1. Об’єкт і предмет загального мовознавства

Мовозна́вство (лінгві́стика) — наука про мову в усій складності її прояву; природну людську мову взагалі та про всі мови світу як індивідуальних її представників^]. Як окрема дисципліна мовознавство оформилася в середині 19 століття. Мовознавство — наука про мову взагалі та окремі мови світу як її індивідуальні представники.Мвзн як науку започаткували ще в той час як створили давньоіндійську граматику «Восьмикнижжя» в Паніні в 5ст до н.е,оскільки в той же час грецькі філософи активно почали досліджувати мову. Мвзн досліждує людську мову загалом і всі існуючі конкретні вияви,індивідуальні втілення.Предмет мвзн -це мова в усіх її виявах та аспектах. Мова-система фонетичних, лексичних, граматичних засобів, яка розвивається і забезпечує потреби людини у спілкуванні. Усе пізнане набуває мовного вираження, закріплюється в мові і завдяки цьому не забувається, залишаючись серед здобутків людства. Об'єктом вивчення загального мовознавства, як правило, називають мову.Але, з огляду на новітні досягнення вітчизняного й закордонного мовознавства, точніше було б говорити, що об'єктом вивчення загального мовознавства є мовна діяльність, або мова в дії. •Предет мовоз-ва відбиває існуючий реально об’єкт – мову- і водночас ставлення людини до мови і до своєї мовної діяльності. На різних етапах розвитку мовознавства його предметом були ті чи інші реальноіснуючі сторони об’єкта в залежності від рівня людських знань і характерупрактичнї діяльності людини. мовоз-во вивчає мову в повному обсязі її властивостей і функцій, її будову,функціонування та історичний розвиток в усіх формах іїї існування. Це й ї предметом мовознавства.

2. Основні та часткові функції мови

Основна ф-я – комунікативна, пізнавально-відображальна( вона ж номінативна, вона ж конститутивна або ментальна).ці дві ф-ї існують у тісній єдності.

Так, основними функціями мови є комунікативна і пізнавальна, когнітивна, ментальна, номінативна), які мають виразний соціальний характер. комунікативна функція — функція спілкування. Мова й створена для того, щоб спілкуватися, а спілкуванняможливе лише в суспільстві. Щоправда, існують й інші комунікативнізасоби, наприклад, жести й міміка. Мислячи з допомогою мови, людина пізнає навколишній світ, нагромаджує (акумулює) знання про нього. Мова зберігає всі інтелектуальні здобутки попередніх поколінь, фіксує досвід предків.Усі інші функції мови, про які йдеться в мовознавчій літературі, похідні від головних, вони є ніби уточненням, детальнішою видовою класифікацією їх. Так, з комунікативною функцією пов'язані такі конкретні функції: фатична (від гр. phatos "розказане"), тобто контактоустановлювальна; репрезентативна — функція позначення світу речей; емотивна — функція вираження почуттів, емоцій; експресивна — функція самовираження, створення образу мовця, автора; волюнтативна — функція волевиявлення; прагматична— функція, що вказує на ставлення мовця до висловленого;естетична — функція вираження прекрасного, виховання естетичного смаку; метамовна — функція використання мови