- •1. Предмет курсу «Історія України», його завдання, періодизація, джерела вивчення.
- •2. Походження топоніму «Україна». Започаткування національної символіки.
- •3. Початок формування людської цивілізації на території України.
- •4. Стародавне населення України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •5. Ентогенез слов’ян. Східні слов’яни в 4-9ст.
- •6. Формування ранньофеодальної держави Київська Русь.
- •7. Прийняття християнства в київській державі та його історичне значення.
- •8. Період зміцнення Київської Русі. Реформаційна політика Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •9. Причини політичної роздрібленості Київської Русі (кінець 9 середина 13 ст)
- •10. Суспільно-політичний та соціально-економічний устрій Київської Русі.
- •11. Монгольська навала 13ст та її наслідки для Київської Русі.
- •12. Литовська експансія в українські землі, її характер та наслідки. (13-14ст)
- •13. Галицько-волинське князівство та його значення в історії української державності.
- •14. Експансія Польщі в Україну в 14-16ст. Кревська та Люблінська унії.
- •15. Релігійно-національний та культурний рух в Україні в 15-16ст.Берестейська унія, православні братства.
- •16. Формування українського козацтва. Запорозька Січ, її організаційний устрій.
- •17. Козацько-селянські повстання кінця 16-17ст, причини поразок та значення.
- •18. Причини, характер української національної революції середини 17ст, рушійні сили та основні етапи.
- •19.Формування української державності в ході національної революції середини 17ст. Соціальна структура та політично-адміністративний устрій козацько-гетьманської держави.
- •20. Українсько-московські відносини на першому етапі національної революції (1648-1657рр). Переясловсько-московський договір «Березневі статті» Богдана Хмельницького, їх сучасна оцінка.
- •21. « Доба Руїни» в України, причини руйнування козацько-гетьманської держави.
- •22. Правобережжя під владою Польщі (кінець 17-18ст). Гайдомацький рух опришки.
- •23.Українські землі в складі Російської імперії. Обмеження та ліквідація української автономії в 18ст.
- •24. Політика Російської держави відносно Запорозької Січі. Її остаточне зруйнування та подальша доля козацтва.
- •25. Реформи 60-70рр 19ст в Російській Імперії та їх наслідки для України.
- •26.Суспільно-політичні рухи в Україні в 19ст. Національне відродження українського народу.
- •27. Кирило-Мифодіївське товариство, його місце і роль в історії національного руху в Україні.
- •28.Західно-українські землі в складі Австрійської імперії на прикинці 18-першій половина 19ст.
- •29. Соціально-економічний розвиток України в 2 пол.19ст на поч. 20ст. Особливості розвитку капіталізму в Україні.
- •30. Утвердження тоталітаризму в 1930-х роках в срср. Масові репресії в Україні.
5. Ентогенез слов’ян. Східні слов’яни в 4-9ст.
Етногенез слов'ян - процес формування давньослов'янської етнічної спільності, що призвів до виділення слов'ян з конгломерату індоєвропейських племен. В даний час не існує загальновизнаної версії формування слов'янського етносу.
Слов'яни як сформувався народ вперше були зафіксовані в візантійських письмових джерелах середини VI століття. Ретроспективно ці джерела згадують про слов'янські племена в IV столітті. Більш ранні відомості відносяться до народів, які могли брати участь в етногенезі слов'ян, таких як бастарни, проте ступінь цієї участі варіюється в різних історичних реконструкціях. Найбільш ранні письмові свідчення візантійських авторів VI століття мають справу з уже сформованим народом, розділеним на склавинів і антів. Згадки про венедів як предків слов'ян (або окремому слов'янському племені) мають ретроспективний характер. Свідоцтва авторів римської епохи (I-II ст.)
зміни, що відбулися у суспільному житті східних слов.ян у VI--IX ст. (удосконалення техніки та технології землеробства, піднесення ремесла, пожвавлення торгівлі, розклад родово-общинного ладу, класова диференціація, виділення дружини на чолі з князем у відособлену привілейовану корпорацію, формування спільної культури, поява перших протодержав) сприяли створенню фундаменту, на якому в IX ст. зросла могутня будова Давньоруської держави. Подальше становлення державності у східних слов.ян було закономірним підсумком внутрішньої еволюції їхнього суспільства. У процесі державотворення помітну роль відіграли зовнішні сили: варяги, які сприяли активізації політичного життя східнослов.янського суспільства, та хозарський каганат, який, постійно загрожуючи агресією, підштовхував слов.янські землі до консолідації. Водночас історичні факти свідчать, що перші протодержавні утворення — князівська влада та інші елементи державотворчого процесу, мають головним чином місцеве походження і виникли задовго до утворення Давньоруської держави.
6. Формування ранньофеодальної держави Київська Русь.
Київську Русь повноправно вважають першою формою державності українського народу. її утворення відіграло велику роль у європейській історії. Державна єдність створювала сприятливі умови для розвитку політичного ладу, економіки й культури наших пращурів. Зростала військова могутність країни, внаслідок чого Київська держава захищала Центральну Європу та Візантію від нападів степових кочових орд. Київська Русь була добре відома на міжнародній арені, про що свідчать численні династичні зв'язки київських князів із багатьма західноєвропейськими дворами. За територією і населенням Київська держава належала до найбільших країн тогочасного цивілізованого світу, її кордони сягали Карпат і Закарпаття на заході, Волги та Верхнього Поволжя на сході, Новгорода на півночі й Чорного моря на півдні. Традиційно на ті часи густота населення була невеликою. За підрахунками дослідників, за свого розквіту (на початку XI ст.) територія держави складала 1,1 млн. квадратних кілометрів, населення - близько 4,5-6 млн осіб. Одначе кількість жителів держави була значно більшою, оскільки, за загальним правилом, тоді лічили лише дорослих чоловіків.