1. Зв’язки з громадськістю в Античному світі: конфесійна сфера.

Конфесійний ПР був не менш розповсюдженим, ніж політичний або торгівельний, адже тогочасні люди мали релігійний світогляд. Найвищим проявом конфесійного ПР стали різноманітні варіанти урочистих процесій. Вони присвячувалися різним богам олімпійського пантеону і проводилися щорічно у певні строки. Такі дійства вирізнялися синкретизмом – поєднанням різноманітних знакових систем. Тут можна прослідкувати зародок ПР-акцій. До процесу долучалися бродячі проповідники різноманітних культів і оракули, які у більшості створювали прототип оманливої реклами.

2. Жанрові різновиди давньоруського пр: літописи, публіцистика, правова література, билинний епос, ходіння, житія, поучення, політична карикатура.

Літопис (або літописець) - це історичний жанр давньоруської літератури, що представляє собою погодовий, більш-менш докладний запис історичних подій. Запис подій кожного року в літописах зазвичай починається словами: "в літо ..." (тобто "в році ..."), звідси назва - літопис. Паломницька література (Ходіння,житіє) — своєрідні путівники, які містили найнеобхіднішу інформацію про "святі місця", відомості про природні багатства. їх зміст формувався під впливом релігійних, апокрифічних легенд, доповнювався розповідями проповідників, монахів. П.л. розвивалася в українському письменстві як літературний жанр з XII по XVIII ст. Поява П.л. була зумовлена прагненням молодої церкви Київської Русі зміцнитися шляхом безпосереднього спілкування з християнським Сходом, що підвищувало її авторитет, включало у сферу християнських відносин. "Житіє і ходіння Даниїла, Руської землі ігумена" Публіци́стика — вид літератури, присвячений суспільно-політичним питанням та іншим проблемам суспільства, зокрема історичним та науковим, актуальним для сучасності та майбутнього, а також твори на цю тему — статті, нариси, памфлети, фейлетони тощо. Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється припустимістю певної оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє. Мета публіцистики — зміна суспільної свідомості. Билинний епос, що активно розвивався у Х—XI ст. У билинах у художньо-поетичній формі відбивалася боротьба народу за незалежність, втілювалися патріотичні ідеї, уявлення про героїв-богатирів, наділених мудрістю, силою, красою. Такими є билинні герої Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович, Микула Селянинович. Історія зберегла також імена народних співців билин — Бояна, Митуси, Ора, згадки про яких зустрічаються у "Слові о полку Ігоревім", Іпатїївському літописі та ін. "Поучение" дітям Володимира Мономаха, в якому він закликає їх до миру і злагоди та подає ідеалізований образ політика, державного діяча, воїна.

3. Епоха Рузвельта і період Другої світової війни (1930-1945): вдосконалення й збагачення практики пр.

Найсприятливішим для розвитку ПР став період великої депресії (1929-1930 рр.) і епоха «нового курсу» Ф. Рузвельта. Зміни, які планував запровадити президент (часткове регулювання державою ринкових відносин) занадто протирічили традиційним цінностям Америки, тому необхідно було роз’яснити суть своєї політики політики і заручитися підтримкою населення. Роз’яснювальна робота велась постійно і через усі засоби комунікації, особливо шляхом особистого впливу. За порадою Л. Гова Рузвельт створював імідж впевненої в собі і щасливої людини – рис, яких не вистачало пересічним американцям. У форматі радіобесід президент у інтимній і довірливій формі роз’яснював необхідність своїх реформ; на фото він завжди був усміхнений; його ім’я згадувалося у популярних піснях; став героєм комедійного мюзиклу. Елеонора Рузвельт, дружина президента, також включилася у політичні справи і проводила велику роботу серед жінок (за порадою Гова).

«Новий курс» похитнув репутацію великого бізнесу. Реакцією на це стала масштабна ПР-кампанія «Порятунок бізнесу». Чим масштабнішим і гострішим ставало протистояння держави і бізнесу, тим більшою була потреба у спеціалістах з ПР.

У 1932 Е. Бернайз радить керівництву «Дженерал моторз» провести виставку і ряд конференцій, які мали на меті пов’язати у суспільній свідомості прогрес і діяльність компанії. Крім того протистояння проходило також у політичному зрізі: так у 1934 р. корпораціями був завданий удар, який виявився нищівним, для Е. Сімптона. Його комуністичні погляди були використані проти нього і були представлені як загроза американській демократії. В результаті він програв вибори у шататі Каліфорнія 1934 р.

Зважаючи на наведені приклади становлення ПР, можна сказати, що він пройшов шлях від стихійного прес-посередництва до утворення великих самостійних фірм і відділень у корпораціях і держ. структурах, що стали спроможні чинити цілеспрямований вплив на громадськість.

БІЛЕТ №6