82. Правові заходи охорони тваринного світу. Червона книга

Держава як основний власник тваринного світу, а також його користувачі зобов'язані здійснювати комплекс визначених ст. 37 Закону України «Про тваринний світ» заходів щодо забезпечення збереження дикої фауни. При цьо­му охороні мають підлягати як об'єкти тваринного світу, так і се­редовище їх перебування. Правові засоби охорони тваринного світу базуються на заборо­нах та обмеженнях у використанні об'єктів тваринного світу (ст. 38), правилах охорони середовища існування, умов розмно­ження, шляхів міграції тварин (ст. 39), вимог щодо запобігання за­гибелі тварин під час здійснення виробничих процесів та експлуа­тації транспортних засобів (ст. 40), обов'язковості урахування під час проведення екологічної експертизи впливу об'єктів експертизи на стан тваринного світу (ст. 41) тощо. Особливим засобом охорони рідкісних видів тварин і таких, що перебувають під загрозою зникнення, є їх занесення до Червоної книги України. Червона книга є основним державним документом, що містить інформацію про сучасний стан видів тварин і рослин України, які перебувають під загрозою зникнення. Тварини, зане­сені до Червоної книги України, не можуть передаватися у колек­тивну чи приватну власність (крім випадків, коли вони отримані шляхом розведення в неволі чи придбані у власність за межами Ук­раїни). Розведення таких тварин у неволі здійснюється лише за спеціальними дозволами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища України. Добування таких тварин здійснюється тільки для наукових і се­лекційних цілей на підставі дозволів центрального органу виконав­чої влади з питань охорони навколишнього природного середови­ща. За знищення чи пошкодження видів тварин, занесених до Чер­воної книги, законодавством встановлена підвищена юридична відповідальність. Важлива роль у системі заходів охорони тваринного світу нале­жить економічним та матеріально-технічним засобам, які тісно пов'язані з попередніми. Так, на підприємства, установи, ор­ганізації та громадян покладається обов'язок погоджувати місця будівництва, впроваджувати нову техніку, технології, матеріали і речовини, що впливають або можуть вплинути на стан тварин (ст. 42), надавати допомогу тваринам у разі їх захворювання або за­грози загибелі під час стихійного лиха та надзвичайних еко­логічних ситуацій (ст. 47). Охорона тварин передбачається й під час застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту,мінеральних добрив та інших препаратів (статті 48—49), під час шкідливого впливу на них продуктів біотехнологій (ст. 51). Законодавством передбачена система стимулювання природо­охоронних заходів за рахунок коштів Державного, республікансь­кого АРК та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, в тому числі в галузі охорони об'єктів тваринного світу та середовища їх перебування.

82. Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу

Юридична відповідальність за порушення фауністичного зако­нодавства є одним із засобів правової охорони тваринного світу. Вона настає за правопорушення у цій сфері. Закону «Про тваринний світ», ст. 42 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» містять загальний перелік правопорушень щодо цього. За їх вчинення до винних осіб може бути застосована адміністративна, цивільно-правова, кримінальна та дисциплінарна відповідальність. Адміністративна відповідальність. Підставою для притягнення винних осіб до цього виду відповідальності є адміністративне пра­вопорушення (проступок), тобто порушення встановленого право­порядку в галузі охорони і використання тваринного світу, що зу­мовлює адміністративну відповідальність винної особи. Усі адміністративні правопорушення в цій галузі, передбачені КпАП, умовно поділяють на групи, що стосуються: права державної власності на тваринний світ; охорони тваринного світу; використання об'єктів тваринного світу; порядку управлінської і підприємницької діяльності. Основними видами адміністративних стягнень є: штрафи у розмірах від 0,1 до 4 неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян; конфіскація незаконно добутих об'єктів тваринного світу, рушниць та інших знарядь і засобів учинення правопорушення, які є особистою власністю порушника; позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією мисливської зброї. Кримінальна відповідальність регулюється КК України. Він пе­редбачає ряд складів злочинів у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Зокрема, ст. 248 до кримінально ка­раних відносить незаконне полювання, тобто полювання в заборо­нений час або в не дозволених місцях, забороненими знаряддями і способами, що завдало значної шкоди, або полювання на заборо­нених звірів і птахів у межах територій та об'єктів природно-за­повідного фонду. Встановлена також кримінальна відповідальність за: незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249); проведення вибухових робіт з порушенням правил охоро­ни рибних запасів (ст. 250); порушення середовища перебування рибних запасів морських ссавців і водних безхребетних (живих ре­сурсів моря) у межах континентального шельфу України (ст. 244); порушення правил охорони вод, забруднення водних об'єктів, у тому числі моря, а так само забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, якщо вони призвели до захворювання людей, масового знищення об'єктів тваринного і рослинного світу у великих розмірах (статті 241, 242, 243); Цивільно-правова відповідальність. Для цього виду відповідальності характерне те, що розмір шкоди, як правило, визначений фауністичним законодавст­вом у вигляді такс — конкретних, попередньо обрахованих і закріплених у законодавстві грошових сум, розмірів збитків за кожну одиницю тварин залежно від виду тварин, їх екологічної цінності, оптимальних витрат на відтворення об'єктів, яким завда­на шкода. Якщо неможливо зафіксувати кількість загиблих тварин (загибель риби у водоймах від отруєння), то підрахунок збитків об­числюється на підставі спеціальних методик, розроблених і затвер­джених спеціально уповноваженими державними органами. У ви­падках, коли розмір відшкодування збитків не визначений спеціальним законодавством про охорону тваринного світу, засто­совуються статті 1166, 192 ЦК України. Дисциплінарна відповідальність у сфері охорони і користування тваринним світом не має якихось особливостей і застосовується на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.