9 И 10Економічна сутність і структура оборотних виробничих фондів і фондообігу.

Під оборотними коштами розуміють сукупність коштів, авансируемых на створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу.Економічна сутність оборотних виробничих фондів проявляється в тім, що на відміну від ОПФ, речовинні їхні елементи витрачаються не поступово, а відразу й повністю включаються у виготовлення продукту. Фонди обігу пов'язані з обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями.Після виготовлення й реалізації продукції вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виторгу від реалізації. Це забезпечує систематичне поновлення процесу відтворення й безперервного кругообігу коштів підприємства. Отже, оборотні кошти діляться на оборотні виробничі фонди й фонди обігу.1. Оборотні виробничі фонди - це ті елементи виробничих фондів, які повністю беруть участь у виробництві та їх вартість повністю переноситься на готову продукцію і повністю повертається після кожного виробничого циклу. При цьому оборотні фонди змінюють свою форму, складаючи матеріальну основу майбутнього продукту. Оборотні виробничі фонди підрозділяються на 3 групи:а) виробничі запаси: сировина, матеріали, малоцінний інструмент, паливо, покупні напівфабрикати, запасні частини для ремонту встаткування;б) незавершене виробництво у вигляді незакінченої виробництвом продукції, що підлягає подальшій обробці в іншому цеху, а також напівфабрикати власного виробництва;в) витрати майбутніх періодів: витрати на освоєння й підготовку нової продукції, що підлягає виготовленню в даному періоді, і витрати по яких окупляться в майбутньому, витрати на підготовку нових виробів, впровадження нових технологій.На основні і оборотні фонди поділяється лише продуктивна частина виробничих фондів. Та частина фондів, яка перебуває у грошовій і товарній формі, є фондами обігу.2. Фонди обігу - це сукупність усіх засобів, які обслуговують сферу обігу. Фонди обігу: а) готова продукція на складі; б) продукція, відвантажена покупцеві, але вона ще не оплачена; в) кошти підприємства; г) дебіторська заборгованість, під якою розуміється заборгованість із боку фізичних й юридичних осіб. Структуру оборотних коштів представляє частка оборотних фондів і фондів обігу, а також їхніх елементів у загальній вартості оборотних коштів (в %). Оборотні фонди і фонди обігу, виражені в грошах - це оборотні засоби підприємства.Оборотні кошти(100%):1) Оборотні виробничі фонди (70%):-Производственные запасы(70%); -Незавершенное производство(25%);-Витрати майбутніх періодів(5%)

2)Фонди обігу(30%):-Готова продукція (30%);-Відвантажена але не оплачена(30%);Кошти(25%);Дебіторська заборгованість(15%)

11Економічна сутність, склад та структура основних фондів. Напрямки поліпшення використання основних виробничих фондів.

Склад і структура ОВФ.Підприємству, для здійснення виробничого процесу необхідно мати матеріальні і грошові ресурси. Головне місце в цих ресурсах займають ЗАСОБи ВИРОБНИЦТВА. Вони складаються з: засобів праці і предметів праці. Засоби праці, знаходячись у сфері виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ, створюють умови для здійснення виробничого процесу, служать для збереження і переміщення предметів праці, виражені у вартісній формі називаються ОСНОВНИМИ ВИРОБНИЧИМИ ФОНДАМИ підприємства.

Їхні відмітні риси: а) багаторазово беруть участь у виробничому процесі;б) переносять свою вартість на готовий продукт частинами, у міру зносу;в) відтворюються через ряд виробничих циклів. Будинки: виробничі корпуси цехів, депо, гаражі, склади, лабораторії. У їхню вартість включаються всі системи їхнього опалення, внутрішня мережа каналізації і водопроводи, освітлювальна арматура й електропроводка, внутрішні телефонні і сигналізаційні мережі, вентиляційні пристрої, підйомники.Вимірить. регулир. прилади: у цю групу включають тільки ті пристрої, що мають самостійне призначення і не є частиною якого-небудь іншого інвентарного об'єкта: хронометри, ваги, пульти автоматичного керування, мікроскопи.Спорудження: стовбури шахт, нафтові шпари, греблі, естакади, водопідйомні станції і колодязі, резервуари, мости, автомобільні дороги, ж/д шляхи, шляхи внутрішньозаводського транспорту (канатні, підвісні).Передатні пристрої: нафтопроводи, газопроводи, водорозподільні мережі, електромережі, лінії зв'язку ... Силові машини й устаткування: газогенератори, електрогенератори, парові казани, повітряні компресори, л. двигуни, парові машини і турбіни, ДВС, трансформатори, выпрямители, розподільні щити.Інші машини й устаткування – не ввійшло в перераховані групи: устаткування автоматичних телефонних станцій, пожежні машини, механічні пожежні сходи.Інші основні фонди: бібліотечні фонди, капітальні витрати в орендовані ОФ.Невиробничі фонди: будинку, що числяться на балансі підприємства, і спорудження невиробничого призначення: житлові будинки, клуби, ясла, школи, медсанчастина, ПТУ..., а також весь перелік ОФ, що входять у них. Кошторис складається окремо і використовується наступна.

Видова класифікація ОВФ:а) Активні ОВФ, що безпосередньо беруть участь у процесі виробництва і впливають на обсяг продукції, що виготовляється. б) Пасивний ОВФ, обслуговують виробничий процес (будинку, хоз.інвентар, транспортні засоби).Видова виробнича структура ОВФ – це частка окремих видів виробничих фондів по вартості в загальній вартості ОПФ, у %

, %

де Фі - вартість i-го виду фондів, грн;

Фос – загальна вартість ОПФ, грн.

Напрямки поліпшення використання ОВФ і інших потужностей Поліпшення використання ОВФ і виробничих потужностей означає збільшення виробництва необхідної продукції, підвищення віддачі виробничого потенціалу, зниження собівартості продукції, ріст нагромаджень підприємства. ЕКСТЕНСИВНЕ поліпшення використання – збільшення часу роботи діючого устаткування, і підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, що мається на підприємстві.Збільшення часу використання устаткування можливо шляхом усунення внутрізмінних простоїв устаткування за рахунок:-підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування;-своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами, транспортом;-підвищення змінності роботи устаткування.Підвищення питомої ваги діючого устаткування можливо шляхом:-швидкого введення у виробництво нового або ще не запущеного устаткування, з метою зниження ступеня його морального і фізичного зносу.ІНТЕНСИВНЕ поліпшення використання потужностей досягається підвищенням ступеня завантаження устаткування на підставі:-модернізації діючих машин і механізмів;-встановлення оптимального режиму їхньої роботи і збільшення його продуктивності;-ліквідації «ВУЗЬКИХ» місць в ін. процесі, скороченні термінів досягнення проектної продуктивності техніки;-підвищення кваліфікації і професійної майстерності робітників.У сучасних умовах з'явився ще один фактор, що визначає ступінь використання ОВФ і потужностей – це розвиток АКЦІОНУВАННЯ підприємств і їхня ПРИВАТИЗАЦІЯ. У цих випадках колектив підприємства стає власником ОВФ і одержує реальну можливість розпоряджатися і самостійно формувати структуру ОВФ і потужність підприємства, розпоряджатися прибутком.