
- •Об’єкт і предмет загального мовознавства
- •2. Основні та часткові функції мови
- •3.Теорія монофункціалізму, біфунціоналізму та поліфункціалізму
- •4 Типологія мовних функцій за Бюлером
- •5. Поліфункціональна модель фугкцій за Якобсоном
- •6. Мова, мовлення, текст
- •7. Три аспекти мовних явищ за Щербою
- •8. Суспільна природа мови та мовної діяльності
- •9. Форми існування загальнонародної мови
- •11. Піджини та креольські мови.
- •12. Жаргони та арго. Таємні мови.
- •13. Поняття койне. Койне та літературна мова.
- •14. Мовний стан та мовна ситуація
- •15. Мовна ситуація як соціолінгвістична категорія. Типологія мовних ситуацій.
- •16. Мовний стан. Моноглосія та диглосія.
- •17. Літературна мова як головна форма існування мови. Основні ознаки літературної мови.
- •18. Регламентація та кодифікація літературної мови.
- •19. Мовна політика.
- •20. Предмет вивчення соціолінгвістики.
15. Мовна ситуація як соціолінгвістична категорія. Типологія мовних ситуацій.
Якісні ознаки мовної ситуації: 1) лінгвістичний характер ідіом, щовходять до мовної ситуації - різновиди однієї мови чи різні мови; 2) структурно-генетичні відношення між ідіомами-подібні, несхожі, неродинні; 3) функціональна рівнозначність - нерівнозначність ідіом; 4) характер домінуючої в державному масштабі ідіоми (металекта) - місцевий або «імпортований». За 1-ю ознакою розрізняються одномовні і багатомовні мовні ситуації; для багатомовних мовних ситуацій істотнимє розділ за 2-ю ознакою на гомогенні і гомоморфні (родинні і типологічно подібні) або гетерогенні та гетероморфний (неспоріднені і типологічно несхожі). Через незалежність цих параметрів можливі типи мовних ситуацій, що демонструють всі можливі комбінації зазначених характеристик: гомогенна і гомоморфна (напр., мовна ситуація в Чехословаччині - чеську і словацьку мови), гомогенна і гетероморфна (наприклад, мовна ситуація в Швейцарії). За 3-ою ознакою, пов'язаної з офіційним комунікативним статусом ідіоми, розрізняються гармонійна мовна ситуація (ідіоми мають рівний статус, наприклад у Бельгії) і дисгармонійна мовна ситуація (ідіоми володіють різним статусом, наприклад, у багатьох країнах Західної Африки); при цьому, однак, юридична рівноправність мов може поєднуватися з фактичним переважанням однієї з них (наприклад, в Канаді англійську мову в порівнянні з французькою мовою). За 4-ю ознакою розрізняються ендоглосні мовні ситуації (металект - одна з місцевих мов, наприклад суахілі в Танзанії) і екзоглосні мовні ситуації (металект - іноземна мова, наприклад, французька мова в Малі, англійська мова в Гані).
16. Мовний стан. Моноглосія та диглосія.
Мовний стан – сукупність всіх форм мовної варіативності, притаманних певній мові. Моноглосія – найпростіший вид мовного стану, коли індивід чи мовна спільнота володіють лише однією формою існування мови. Диглосія - вид мовного стану, коли індивід чи мовна спільнота володіють двома чи більше формами існування мови. Моноглосія в чистому вигляді зустрічається рідко. Її можна побачити там, де єдиним засобом спілкування виступає територіальний діалект, креольська мова, койне. На думку Аврорина, моноглосія характерна для початкових етапів розвитку людської мови, коли кожна людина володіла і користувалася однією мовою, не мала ще діалектного дроблення або - на пізніх етапах - одним діалектом. Основною формою стану мови зазвичай є диглосія, оскільки кожен індивід одночасно належить до кількох мовних колективів і може користуватися різними мовними підсистемами.
17. Літературна мова як головна форма існування мови. Основні ознаки літературної мови.
Однією з форм існування загальнонародної мови є літературна мова. Літературна мова — це оброблена форма загальнонародної мови, яка відзначається багатством і впорядкованістю своїх засобів. Як обробленість так і впорядкованість літературної мови надають їй вигляду взірцевості, своєрідного «мовного ідеалу», забезпечуючи їй загальноприйнятність, зрозумілість і обов'язковість. Обробленість передбачає певний підбір мовних засобів із загальномовного інвентаря на основі якісних критеріїв, усвідомлених у більшій чи меншій мірі, отже, нормативних. Багатство літературної мови полягає в наявності широкої лексичної та граматичної синонімії, в чіткій семантичній диференціації однокореневих слів, у розвиненій системі словотворення, в розгалуженій полісемії значної кількості лексики, в розвиненості термінології і т. ін., а також у наявності засобів для передачі нових понять та ідей. можуть існувати асистемні явища, оскільки вона — явище історичне і може в собі акумулювати наслідки мовної діяльності суспільства на різних етапах його розвитку. Ці наслідки можуть порушувати системні відношення, що складаються на певному етані.
Ознаки: об робленість: певний підбір мовних засобів із загально мовного інвентаря на основі якісних критеріїв, усвідомлених у більшій чи меншій мірі, отже нормативних; Літ.мова має усну і письмову форму. *термін літ.мова розуміють ще як «мова худ.літератури», не тотожні значення. Бо літ.мова обслуговує не лише літ-ру, а й науку, техніку..