Вимоги до висновків.
Висновки до дипломної (магістерської) роботи розміщують безпосередньо після викладення основного тексту роботи, починаючи з нової сторінки. Тут узагальнюють і подають найважливіші наукові та практичні результати (негативні також), отримані в роботі, з формулюванням розв’язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки і практики. Висновки повинні висвітлювати виконання поставлених перед роботою дослідницьких завдань, сформульованих у вступі, і відповідати структурі роботи.
Далі викладають рекомендації, у яких визначають подальші розробки з теми, проблеми чи окремих питань, що вважаються за необхідні, а також вказують на можливості ефективного наукового та практичного використання отриманих результатів, наприклад, щодо змісту правових норм, їх реалізації тощо. Рекомендації мають бути конкретними та підкріплюватися суттю роботи.
Текст висновків найкраще викласти у формі пронумерованих тезисів, формулювання яких повинно бути якнайбільш чітким, зрозумілим, коротким та юридично бездоганним.
Перелік використаних джерел – це обов’язкова складова, важливий елемент наукового апарату дипломної і магістерської роботи, що містить бібліографічні описи джерел, на які є посилання в тексті роботи, і розміщується після висновків, починаючи з нової сторінки.
Джерела, які використовувалися при виконанні дипломної роботи, але на них немає посилань у роботі, до зазначеного списку не включають.
Джерела в переліку використаних джерел слід розміщувати за алфавітом, наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
Перелік використаних джерел дипломної роботи має включати не менш ніж 75 позицій, магістерська робота не менше ніж 100 джерел. Номери бібліографічних описів джерел у цьому списку є номерами, якими позначають у квадратних дужках посилання в роботі (вступі, основному тексті роботи, висновках).
Вимоги до додатків
Додатки розташовують після переліку посилань, починаючи з нової сторінки.
У додатках вміщують матеріал, який:
– є необхідним для повноти роботи, але включення його до основного тексту може змінити його впорядкованість і логічність, а тим самим ускладнити сприйняття змісту роботи;
– не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг, форми або способи відтворення.
До додатків можуть бути включені:
– таблиці статистичних даних;
– копії договорів чи інших документів;
– протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;
– інструкції і методики, опис програм, розроблені в процесі виконання роботи;
– додаткові ілюстрації, таблиці, діаграми тощо.
19. Публікації (обов’язкові для магістерських робіт) розташовуються після додатків (схем, таблиць, діаграм) і підшиваються в роботу.
РЕФЕРАТ
│
│
Дипломна (магістерська) робота: 115 с., 83 джерела, 4 додатки.
Об'єкт дослідження - дозвільна система як специфічний вид виконавчо-розпорядчої діяльності органів державної виконавчої влади.
Предмет дослідження - становлення, розвиток і організація дозвільної системи, форми і методи її здійснення різними органами державної виконавчої влади, проблеми організаційно-правового і процедурного забезпечення дозвільної системи.
Мета роботи - комплексний розгляд теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з функціонуванням дозвільної системи в Україні.
Методи дослідження: діалектичний, історико-правовий, статистичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, соціологічний.
Необхідність забезпечення суспільної безпеки і суспільного порядку, обумовлює актуальність і важливість комплексного дослідження проблем дозвільної системи: її сутності і значення, виникнення і розвитку, предметів і об'єктів, діяльності різних державних органів щодо її здійснення, удосконалення законодавчої бази, яка стосується питань організаційно-правових і процедурних основ її функціонування.
За результатами проведеного дослідження було розкрито поняття, призначення і сутність дозвільної системи, охарактеризовано її виникнення і розвиток, здійснено класифікацію об’єктів, предметів, принципів, форм та суб’єктів дозвільної діяльності та запропоновані основні шляхи удосконалення дозвільної системи в Україні.
ДОЗВІЛ, ДОЗВІЛЬНА СИСТЕМА, СУБ’ЄКТ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ, СИСТЕМА ОРГАНІВ, СТАНДАРТ, ДОЗВІЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ.
З
МІСТ
│
│
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………….................................................7
ВСТУП……..........................................................................................................................8
РОЗДІЛ 1. ДОЗВІЛЬНА СИСТЕМА ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ……………………………………………………………………………12
Поняття і сутність дозвільної системи ……………………………………...12
1.2 Виникнення і розвиток дозвільної системи як одного з видів
державного управління …................................................................................24
1.3 Об'єкт, предмет і форми дозвільної системи………………………………..38
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ………………………………………………………….............48
2.1 Поняття і принципи діяльності суб'єктів дозвільної
системи.............................................................................................................48
Система органів, які здійснюють дозвільну систему
та їх повноваження …………………………………………………………57
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ ............................................................................................................................76
3.1 Проблеми організаційно-правового забезпечення
дозвільної системи в Україні........................................................................76
3.2 Дозвільне провадження, його види, тенденції розвитку
і законодавчого регулювання..........................................................................84
ВИСНОВКИ…………........................................................................................................92
ПЕРЕЛІК використаних джерел……………......................................................97
Додаток А. Документи дозвільного характеру та суб’єкти, що їх видають………...108
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
│
│
ВРУ Верховна Рада України
КМУ Кабінет Міністрів України
п. пункт
р. рік
ст. стаття
ст. століття
Розміщуються в алфавітному порядку. Якщо в дипломній (магістерській) роботі якісь окремі позначення, символи, скорочення, терміни зустрічаються менше ніж три рази, то їх до такого переліку не включають, але при першому згадуванні у тексті (в дужках) наводять їх умовне позначення, символи тощо.
|
РОЗДІЛ 1 ДОЗВІЛЬНА СИСТЕМА ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ та засіб забезпечення громадської безпеки
│
│
1.1 Поняття і сутність дозвільної системи
│
│
Важливе місце в системі адміністративно-правових засобів забезпечення суспільної безпеки і підтримки суспільного порядку займає дозвільна система, яка передбачає обов'язкове одержання дозволів на здійснення певних дій підприємствами, установами і організаціями, а також окремими громадянами. У спеціальній літературі вона розглядається як організаційно-правова діяльність, яка здійснюється державою з метою забезпечення своїх економічних і соціально-політичних інтересів, для створення необхідних умов нормальної діяльності державних і громадських організацій, дотримання законності, охорони власності і забезпечення суспільної безпеки [1, c. 54-55]. Для цього держава закріплює в законодавчих та інших нормативних актах певний порядок суспільних відносин, забезпечення якого покладено на органи державної виконавчої влади.
│
│
│
1.2 Виникнення і розвиток дозвільної системи як одного з видів державного управління
│
│
Відповідно до Указу Президента України від 15 вересня 2003 року № 1039/2003 “Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів” [83] Міністерство екології та природних ресурсів України