимоги:

загальні – за розмірною і масовою точністю, шорсткістю поверхні, механічними властивостями, якості литого сплаву;

спеціальні – за геометричністю, корозійною стійкістю, зносостійкістю і ін..

Технічні вимоги до виливок регламентуються державними стандартами, а у деяких випадках – додатково стандартами підприємств-виробників виливок. Крім того, спеціальні вимоги до виливок можуть обговорюватися на кресленнях литих деталей при їх розробці.

Призначення технічних вимог у першу чергу залежать від призначення литої деталі, використаного сплаву, технологічних можливостей ливарного цеху, а також економічної доцільності. При технічній неможливості або економічній недоцільності забезпечення окремих вимог до виливок при їх виготовленні виконання цих вимог забезпечується обробкою різанням, що передбачається у технологічному процесі виготовлення деталі.

Хімічний склад і механічні властивості сплавів у виливках повинні відповідати вимогам стандартів.

Контрольні питання:

1. Яку роль відіграли вчені у розвитку ливарного виробництва?

2. За якими показниками класифікуються ливарні цехи?

3. Чим характеризується одиничне виробництво виробів?

4. Дайте характеристику серійного виробництва виробів

5. Чим характеризується масове виробництво виробів

6. Які вимоги висуваються до литих виробів?

Розділ 2. Пф.С.01.Пр.0.01.02 (пф.С.03.Пр.0.18.04) Виготовлення виливок з чорних та кольорових сплавів

ТЕМА: Сутність процесу отримання виливок.

МЕТА:

- дидактична отримати основні поняття про ливарну форму

- виховна розвивати інтерес до майбутньої професії, прививати культуру технічного мовлення і мислення.

План

1. Загальні поняття про ливарну форму.

2. Типи ливарних форм.

Література:

1. Емельянова А. П. Технология литейной формы. - М.: Машиностроение, 1986. 224 с.

2. Титов Н. Д., Степанов Ю. А. Технология литейного производства. - М: Машиностроение. 1985. 400 с.

3. Сосненко М.Н., Святкин Б.К. Общая технология литейного производства. - М.: Высш. школа. 1975. 372 с.

Ливарна форма – це система елементів при заливанні якої рідким металом в процесі охолодження і кристалізації формується відливка.

Ливарна форма складається з конструктивних і технологічних елементів

М огилев в. К., Лев о. И. Справочник литейщика. - м.: Машиностроение. Конструктивні елементи ливарних форм

До конструктивних елементів ливарних піщано-глинистих форм (мал. 1.2) відносяться: опоки, штирі, жакети, гачки, «солдатики», вантажі і скоби. Ці елементи не вступають у контакт із розплавом, що заливається у форму, і виливком, що формується, а служать головним чином для зміцнення форми.

Опоки – металеві рамки, що служать для набивання й утримання суміші при виготовленні форми. Наявність опок додає формі міцність і можливість транспортування. Так як форма складається з декількох частин, процес її виготовлення ведеться в двох парних опоках, точне центрування яких здійснюється за допомогою штирів (див. мал. 1.4).

П о конфігурації опоки можуть бути прямокутними, круглими і фасонними. У залежності від розмірів і маси опоки підрозділяються на ручні і кранові. Ручні опоки мають розміри у світлі (внутрішні) до 600х400 мм і переносяться одним чи двома робітниками. Опоки великих розмірів, як правило, переміщаються вантажопідйомним краном, пневматичними підйомниками й іншими підйомно-транспортними засобами. Для зручності перенесення в дрібних опоках передбачають рукоятки, а в кранових (мал. 1.3) — спеціальні голівки 5, що називаються цапфами. Товщина стінок опоки звичайно складає 7—15 мм. Щоб удержати формувальну суміш, із внутрішньої сторони опок передбачені буртики 6 і хрестовини 4. Верхня 1 і нижня 7 опоки центруються штирями 8, що входять у запресовані сталеві шліфовані втулки. Втулки забезпечують велику точність з'єднання і подовжують терміни служби опок, тому що в міру зносу вони заміняються новими.

Зібрані напівформи встановлюють на підопічний щиток 3 і скріплюють перед заливанням скобами 2, що набиваються на спеціально передбачені на опоках виступи зі скосами – платики.

Опоки для машинного формування виготовляють зі сталі і чавуна. По способу виготовлення вони поділяються на литі, зварені і збірні (у якій частини скріплюються болтами). Сталеві опоки мають велику міцність і довговічність. Вони на 20—25% легше чавунних, але вдвічі дорожче. Чавунні опоки, хоч і мають меншу міцність, одержали найбільше поширення завдяки низкої вартості і простоті виготовлення. При безопочному формуванню застосовуються об'ємні парні алюмінієві опоки розміром від 300х225 мм до 500х300 мм. Внутрішні поверхні таких опок роблять похилими під кутом 5°. Для утримання формувальної суміші при зніманні верхньої половини форми в них передбачені спеціальні планки чи ножі, що пересуваються в площині рознімання. Опоки мають велике значення для одержання якісних виливків. Відсутність щільного прилягання між опоками через частки металу, що пристали, піску і т.п. і погане центрування опок штирями дає зсув однієї половини форми щодо іншої, що приводить до браку виливків по перекосі.

Ш тирі — ретельно оброблені (шліфовані) металеві стрижні, що служать для одержання точного з'єднання (центрування) половин форм, виготовлених у двох чи декількох опоках однакового розміру. При машинному формуванні застосовуються знімні і нерухомі штирі. Нерухомі штирі (мал. 1.4,а) жорстко закріплюються на модельній плиті і служать для точної фіксації опоки. Знімні штирі (мал. 1.4,6) використовуються для зборки форм під заливання. Одна пара знімних штирів дає можливість зібрати велику кількість форм.

Жакети – пристосування, що служать для зборки стрижнів у форми при одержанні особливо складних виливків. Жакети можуть бути цілими, виконаними у виді мірної металевого алюмінієвого ящику (для виробництва дрібних і середніх виливків), а збираються також з нормалізованих литих елементів за допомогою болтів, призначених для одержання великих виливків (мал.1.5).

Жакети у виді сталевих зварених рамок застосовуються при безопочному формуванню. Вони встановлюються на звільнену від опоки форму перед її заливанням що дозволяє уникнути руйнування форми під тиском розплаву, який заливається в неї.

Гачки сталеві дротові діаметром 5—10 мм (мал. 1.6., а) служать для зміцнення великих виступаючих частин піщаної форми (болванів), щоб уникнути їхнього обвалу.

Кілочки дерев'яні—«солдатики» (мал. 1.6.,6) застосовують для зміцнення невеликих виступаючих частин піщаної форми.

В антажі і скоби застосовують при заливанні форми для запобігання підйому верхньої напівформи під тиском розплаву, що заливається у форму.