17Макроэкономическое планирование и программирование.

Основной целью макроэкономического планирования является научное обоснование ориентиров, приоритетов, пропорций и структур социально-экономического развития страны на определенный период перспективы.

В отличие от директивного планирования такой его индикативный вид носит не обязательный, а рекомендательный характер, и средств влияния на общественное производство через финансово-кредитный и налоговый механизм, разработки и осуществления целевых комплексных программ.

Основными принципами индикативного макроэкономического планирования являются:1соединение аналитических и прогнозных методов определения объектов государственного влияния на социально-экономические процессы;2информирование хозяйственных объектов о принимаемых государственных мерах по социально-экономическим процессам;3применение экономических регуляторов и нормативов, обязательных для использования хозяйственными субъектами;4влияние на социально-экономические процессы через средства государственного бюджета.

Большинство показателей устанавливается в пределах минимальных или максимальных границ, например, уровень цен.

18 Методи оцінки основних фондів. Поняття середньорічної вартості основних фондів. Підприємству, для здійснення виробничого процесу необхідно мати матеріальні і грошові ресурси. Головне місце в цих ресурсах займають ЗАСОБи ВИРОБНИЦТВА. Вони складаються з: засобів праці і предметів праці.Засоби праці, знаходячись у сфері виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ, створюють умови для здійснення виробничого процесу, служать для збереження і переміщення предметів праці, виражені у вартісній формі називаються ОСНОВНИМИ ВИРОБНИЧИМИ ФОНДАМИ підприємства.Оцінка ОВФ виконується в натуральній (штучної) і вартісній формі. У вартісній формі ОВФ враховуються з моменту їхнього придбання підприємством і до їхньої ліквідації або продажу. При оцінці ОВФ у натуральній формі враховують кількість устаткування, його продуктивність, потужність, площа. Роблять їхню паспортизацію й інвентаризацію.За вартісною формою розрізняють поняття:а) первісна (балансова) вартість ОПФ; Первісна вартість основних фондів — це фактична їх вартість на момент введення в дію чи придбання.

Первісна вартість складається з таких витрат:•суми, що сплачують постачальникам засобів праці (продавцям) та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;•реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкти основних фондів;•суми ввізного мита;•суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних фондів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);•витрати зі страхування ризиків доставляння основних фондів;•витрати на установлення, монтаж, налагодження основних фондів;•інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних фондів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.Первісна вартість основних фондів, придбана в обмін, дорівнює їх справедливій вартості.б)Справедлива (реальна) вартість об'єкта основних фондів дорівнює сумі, за якою цей об'єкт може бути обмінений у разі здійснення угоди між компетентними, обізнаними, заінтересованими та незалежними сторонами. Справедлива вартість основних фондів визначається також при їх переоцінці.в) відновна вартість; Відновна вартість основних фондів — це вартість їх відтворення в сучасних умовах виробництва. Вона враховує ті ж витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. г)залишкова або ліквідаційна вартість. Залишкова вартість основних фондів визначається як різниця між вартістю, за якою об'єкт основних фондів був занесений на баланс підприємства, та сумою зносу, тобто тієї частини вартості основних фондів, яку вони в процесі виробництва перенесли на вартість готової продукції. Залишкова вартість основних фондів на час їх вибуття з експлуатації, обумовленого зношенням, називається ліквідаційною вартістю.Ліквідаційна вартість — це сума коштів, яку підприємство має отримати від реалізації (ліквідації) основних фондів після закінчення періоду їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних із реалізацією (ліквідацією).Середньорічна вартість основних виробничих фондів — середньорічна вартість засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і поступово частинами переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції. Середньорічна вартість ОПФ (Сс.м.):

, деF1 – ОПФ, що діють на перше січня планованого року, млн.грн;F2 - ОПФ, що діють на перше січня наступного року, млн.грн;Fi – балансова вартість ОПФ на кожне 1-і число інших місяців даного року, млн.грн;