9. Форми існування загальнонародної мови

Класифікація Авроріна. Осносні та другорядні мови.Основні: літературна мова, народно-розмовна, койне, мови піджин, креольські мови, територіальні діалекти, просторіччя, деякі соціальні діалекти. Другорядні: соц. Діалекти, ритуальні мови, касторі, станові, статеві. Др. Мови – прешкоджати комунікації, основні – сприяти. Літературна мова – найдосконаліша форма, діалект – основний варіант на широкій території. Укр. – середньонадддніпрянські мови. Для стилістики важливо чітко розмежувати поняття загальнонародна мова та літературна мова. Під загальнонародною мовою розуміємо сукупність усіх граматичних форм, усіх слів, усіх особливостей вимо­ви й наголосу людей, що користуються українською мо­вою як рідною. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, фольклорні елементи, жаргонізми тощо. Одним із складників загальнонародної мови є літературна мова - відшліфована форма національної мови, що має певні норми в граматиці, лексиці, вимові, наголошуванні. Терит.диферен. говірка(1чидекілька нас пунктів), діал(говір), наріччя(група говорів). Всі за величиною території та к-тю мовців. Зони перехідних діалектів, де перепліт ознаки обох діал. Причиною є геогр, економ, політ, реліг, демограф потреби і обставини. Соц.диферен. Жаргон- вид соц.диф. групові, корпоративні, декласових елементів. Корпоративні – між людьми повязані спільними умовами життя і інтересами(школа,армія,колекціонування). Основу склад проф.жаргонізми. Арго – ж.декласових елементів: злодії,жебраки,антисоц елементи. Спец термінологія,щоб приховати свою діяльність. Передача інфи зрозумілої лише членам групи. Інколи для незрозумілості афіксація Пр:кумо-куроз, перестановки складів.Сленг в захєвр і ам.мзн. (профессиональных, социальных, возрастных групп).К сленгу примыкают более негативный жаргон (фр. jargon) и более закрытый арго (фр. argot).Соц.різновиди є своєрідними стилями мовлення, якими користуються за певних умов.

10. Територіальна та соц диференціація

Існування мови на одній території неминучо веде до її діалектної диференціації. Питання лінгвістики – визначити статус територ різновиду – мова чи діал? Терит.диферен. говірка(1чидекілька нас пунктів), діал(говір), наріччя(група говорів). Всі за величиною території та к-тю мовців. Зони перехідних діалектів, де перепліт ознаки обох діал.

Ізоглоси – ареал діал.існування на карті.

В укр м.три нарічча: пн, пд-зх,пд-сх, які обєднують різні говори. Лінгвістична геогр – наука, що вивч пошир і виникнення варіантів мов.

Соц.диф. якщо терит диф охоплює все населення певної місцевості, то соц.диф.стосується окремих верств населення. Практичний досвід мовців у певній галузі діяльності примушує їх створювати особливі слова для позначення понять,які невідомі людям інш професії. У любій проф є своя термінологія. До проф лексики близька тех і наук термінологія. Але наук термінологія не допускає існування територ варіантів, а проф лексика може набувати локального х-ру. Термін є в словниках, а професіоналізм ні. Термін більше на письмі, а проф в розмовній. Жаргон- вид соц.диф. групові, корпоративні, декласових елементів. Корпоративні – між людьми повязані спільними умовами життя і інтересами(школа,армія,колекціонування). Основу склад проф.жаргонізми. Арго – ж.декласових елементів: злодії,жебраки,антисоц елементи. Спец термінологія,щоб приховати свою діяльність. Передача інфи зрозумілої лише членам групи. Інколи для незрозумілості афіксація Пр:кумо-куроз, перестановки складів.

Сленг (от англ. slang) — терминологическое поле, набор особых слов или новых значений уже существующих слов, употребляемых в различных человеческих объединениях (профессиональных, социальных, возрастных групп).