2. Кобзарі та лірники як предтеча українських професійних пр-комунікаторів.

Кобза́р — український народний співець і музикант. Кобзарі були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум (мелодійних речитативів змінюваних форм), релігійних піснеспівів, моралізаторських пісень, а також казок та переказів, супроводжуваних грою на кобзі, лірі або бандурі, звідки інша їхня назва — лірники або бандуристи. Значення їх для українського народу можна порівняти зі значенням давньогрецьких поетів у давній Греції, арабських поетів для Арабії, або степових співців-акинів для людей Середньої Азії, Монголії і Казахстану.Лі́рники ( пол. lirnik ) — народні співці й музиканти, які супроводять свій спів грою на лірі. Починаючи з 15 століття лірники відомі в Україні, Білорусії, Литві, Молдавії. У репертуарі українських лірників були історичні пісні й думи, церковні канти й псалми, українські народні пісні, передусім жартівливі й сатиричні. Лірники співали в першу чергу історичні думи, які укладали самі, що прославляли діяння гетьманів: Сагайдачного, Дорошенка, Хмельницького, Мазепи та ін.; далі після історичних дум співали побожних пісень про св. Миколая та ін. Далі продовжували спів святковими думками і жартівливими шумками. Закінчували як правило жартівливими піснями.В мистецтві лірників зібрано було пісні про давню славу козацьку, з якими вони мандрували від хати до хати. У творчості українських кобзарів і лірників прослідковуються відгомони сакральності виконавця на традиційному інструменті і співця-рапсода/У багатьох культурах світу постать музиканта ототожнювалась із постаттю жерця, оскільки магічна функція музики була однією із основних на ранніх етапах свого розвитку.

3. Професійні пр-організації сша як апарат самоуправління у сфері паблік рилейшнз, методи формування професійної етики.

Одним з найважливіших є кодекс PRSA (1954). В нього було внесено ряд поправок у 1959, 1963, 1977, 1983 і 1988 рр.

Поправки 1963 р. посилили норми щодо фінансової практики. У 1977 р. кодекс переглядався через антитрестівський судовий процес, ініційований Федеральною комісією з торгівлі (FTC) (положення кодексу перешкоджали принципу вільної конкуренції). Найбільш контроверсійними були два положення: про те, що 1) член асоціації не може пропонувати клієнту, щоб його гонорар залежав від результату і 2) член асоціації не повинен втручатися у сферу інтересів іншого. Останнє положення було джерелом дебатів як всередині, так і зовні PRSA. В результаті воно просто ніколи не застосовувалося на практиці. Через позов FTC обидва положення довелося виключити з кодексу у 1977. В першу чергу такі кодекси мають на меті розробити етику ПР як виду підприємництва, якому притаманні загальні етичні норми цієї діяльності. Крім цього, кодекси покликані регулювати специфічні аспекти ПР-діяльності: оплату за журналістські матеріали, виготовлені на замовлення компанії. Дискусійними залишаються питання проведення ПР-кампаній для виробників тютюну і алкоголю. У разі виникнення спірного питання PRSA приймає у ньому участь, вислуховуючи аргументи обох сторін і керуючись найвищими стандартами етичності.

Для вивчення таких питань або порушень у PRSA є арбітраж і дисциплінарні процедури. Це створює механізм, що дозволяє швидко і ефективно розглядати суперечки і надавати слово обом сторонам; при цьому чітко прописані як скарги, так і процедури їх розгляду. Також передбачені санкції: відсторонення або припинення членства з публічною доганою. Однак, приймаються лише справи, пов’язані з порушенням Уставу, ті, що є територією закону не розглядаються

БІЛЕТ № 11