
- •Поняття та предмет екологічного права. Об’єкти екологічного права.
- •Методи правового регулювання екологічних відносин.
- •Принципи екологічного права.
- •Система екологічного права.
- •Поняття особливості та загальна характеристика джерел екологічного права.
- •Класифікація джерел екологічного права.
- •Конституційні основи регулювання відносин у сфері охорони довкілля.
- •Закони, як джерела екологічного права, зростання їх ролі в правовому регулюванні екологічних відносин.
- •Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел екологічного права.
- •Значення локальних нормативно-правових актів для правового регулювання екологічних відносин.
- •Міжнародні договори як джерела екологічного права.
- •Поняття та види екологічних правовідносин. Особливості екологічних правовідносин.
- •Структура екологічних правовідносин.
- •Підстави набуття, зміни та припинення екологічних правовідносин.
- •Загальна характеристика еколого правового статусу людини і громадянина.
- •Поняття та види екологічних прав громадян. Конституційні екологічні права громадян.
- •Право на безпечне для життя та здоров’я довкілля.
- •18.Право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
- •Право на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля.
- •20.Гарантії екологічних прав громадян
- •21. Захист прав громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •24.Загальне та спеціальне природокористування.
- •27. Екологічне ліцензування.
- •28.Екологічне нормування та стандартизація.
- •29.Екологічний моніторинг
- •30.Екологічний контроль
- •31. Екологічне інформаційне забезпечення.
- •33.Органи загальної компетенції та їх спеціалізовані структури
- •34.Органи спеціальної компетенції
- •35. Участь громадськості в управлінні природокористуванням й охороною довкілля.
- •36. Поняття, зміст і види екологічної експертизи.
- •37. Об*єкти та суб*єкти еколгічної експертизи.
- •38. Державна екологічна експертиза: правове значення та порядок проведення.
- •39. Участь громадськості у проведенні державної екологічної експертизи. Громадська екологічна експертиза.
- •40. Поняття, юридична природа та види екологічної безпеки.
- •41. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
- •42. Загальна характеристика та зміст економіко-правового механізму у сфері екології.
- •43. Правове регулювання фінансування заходів по охороні довкілля. Фонди охорони довкілля.
- •45. Збір за спеціальне природокористування.
- •46. Поняття та функції юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •47. Поняття, види та структура екологічних правопорушень.
- •48. Адміністративна та кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •50. Цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •53. Земля як об’єкт використання та правової охорони. Категорії земель.
- •54. Право власності та право користування земельними ділянками.
- •55. Права та обов’язки власників землі та землекористувачів.
- •56. Державне управління в галузі використання та охорони земель.
- •57. Зміст правової охорони земель.
- •58. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •59. Поняття надр. Державний фонд надр.
- •60. Право користування надрами. Гірничий відвід.
- •61. Види права надракористування.
- •62. Права та обов’язки користувачів надр. Плата за користування надрами.
- •63. Правові заходи охорони надр.
- •64. Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр.
- •65. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •66. Ліс. Поняття та склад лісового фонду.
- •67. Право власності на ліси та право користування.
- •68.Права та обов’язки лісокористувачів.
- •69. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів.
- •70. Правові заходи охорони лісів.
- •71. Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •72. Води як об’єкт використання та правової охорони. Склад водного фонду України.
- •73. Функції управління в галузі використання і охорони вод.
- •74. Право водокористування та його види.
- •75. Права та обов’язки водокористувачів.
- •76. Правові заходи охорони вод.
- •77. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •78. Тваринний світ як об’єкт використання та правової охорони. Законодавство про охорону і використання тваринного світу.
- •79. Поняття та види права користування тваринним світом.
- •80. Правове регулювання полювання та мисливського господарства.
- •81. Правове регулювання рибальства і рибного господарства.
- •Управління і контроль у галузі використання та охорони тваринного світу
- •Правові заходи охорони тваринного світу. Червона книга
- •Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу
- •Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду
- •Правовий режим природних та біосферних заповідників
- •Правовий режим національних природних праків та регіональних ландшафтних парків
- •Правовий режим заказників, пам’яток природи
- •Порядок створення й оголошення території та об’єктів природно-заповідного фонду
- •Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд
- •Поняття відходів та їх класифікація. Основні принципи і напрями державної політики у сфері поводження з відходами.
- •Права та обов’язки суб’єктів у сфері поводження з відходами
- •Заходи і вимоги щодо запобігання або зменшення утворення відходів та екологічно безпечного поводження з ними
- •Відповідальність за порушення законодавства у сфері поводження з відходами
- •Атмосферне повітря як об’єкт правового регулювання, охорони та використання. Законодавство про охорону атмосферного повітря
- •Стандартизація та нормування в галузі використання та охорони атмосферного повітря
- •Правові заходи охорони атмосферного повітря
- •Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Юридична відповідальність за порушення атмосферного охоронного законодавства
33.Органи загальної компетенції та їх спеціалізовані структури
Конституція України (ст. 92) передбачає, що виключно законами визначаються, зокрема, питання екологічної безпеки, запроваджується режим зон надзвичайної екологічної ситуації. Правомірно, що до повноважень вищого законодавчого органу України – Верховної Ради України – належить законодавче регулювання вище наведених відносин, а також затвердження протягом 2 днів з часу звернення Президента України його указу про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації. Центральне місце у системі правового забезпечення екологічної безпеки належить Президенту України. На нього Конституцією покладається забезпечення державної незалежності, національної безпеки, здійснення керівництва у сфері національної безпеки у тому числі екологічної). Президент України оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням такого рішення ВР України, очолює Раду національної безпеки і оборони, яка створюється для координації питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Рада національної безпеки та оборони України, має повноваження щодо визначення основних напрямів стратегії національної, в тому числі екологічної, безпеки; здійснення нормотворчих робіт та практики застосування нормативно-правових актів; здійснення аналітично-інформаційної діяльності; координації та контролю. Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.
У справі організації забезпечення екологічної безпеки важливу роль виконує Кабінет Міністрів України та його спеціально створені спеціалізовані функціональні структури. КМ України забезпечує розробку загальнодержавних і регіональних екологічних програм, регламентує порядок визначення плати та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, ухвалює рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду, припиняє або забороняє діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування в разі порушення ними вимог екологічного законодавства і виконує інші управлінські функції в галузі охорони навколишнього середовища.
Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, призначена оперативно вирішувати питання, пов’язані із запобіганням надзвичайним ситуаціям та реагування на них, а також координації і контролю в цій сфері. Для оперативного вирішення питань екологічної безпеки при КМ України створено відділ з питань техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування.
Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій створено при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях. Так, у Київській міській державній адміністрації відповідні функції покладено на Управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, у Київській обласній державній адміністрації діє аналогічне за назвою управліня.
Чільне місце у системі організаційно-правового забезпечення відводиться обласним та районним радам як повноважним представникам органів місцевого самоврядування, представницьким органам місцевого самоврядування – сільським, селищним і міським радам та їх виконавчим органам.