- •Поняття та предмет екологічного права. Об’єкти екологічного права.
- •Методи правового регулювання екологічних відносин.
- •Принципи екологічного права.
- •Система екологічного права.
- •Поняття особливості та загальна характеристика джерел екологічного права.
- •Класифікація джерел екологічного права.
- •Конституційні основи регулювання відносин у сфері охорони довкілля.
- •Закони, як джерела екологічного права, зростання їх ролі в правовому регулюванні екологічних відносин.
- •Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел екологічного права.
- •Значення локальних нормативно-правових актів для правового регулювання екологічних відносин.
- •Міжнародні договори як джерела екологічного права.
- •Поняття та види екологічних правовідносин. Особливості екологічних правовідносин.
- •Структура екологічних правовідносин.
- •Підстави набуття, зміни та припинення екологічних правовідносин.
- •Загальна характеристика еколого правового статусу людини і громадянина.
- •Поняття та види екологічних прав громадян. Конституційні екологічні права громадян.
- •Право на безпечне для життя та здоров’я довкілля.
- •18.Право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
- •Право на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля.
- •20.Гарантії екологічних прав громадян
- •21. Захист прав громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •24.Загальне та спеціальне природокористування.
- •27. Екологічне ліцензування.
- •28.Екологічне нормування та стандартизація.
- •29.Екологічний моніторинг
- •30.Екологічний контроль
- •31. Екологічне інформаційне забезпечення.
- •33.Органи загальної компетенції та їх спеціалізовані структури
- •34.Органи спеціальної компетенції
- •35. Участь громадськості в управлінні природокористуванням й охороною довкілля.
- •36. Поняття, зміст і види екологічної експертизи.
- •37. Об*єкти та суб*єкти еколгічної експертизи.
- •38. Державна екологічна експертиза: правове значення та порядок проведення.
- •39. Участь громадськості у проведенні державної екологічної експертизи. Громадська екологічна експертиза.
- •40. Поняття, юридична природа та види екологічної безпеки.
- •41. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
- •42. Загальна характеристика та зміст економіко-правового механізму у сфері екології.
- •43. Правове регулювання фінансування заходів по охороні довкілля. Фонди охорони довкілля.
- •45. Збір за спеціальне природокористування.
- •46. Поняття та функції юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •47. Поняття, види та структура екологічних правопорушень.
- •48. Адміністративна та кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •50. Цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •53. Земля як об’єкт використання та правової охорони. Категорії земель.
- •54. Право власності та право користування земельними ділянками.
- •55. Права та обов’язки власників землі та землекористувачів.
- •56. Державне управління в галузі використання та охорони земель.
- •57. Зміст правової охорони земель.
- •58. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •59. Поняття надр. Державний фонд надр.
- •60. Право користування надрами. Гірничий відвід.
- •61. Види права надракористування.
- •62. Права та обов’язки користувачів надр. Плата за користування надрами.
- •63. Правові заходи охорони надр.
- •64. Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр.
- •65. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •66. Ліс. Поняття та склад лісового фонду.
- •67. Право власності на ліси та право користування.
- •68.Права та обов’язки лісокористувачів.
- •69. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів.
- •70. Правові заходи охорони лісів.
- •71. Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •72. Води як об’єкт використання та правової охорони. Склад водного фонду України.
- •73. Функції управління в галузі використання і охорони вод.
- •74. Право водокористування та його види.
- •75. Права та обов’язки водокористувачів.
- •76. Правові заходи охорони вод.
- •77. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •78. Тваринний світ як об’єкт використання та правової охорони. Законодавство про охорону і використання тваринного світу.
- •79. Поняття та види права користування тваринним світом.
- •80. Правове регулювання полювання та мисливського господарства.
- •81. Правове регулювання рибальства і рибного господарства.
- •Управління і контроль у галузі використання та охорони тваринного світу
- •Правові заходи охорони тваринного світу. Червона книга
- •Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу
- •Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду
- •Правовий режим природних та біосферних заповідників
- •Правовий режим національних природних праків та регіональних ландшафтних парків
- •Правовий режим заказників, пам’яток природи
- •Порядок створення й оголошення території та об’єктів природно-заповідного фонду
- •Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд
- •Поняття відходів та їх класифікація. Основні принципи і напрями державної політики у сфері поводження з відходами.
- •Права та обов’язки суб’єктів у сфері поводження з відходами
- •Заходи і вимоги щодо запобігання або зменшення утворення відходів та екологічно безпечного поводження з ними
- •Відповідальність за порушення законодавства у сфері поводження з відходами
- •Атмосферне повітря як об’єкт правового регулювання, охорони та використання. Законодавство про охорону атмосферного повітря
- •Стандартизація та нормування в галузі використання та охорони атмосферного повітря
- •Правові заходи охорони атмосферного повітря
- •Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Юридична відповідальність за порушення атмосферного охоронного законодавства
Поняття особливості та загальна характеристика джерел екологічного права.
Право як регулятор суспільних відносин має об'єктивне, зовнішнє вираження в різних джерелах, таких як правовий звичай, судовий прецедент, нормативно-правовий акт. В Україні провідну роль відіграє нормативно-правовий акт. З урахуванням цього під джерелами екологічного права розуміють нормативно-правові акти, якими регулюються відносини у сфері взаємодії навколишнього природного середовища і суспільства.
Ці акти мають передбачену законом форму, вони складають відповідну розгалужену систему, об'єднану загальною метою еколого-правового регулювання. Вони не є однорідними, виконують різні функції та посідають відповідне місце у структурі екологічного права. Ці фактори є основою для наукової класифікації джерел екологічного права. Можна виділити наступні групи джерел екологічного права:
Джерела екологічного права є багатогранними, що випливає з їх призначення у регулюванні як загальних, так і численних конкретних питань охорони навколишнього природного середовища з використанням різноманітних правових засобів впливу на усіх рівнях. Акти екологічного права мають різну юридичну силу, але діють за принципом піраміди, вершиною якої є Конституція України.
Судова практика, не будучи джерелом екологічного права, водночас відіграє позитивну роль у правильному його застосуванні й зміцненні законності у сфері екологічних відносин. Особливе значення тут має передбачене Законом України «Про судоустрій» (2001 р.) право Пленуму Верховного Суду України і Пленуму Вищого господарського суду України надавати судам роз'яснення з питань застосування законодавства при розгляді відповідних справ на основі узагальнення судової практики. Пленуми Верховного Суду України та Вищого господарського суду України за роки незалежності неодноразово приймали постанови про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення екологічного, земельного, лісового законодавства тощо. Ці постанови не містять нових правових норм, а надають тлумачення чинних законів і підзаконних актів. Вони орієнтують суди на одноманітне застосування законів судами України. Певною мірою це компенсує застосування судового прецеденту, властивого для англосаксонської системи права.
Класифікація джерел екологічного права.
за юридичною силою — закони і підзаконні акти. Закони посідають провідне місце в ієрархічній структурі законодавства; всі інші нормативно-правові акти видаються на основі, на розвиток і на виконання законів. До цих актів, зокрема, належать укази Президента і постанови Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;
за характером правового регулювання — загальні та спеціальні. До загальних відносять нормативно-правові акти, предметом регулювання яких є як екологічні, так і інші суспільні відносини (Конституція України, Закон України «Про основи національної безпеки України»). Спеціальні акти стосуються виключно екологічних питань (наприклад, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»);
за предметом правового регулювання — комплексні (Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища») і природоресурсні (Земельний, Водний та Лісовий кодекси, Закон України «Про тваринний світ» (2001 р.) тощо) або ті, якими регулюються окремі питання екологічної діяльності (закони України «Про екологічну експертизу» (1995 р.), «Про екологічний аудит» (2004 р.) та ін.);
за способом правового регулювання — матеріальні та процесуальні. Нормами матеріальних актів визначаються права й обов'язки, а також юридична відповідальність учасників еколого-правових відносин. Процесуальні акти регулюють процедуру реалізації норм матеріального права. До них, зокрема, належать затверджений Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, Положення про порядок розроблення екологічних програм, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р., тощо;
за ступенем систематизації — кодифіковані й усі інші. До кодифікованих належить насамперед Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», який є стрижнем комплексної галузі екологічного права і законодавства. До категорії кодифікованих належать також Земельний, Водний і Лісовий кодекси, Кодекс України про надра, закони України «Про тваринний світ» та «Про охорону атмосферного повітря» (1992 р.).