
- •Поняття та предмет екологічного права. Об’єкти екологічного права.
- •Методи правового регулювання екологічних відносин.
- •Принципи екологічного права.
- •Система екологічного права.
- •Поняття особливості та загальна характеристика джерел екологічного права.
- •Класифікація джерел екологічного права.
- •Конституційні основи регулювання відносин у сфері охорони довкілля.
- •Закони, як джерела екологічного права, зростання їх ролі в правовому регулюванні екологічних відносин.
- •Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел екологічного права.
- •Значення локальних нормативно-правових актів для правового регулювання екологічних відносин.
- •Міжнародні договори як джерела екологічного права.
- •Поняття та види екологічних правовідносин. Особливості екологічних правовідносин.
- •Структура екологічних правовідносин.
- •Підстави набуття, зміни та припинення екологічних правовідносин.
- •Загальна характеристика еколого правового статусу людини і громадянина.
- •Поняття та види екологічних прав громадян. Конституційні екологічні права громадян.
- •Право на безпечне для життя та здоров’я довкілля.
- •18.Право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
- •Право на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля.
- •20.Гарантії екологічних прав громадян
- •21. Захист прав громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •24.Загальне та спеціальне природокористування.
- •27. Екологічне ліцензування.
- •28.Екологічне нормування та стандартизація.
- •29.Екологічний моніторинг
- •30.Екологічний контроль
- •31. Екологічне інформаційне забезпечення.
- •33.Органи загальної компетенції та їх спеціалізовані структури
- •34.Органи спеціальної компетенції
- •35. Участь громадськості в управлінні природокористуванням й охороною довкілля.
- •36. Поняття, зміст і види екологічної експертизи.
- •37. Об*єкти та суб*єкти еколгічної експертизи.
- •38. Державна екологічна експертиза: правове значення та порядок проведення.
- •39. Участь громадськості у проведенні державної екологічної експертизи. Громадська екологічна експертиза.
- •40. Поняття, юридична природа та види екологічної безпеки.
- •41. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
- •42. Загальна характеристика та зміст економіко-правового механізму у сфері екології.
- •43. Правове регулювання фінансування заходів по охороні довкілля. Фонди охорони довкілля.
- •45. Збір за спеціальне природокористування.
- •46. Поняття та функції юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •47. Поняття, види та структура екологічних правопорушень.
- •48. Адміністративна та кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •50. Цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •53. Земля як об’єкт використання та правової охорони. Категорії земель.
- •54. Право власності та право користування земельними ділянками.
- •55. Права та обов’язки власників землі та землекористувачів.
- •56. Державне управління в галузі використання та охорони земель.
- •57. Зміст правової охорони земель.
- •58. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •59. Поняття надр. Державний фонд надр.
- •60. Право користування надрами. Гірничий відвід.
- •61. Види права надракористування.
- •62. Права та обов’язки користувачів надр. Плата за користування надрами.
- •63. Правові заходи охорони надр.
- •64. Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр.
- •65. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •66. Ліс. Поняття та склад лісового фонду.
- •67. Право власності на ліси та право користування.
- •68.Права та обов’язки лісокористувачів.
- •69. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів.
- •70. Правові заходи охорони лісів.
- •71. Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •72. Води як об’єкт використання та правової охорони. Склад водного фонду України.
- •73. Функції управління в галузі використання і охорони вод.
- •74. Право водокористування та його види.
- •75. Права та обов’язки водокористувачів.
- •76. Правові заходи охорони вод.
- •77. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •78. Тваринний світ як об’єкт використання та правової охорони. Законодавство про охорону і використання тваринного світу.
- •79. Поняття та види права користування тваринним світом.
- •80. Правове регулювання полювання та мисливського господарства.
- •81. Правове регулювання рибальства і рибного господарства.
- •Управління і контроль у галузі використання та охорони тваринного світу
- •Правові заходи охорони тваринного світу. Червона книга
- •Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу
- •Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду
- •Правовий режим природних та біосферних заповідників
- •Правовий режим національних природних праків та регіональних ландшафтних парків
- •Правовий режим заказників, пам’яток природи
- •Порядок створення й оголошення території та об’єктів природно-заповідного фонду
- •Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд
- •Поняття відходів та їх класифікація. Основні принципи і напрями державної політики у сфері поводження з відходами.
- •Права та обов’язки суб’єктів у сфері поводження з відходами
- •Заходи і вимоги щодо запобігання або зменшення утворення відходів та екологічно безпечного поводження з ними
- •Відповідальність за порушення законодавства у сфері поводження з відходами
- •Атмосферне повітря як об’єкт правового регулювання, охорони та використання. Законодавство про охорону атмосферного повітря
- •Стандартизація та нормування в галузі використання та охорони атмосферного повітря
- •Правові заходи охорони атмосферного повітря
- •Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Юридична відповідальність за порушення атмосферного охоронного законодавства
81. Правове регулювання рибальства і рибного господарства.
Рибальство — один з основних видів користування об’єктами тваринного світу, метою якого є одержання різноманітних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції для задоволен-ня потреб населення і народного господарства. У сучасному розумінні рибальством охоплюється процес вилучення (вилову, добування, збирання) не лише риб, а всіх водних живих ресурсів, тобто організмів, життя яких неможливе без пере-бування (знаходження) у воді. До них належать: риби на всіх стадіях розвитку; морські ссавці; водні безхребетні; ракоподібні; інші водні тварини; водорості.Ведення рибного господарства здійснюється у рибогосподарсь-ких водних об’єктах, до яких належать канали, водосховища, озе-ра, ріки, моря, включаючи води континентального шельфу та ви-ключної (морської) економічної зони України і інших держав. Водний кодекс України передбачає можливість обмеження прав водокористувачів в інтересах рибного господарства та водного про-мислу на тих водних об’єктах держави, які використовуються для промислового добування риби або мають значення для відтворен-ня її запасів (ст. 68).Використання водних живих ресурсів можливе на праві загаль-ного та спеціального користування. Спеціальним використанням ресурсів рибного господарства вва-жаються всі види користування водними біоресурсами ( за винят-ком любительського і спортивного рибальства у водоймах загаль-ного користування), що здійснюються з їх вилученням (виловом, добуванням, збиранням) із природного середовища. Це, зокрема, промислове добування, науково-промислові чи науково-дослідні, контрольні лови.
Промислове добування ресурсів здійснюється на основі відпо-відних Правил промислового рибальства, які затверджені Держриб-госпом для басейнів Чорного і Азовського морів і рибогосподарських водних об’єктів України, а також Режимів рибальства до зазначених Правил, які встановлюються щорічно2. Спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюється за плату в межах затверджених у встановленому порядку лімітів (виділених квот). На їх підставі державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого буде здійснюватись промисловий лов, ви-дається дозвіл, у якому зазначається найменування користувача, назва і реєстрація судна, обсяг квоти, мета і знаряддя лову. Любительське (спортивне) рибальство здійснюється громадяна-ми України, іноземцями, особами без громадянства переважно як загальне користування об’єктами тваринного світу. Воно полягає у безоплатному вилові риби, добуванні водних безхребетних і зби-ранні водних рослин з метою особистого споживання у спеціаль-но визначених для цього рибогосподарських водоймах за винятком тих, що знаходяться у межах об’єктів природно-заповідного фон-ду, риборозплідних господарств, питних і технічних водойм.На відміну від мисливства надання громадянам права люби-тельського рибальства не потребує здійснення таких юридичних фактів, як обов’язкове отримання відповідного посвідчення, реєст-рація знарядь лову, сплата мита тощо. Але законодавство про тва-ринний світ встановлює певні правові засади забезпечення пра-вомірної поведінки рибалок-любителів. Подальші вимоги щодо здійснення любительського (спортивного) рибальства в частині дозволених знарядь, способів і норм лову, заборонених місць і часу встановлюються Правилами, що затверджені наказом Держрибгоспу від 25 лютого 1999 року за басейно-територіальним принципом. Правила встановлюють ряд суттєвих обмежень і заборон. Так, громадянам під час здійснення любительського (спортивного) ри-бальства заборонено добувати будь-яких морських звірів. Цінні види риб можна добувати тільки в порядку спеціального користу-вання водними живими ресурсами і в певних водоймах. Крім цьо-го, правила також визначають: заборонені для рибальства місця (у ка-налах, біля гребель, на промислових ділянках); заборонені для до-бування цінні види риб (осетр, білуга, кефаль, форель та ін.); загальнонебезпечні і винищувальні засоби і знаряддя лову (вибу-хові та отруйні речовини, електроприлади, сітки тощо); дозволені знаряддя лову, до яких, за загальним правилом, віднесені вудки і спінінги; граничну кількість добутої рибної продукції; пільги чле-нам громадських товариств рибалок.