5. Педагогічне керівництво класом як колективом.

У керівництві та спілкуванні з класом як колективом з боку вчителів переважає демократичний стиль, що проявляється у врахуванні думок та побажань колективу щодо організації навчально-виховного процесу, повазі до кожної дитини, довірі та орієнтації на індивідуальні особливості учнів. Однак інколи деякі вчителі проявляють тоталітарний стиль спілкування, зокрема й класний керівник.

Серед особистих якостей своїх вчителів учні дуже цінують: добрий настрій, почуття гумору, бадьорість, енергійність, доброзичливість тощо. Досить цінною якістю вчителя для кожного з них є вміння зрозуміти дитину, бути здатним допомогти їй, побачити в ній потенціал. Основними засобами педагогічного впливу є: заохочення, порада, консультація. Проте часто застосовуються й методи примусу, які в більшості випадків направлені на покращення життя учнів, хоча й вони цього часто не розуміють, а тому ображаються.

До більшості вчителів учні ставляться з повагою. Класний керівник здійснює індивідуальний підхід у виховній роботі, володіє педагогічним тактом, систематично працює з батьками. Хочеться відмітити, що хоч і класний керівник часто використовує тоталітарні методи впливу (тобто примус, погрози викликати батьків), однак її дії учнями в більшості випадків розцінюються як жартівливі (просто у вчителя така манера спілкування – вона нібито зверху так «погрозлива, її всі бояться», однак в середині вона гарна людина, яка піклується про своїх учнів, вважає їх своїми дітьми).

6. Загальні висновки

Про рівень загального розвитку класу як колективу можу сказати, що на 3 (незалежний і самодостатній актив) етапі.

Серед позитивних рис колективу можна виділити: доброзичливість, цікавість, вихованість, ініціативність. Серед негативних –– замкненість у собі окремих учнів та невелику активність в науковій сфері.

Згідно проведеного тестування у колективі даного класу домінує симпатія і прихильність один до одного, переважає радісний, приємний, емоційний стан.

Індекс групової згуртованості в колективі вище середнього. Серед негативних характеристик, на думку самих учнів, проявляються егоїзм, жорстокість, корисливість, байдужість.

Завдяки проведенню психологічних тестувань мені, як класному керівникові на період педагогічної практики, стало зрозуміло, що основною моєю метою повинно стати згуртування учнівського колективу.

Основною трудністю під час проходження педагогічної практики для мене було те, що у дітей було по 7 уроків на день. А тому проводити позакласну та позаурочну діяльність було дуже складно. Класна година проходила кожну середу на 8-му уроці. Також проблемою було організувати дітей, знайти для них важливий мотив в діяльності.

Таким чином, провівши час на практиці зі своїми дітьми з класу, я зрозумів, що кожен з них унікальний, кожен в чомусь талановитий, у кожного є свої ідеали та мрії, кожен неповторний у своїй інтерпретації нашого світу. І для того щоб зрозуміти їх, потрібно просто вміти почути дитину, подарувати їй відчуття значимості, дати зрозуміти, що вчитель для них є не тільки вчителем-педагогом, а й другом, якому можна довіритися.

Спираючись на результати дослідження можна зробити висновок, що над класним колективом потрібно працювати систематично, проводити різні види діяльності учнів задля їхньої більшої згуртованості та задоволенням шкільного життя.

Рекомендації:

Учням слід більш активно себе проявляти, не втрачати час проведений в школі марно, побільше спілкуватися один з одним, зміцнювати свій колектив.

Також, треба побажати учням краще ставитися як один до одного, так і до вчителів та класного керівника, більше дослухатися до їх порад та настанов.

Батькам потрібно більше часу приділяти дітям, звертати увагу на манеру спілкування деяких учнів, на їх поведінку.

Вчителям хочеться побажати, щоб вони частіше прислухались до своїх учнів, розуміли, що вони хоч вже й дорослі на перший погляд, однак все ж діти. Хотілось би, щоб педагоги частіше спілкувалися з дітьми, «чули» їх емоційні стани і вчасно реагували і надавали допомогу.

Класному керівнику потрібно побажати й надалі здійснювати програму по згуртуванню колективу, по формуванню цілісного поняття людини в учнів.

Методики дослідження класу як колективу

Проведені методики