Види нового товару. Процес створення нового товару

Критеріями новизни товару можуть виступати технологія виробництва, функції споживання, нові групи споживачів.Основними видами товарів-новинок є:1Принципово новий товар, що задовільняє ті потреби, які раніше не задовільнялись.2Товар принципової новизни відносно наявних товарів-аналогів, завільняє потреби, які завільлись раніше, але здійсює це принципово новим чином.3Оновлений товар має покращені характеристики, ніж традиційний, але принципової новизни не має.4Товар новий для певного ринку.5Товар нової сфери використання.Процес розробки нового товару включає вісім основних етапів:

Генерацію ідей

1. Відбір ідей

2. Розробку концепцій

3. Випробування (перевірку) концепції

4. Економічний аналіз

5. Розробку товару

6. Пробний маркетинг

7. Комерційну реалізація

1. Генерація ідей – це своєрідний пошук можливостей створення товару ринкової новизни. Ідеї створення нових товарів виникають у дослідницьких лабораторіях та конструкторських бюро в результаті проведення опитувань або аналізу скарг споживачів, спостерігання за спорідненими товарами на виставках і ярмарках.2. Метою етапу відбору ідеї є: скорочення якомога більшої кількості ідей вилученням усього непридатного.3. Розробка концепції нового товару може складатися з трьох частин.У першій частині дається опис величин, структури та поведінки цільового ринку, передбаченогопозиціювання товару, показників обсягу продажу, частки ринку на декілька найближчих років.У другій частині подаються загальні відомості про передбачувану ціну товару, загальний підхід до його розподілу та кошторису витрат на маркетинг упродовж першого року.У третій частині містяться перспективна мета за показниками збуту та прибутку, формування комплексу маркетингу.4. Випробування концепції зводиться до того, щоб подати споживачеві передбачуваний товар і тим самим змінити його ставлення до товару, збудити в нього бажання здійснити купівлю на цьому ранньому етапі розробки.5. Економічний аналіз застосовується для вивчення прогнозів попиту, витрат, конкуренції, потрібних інвестицій, прибутку.6. Розробка товару пов’язана з прийняттям рішень про конструкцію товару, упаковку його, товарну марку, перевірку становлення та використання споживачем.7. Пробний маркетинг здійснюється для того, щоб оцінити продукцію та заздалегідь перевірити маркетингову діяльність у реальних умовах до початку повномасштабної реалізації товару.8. Комерційна реалізація відповідає етапові впровадження ЖЦТ, включає реалізацію плану маркетингу та повномасштабного виробництва, вимагає і значних витрат, швидкого прийняття управлінських рішень.

49. Форми і методи організації роздрібної торгівлі

Основними формами роздрібної торгівлі є такі підприємства: спеціалізовані магазини; універмаги; універсами; супермаркети; гіпермаркети; склади-магазини; магазини товарів повсякденного попиту; магазини; магазини, які торгують уціненими товарами та ін.

48. Функції роздрібної торгівлі

Ро́здрібна торгі́вля (англ. retail, рете́йл)— тип торгівлі товарами, а також виконання певних послуг, направлених на покупця, яким є кінцевий споживач, фізична чи юридична особа. Метою придбання товару у роздріб є задоволення особистих потреб покупця, членів його родини (якщо це фізична особа), або ж працівників фірми (якщо це юридична особа) за рахунок споживання купленого товару. Функції роздрібної торгівлі

Роздрібні торгівці виконують низку функцій, які збільшують цінність надаваних ними товарів і послуг. Зазвичай це такі функції:

• Забезпечення певного асортименту товарів і послуг

• Дроблення партій товару, що надходять у роздрібну торгівельну мережу

• Зберігання запасів

• Забезпечення сервісу

• Збільшення цінності товарів і послуг

47. Товар і його характеристики в системі маркетингу.

Товар-все, что может удовлетворить нужду или потребность и предлагается рынку с целью привлечения внимания, приобретения, использования или потребления. Это могут быть физические объекты, услуги, лица, места, организации и идеи. Товарная единица - обособленная целостность, характеризуемая показателями величины, цены, внешнего вида и прочими атрибутами. Товар по замыслу, товар в реальном исполнении, товар с подкреплением Основные виды классификации товаров1 Товары длительного пользования:- материальные изделия, обычно выдерживающие многократное использование. Примерами подобных товаров могут служить холодильники, станки, одежда.2 Товары кратковременного пользованияМатериальные изделия, полностью потребляемые за один или несколько циклов использования. Примерами подобных товаров могут служить пиво, мыло, соль.Примерами подобных товаров могут служить стрижка в парикмахерской или ремонтные работы3. Классификация товаров широкого потребленияПо этому признаку можно выделить товары повседневного спроса, товары предварительного выбора, товары особого спроса и товары пассивного спроса.Товары повседневного спроса - товары, которые потребитель обычно покупает часто, без раздумий и с минимальными усилиями на их сравнение между собой. Примерами подобных товаров могут служить табачные изделия, мыло и газеты. Товары предварительного выбора- товары, которые потребитель в процессе выбора и покупки, как правило, сравнивает между собой по показателям пригодности, качества, цены и внешнего оформления. Примерами подобных товаров могут служить мебель, одежда, подержанные автомобили и основные электробытовые приборы. 3Товары особого спроса- товары с уникальными характеристиками и/или отдельные марочные товары, ради приобретения которых значительная часть покупателей готова затратить дополнительные усилия. Примерами подобных товаров могут служить конкретные марки и типы модных товаров, автомобили, стереоаппаратура, фотооборудование, мужские костюмы. Товары пассивного спроса- товары, которых потребитель не знает или знает, но обычно не задумывается об их покупке. 4. Классификация товаров промышленного назначенияТовары промышленного назначения можно классифицировать на основе того, в какой мере участвуют они в процессе производства, и по их относительной ценности. Можно выделить три группы этих товаров: материалы и детали, капитальное имущество и вспомогательные материалы и услуги

46. Процес товароруху

Поняття товароруху

Існують різні думки щодо вживання терміну «товарорух». Одні працівники маркетингу вважають, що це потік готової продукції до споживача, інші включають у нього такі види діяльності на більш ранніх етапах виробництва, як придбання і переміщення сировини. Дамо зворотні характеристики цих двох концепцій: 1) це вузький погляд на процес розподілу, що зосереджується на потоці готової продукції до споживача і не включає придбання та переміщення сировини; 2) логістика - координація руху та зберігання деталей, сировини і готової продукції для мінімізації загальної їх вартості при фіксованому рівні обслуговування. Остання більш широка концепція включає постачання і збут. Використовуючи термін «товарорух», часто мають на увазі другу концепцію. Визначення логістики включає 4 істотних елементи: координація, рух, загальна вартість та рівень сервісу. Логістика намагається мінімізувати загальну вартість руху та зберігання товарів, які використовуються та виробляються фірмою. В логістиці багато елементів, що мають власну вартість. Це транспортування, складування, переміщення вантажів у межах виробництва тощо. Часто при зменшенні вартості одного з елементів зростає вартість іншого. Наприклад, при поліпшенні якості складів підвищується вартість зберігання продукції. Витрати на транспортування товару зменшуються при близькому і зручному розташуванні складів до споживачів. Очевидно, мінімізація загальної вартості при використанні 10 складів дасть чистий прибуток.

Концепція надання послуг споживачеві (customer service concept). Одним з ключових елементів стратегії маркетингу є надання послуг споживачеві. Зрозуміло, що надмірно високий рівень послуг призводить до різкого збільшення їх вартості, водночас мінімальний сервіс може не задовольнити споживача й негативно вплинути на конкурентоспроможність фірми. Тому необхідний компроміс між вартістю та рівнем сервісу. Дослідження показують, що нині вартість сервісу різко зросла. Одна з фірм підрахувала, що для збільшення обсягу постачань з 95 до 100 % потрібно потроїти вартість послуг.

Рішення щодо складування, зберігання і транспортування товарно-матеріальних запасів потребують ретельної координації. Дедалі більше фірм починають створювати постійні комітети, до складу яких входять керівники, відповідальні за різні аспекти діяльності, пов'язані з організацією товароруху. На своїх засіданнях комітет розробляє основні настанови щодо збільшення ефективності системи розподілу в цілому. Деякі фірми засновують у себе посаду віце-президента з товароруху, який підпорядковується переважно віце-президенту з маркетингу або віце-президенту з виробництва, а то й безпосередньо президенту. Фірма координує свою діяльність з організації товароруху та маркетингу так, щоб забезпечити потреби ринку.

Основні функції внутрішніх елементів системи товароруху:

1. Оброблення замовлень покупця.

2. Технічний контроль виробів, одержаних від постачальників.

3. Формування партій товарів на замовлення покупців.

4. Зберігання продукції.

5. Формування оптимальних транспортних партій.

6. Упакування продукції відповідно до вимог транспортних і. складських служб.

7. Оформлення митних документів і страхування.

8. Відвантаження і контроль за рухом вантажів.

9. Обслуговування в процесі експлуатації.

45. Значення інформації в системі маркетингу

1. Поняття системи маркетингової інформації.

Майже на кожному кроці в процесі аналізу, планування, здійснення і контролю діяльності маркетингових заходів маркетологам потрібна інформація. Їм потрібна інформація про клієнтів, конкурентів, ділерів і інші сили, діючі на ринку.

В ХІХ ст. більшість фірми були дрібними і їх працівники знали своїх клієнтів особисто. Управляючі збирали маркетингову інформацію, спілкуючись з людьми, спостерігаючи за ними, задаючи питання.

В ХХ ст. підсилились три тенденції, які зумовили необхідність отримання більш доброякісної маркетингової інформації.

1. Перехід від маркетингу на місцевому рівні до маркетингу в загальнонаціональному масштабі. Фірма постійно розширює територію свого ринку, і її управляючі не знають всіх своїх клієнтів особисто. Виникає необхідність знайти інші шляхи збору маркетингової інформації.

2. Перехід від необхідностей до задоволення споживчих потреб. По мірі зростання своїх доходів покупці стають все більш перебірливими в придбанні товарів. Продавцям дедалі важче передбачити реакцію покупців на різні характеристики, оформлення та інші властивості товарів, і вони починають звертатись до маркетингових досліджень.

3. Перехід від цінової до нецінової конкуренції. Продавці все більше користуються неціновими методами конкуренції, такими як присвоєння товарам марочних назв, індивідуалізація товарів, реклама і сприяння збутові, і їм потрібна інформація про те, як реагує ринок на використання цих знарядь.

Не дивлячись на все це, інформації, як правило, постійно не вистачає. В спробах вирішити цю проблему багато фірм розпрацьовують системи маркетингової інформації.

Система маркетингової інформації - постійно діюча система взаємозв'язку людей, обладнання і методичних прийомів, призначених для збору, класифікації, аналізу, оцінки і розповсюдження актуальної, своєчасної і точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу з метою вдосконалення планування, втілення і контролю за виконанням маркетингових заходів.

2. Значення та види маркетингової інформації в маркетинговій діяльності.

У сучасних умовах потреба в маркетинговій інформації постійно зростає, і менеджери з маркетингу часто відчувають брак достовірних, актуальних та вичерпних даних. Для того, щоб розв'язати цю проблему, на підприємстві має бути створена система збирання необхідної маркетингової інформації, або маркетингова інформаційна система (МІС). Інформацію збирають і аналізують при допомозі чотирьох допоміжних підсистем, які формують МІС. МІС зображено графічно на рис. 1.

Розглянемо детальніше всі чотири допоміжні підсистеми, які формують МІС.

Система зовнішньої звітності підприємства дає змогу стежити за показниками, які відображають рівень поточного збуту, суми витрат, обсяги матеріальних запасів, рух готівки, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, інші показники внутрішньої звітності.

Для інформаційного забезпечення усіх підрозділів необхідними даними на підприємстві доцільно використовувати комп'ютерні мережі. Їх застосування дає змогу менеджерові з маркетингу оперативно отримувати всі копії необхідних документів внутрішньої звітності підприємства, що має надзвичайно важливе значення для своєчасного прийняття маркетингових рішень.

Система збирання поточної інформації - це комплекс джерел і процедур, які застосовують для отримання щоденної інформації про різні події, що відбуваються на ринку.

Джерелами отримання поточної зовнішньої інформації є книжки, газети, журнали, спеціальні публікації, бесіди з покупцями, постачальниками, посередниками, співробітниками самого підприємства чи його конкурентів. Необхідні повідомлення можна також придбати у спеціалізованих фірм-постачальників зовнішньої поточної інформації. На деяких підприємствах призначають фахівців з акумулювання "маркетингового інтелекту", яким доручають, наприклад, вивчення діяльності конкурента за допомогою усебічного дослідження придбаного товару; відвідування "днів відчинених дверей", спеціалізованих виставок, зборів акціонерів; ознайомлення зі звітами про роботу конкурентів; проведення бесід із працівниками підприємства, зокрема з торговельними агентами.

Система маркетингових досліджень дає змогу оперувати інформацією, отримання якої потребує проведення окремого дослідження.

Маркетингові дослідження - це проектування, збирання, оброблення та аналіз даних, які потребують спеціального дослідження конкретної маркетингової проблеми.

Підприємство може провадити маркетингові дослідження власними силами, а також отримати результати досліджень, замовляючи їх спеціалізованим фірмам. Великі підприємства, як звичайно, мають власні відділи маркетингових досліджень, у складі яких є фахівці з моделюванн, соціологи, психологи, розробники планів досліджень.

Найважливішими напрямами маркетингових досліджень є:

" дослідження поведінки споживачів;

" вивчення кон'юнктури ринку;

" аналіз збуту;

" визначення місткості ринку та частки підприємства в загальному обсязі продажу;

" коротко- та довготермінові прогнози;

" дослідження політики цін;

" аналіз діяльності конкурентів тощо.

Четвертою складовою МІС є аналітична система маркетингу, яка охоплює прогресивні засоби для аналізу даних і проблемних ситуацій. Вона складається із статистичного банку і банку моделей. Структура аналітичної системи маркетингу показана на рис.2.

Рис.2. Структура аналітичної системи маркетингу.

Статистичний банк - сукупність сучасних статистичних методів оброблення інформації, які дають змогу відокремити найважливішу інформацію.

Функцією статистичного банку аналітичної системи маркетингу є оброблення статистичних даних, їх аналіз та узагальнення.

Банк моделей - це набір математичних моделей, які допомагають менеджерові з маркетингу прийняти найоптимальніші маркетингові рішення.

Кожна модель складається із сукупності взаємозалежних змінних, які відображають певну реальну систему. За останні роки вчені розробили чимало моделей, які допомагають менеджерам із маркетингу прийняти відповідне рішення щодо встановлення меж територій збуту, планів комівояжерської роботи, вибору місця для мережі роздрібної торгівлі, підбору оптимального комплексу засобів реклами, прогнозування збуту нововведень тощо.

Завданням будь-якої моделі з банку моделей аналітичної системи маркетингу є допомога менеджерові у виборі відповідного рішення у конкретній ситуації та моделювання ймовірних наслідків такого рішення.

Створивши на підприємстві МІС, належить пам'ятати, що інформація має стосуватися конкретної цільової групи. Величезний обсяг одержуваної інформації спеціалісти іноді просто не в змозі оперативного опрацювати. В таких випадках на допомогу приходить комп'ютерна техніка.

3. Маркетингове середовище.

Будь-яке підприємство здійснює свою діяльність не ізольовано від інших об'єктів чи сил, а під впливом найрізноманітніших факторів, які утворюють маркетингове середовище.

Маркетингове середовище - це сукупність активних суб'єктів і сил, які діють за межами підприємства і впливають на можливості служби маркетингу встановлювати та утримувати з цільовими споживачами стосунки ділового співробітництва.

Маркетингове середовище формується на базі мікро- та мікросередовища, які схематично зображені на рис.3.

- Мікросередовище -

Мікросередовище утворюють сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей щодо обслуговування споживачів, тобто постачальники, маркетингові посередники, клієнти, конкуренти та контактні аудиторії.

Рис.3. Основні сили та фактори, які діють у маркетинговому середовищі підприємства.

Вплив цих сил, які становлять безпосереднє оточення підприємства, необхідно постійно прогнозувати та враховувати. Проте важливо також і в певний спосіб впливати на суб'єкти мікро середовища, регулюючи свої відносини з партнерами в ринку. Тому фактори мікро середовища треба вважати відносно контрольованими.

Під повним контролем підприємства перебуває мікро середовище самого підприємства. Під час розроблення маркетингових планів представники служби маркетингу мають урахувати інтереси інших функціональних підрозділів у межах підприємства, зокрема вищої ланки керівництва, фінансової служби, служби НДДКР, матеріально-технічного забезпечення, виробництва та бухгалтерії.