3. Паблік рилейшнз як бізнес: історичний огляд професіоналізації галузі.

1900 р., Бостон – засновано першу ПР-агенцію «Пабліситі бюро» (Дж. Міхаелс). Спеціалізувалася на прес-агентських послугах. Перший клієнт – Гарвардський університет. Визнання – після ПР-кампанії проти законодавчої влади у 1906.

1902, Вашингтон – створено ПР-агенцію «Сміт і Валмер».

1904 – створено «Паркер і Лі». Засновник Айве Лі.

1908 – «Гамільтон райт організейшн», фірму з організації пабліситі.

1909 – «Пендалтон Дадлі і Партнери». Пендалтон Дадлі став однією з найвпливовіших фігур ПР-бізнесу, агенція існувала 57 років.

1914 – засновано «Томас Р. Шипп і Ко» - компанія з організації пабліситі. У повоєнний час клієнтами були Дженерал Моторс, Стандарт Оіл і т.д.

Наприкінці 20 ст. у США біло 2300 фірм, найпотужнішими з яких були «Барстон-Мастеллер», «Хілл і Кноутон», «Портер Новеллі», «Кетчум ПР», «Огілву Паблік Рілейшнз Ворлдвайд».

У Європі: 1946 – Голандія, 1948 – Великобританія, 1949 – Норвегія, 1950 – Італія, Франція, Бельгія, Швеція, Фінляндія, 1958 – Німеччина. З 1950-х – Центр. і Пд. Америка, Японія, Нова Зеландія, Південна Африка.

З 90-х рр. мережеві агенції з’являються на пост-радянському просторі. Національні ринки формуються на рубежі 20-21 ст.

БІЛЕТ №9

1. Ніколо Макіавеллі – основоположник політичного консалтингу.

Нікколо Макіавеллі ді Бернардо (12.051469 – 21.06.1527) – видатний політик і громадський діяч. Відомий своїми точними визначеннями і ідеями у сфері державного управління. Нар. у Республіці Флоренція.  Політичну кар’єру почав у 1498 р., коли переміг на виборах і посів крісло секретаря другої канцелярії. Крім того йому довірили канцелярія комісія Десяти, що займалася закордонними і військовими справами. На цій посаді він пробув 14 років, написавши за цей час тисячі дипломатичних листів, донесень, урядових розпоряджень, військових наказів, проетів державних законів, здійснив 13 дипломатичних і військово-дипломатичних поїздок до італійських правителів і керівництв республік, папи, імператора і чотири поїздки до короля Франції. У якості секретаря комісії Десяти був організатором і учасником військових кампаній та ініціатором створення республіканського ополчення. Варто відмітити, що Макіавеллі не був схожим на більшість чиновників чи буржуа. Він був товариським, життєрадісним, гарно одягався і шкодував грошей на зовнішній вигляд, особливо коли представляв республіку перед іноземними посольствами. Вміння підтримати бесіду робило його душею компанії. Фактично Макіавеллі мав набір якостей, необхідних для успішного ведення ПР-діяльності.  Макіавеллі, хоча й не належав до придворних послів, брав участь у посольствах, будучи талановитим дипломатом. Він робив точні і корисні спостереження щодо політики і політиків різних країн і зводив їх у широкі описи справ тієї чи іншої країни. Ця інформація, безсумнівно, використовувалася урядом надалі при веденні політики щодо сусідніх країн. У 1502 у Флорентійській республіці вводиться посада по життєвого гонфалоньєра, яку посів Пьєро Содеріні. Невдовзі Макіавеллі завойовує його довіру і стає його постійним радником. Навіть обіймаючи посаду другого канцлера, Макіавеллі продовжує брати участь у дипломатичних місіях, адже ніхто крім нього не міг так точно оцінити політичну атмосферу чужої країни і дати вичерпну характеристику її діячам.  У історію Нікколо Макіавеллі увійшов завдяки своєму трактату «Государ» (1513), де викла свої погляди на те, яким має бути ідеальний правитель. На формування його поглядів щодо цього великий вплив мала зустріч з Чезаре Борджа. Останній справив на Макіавеллі неабияке враження своєю жорстокістю, хитрістю і вмінням не рахуватися з незручними моральними нормами. Ці якості, на думку Макіавеллі, робили його чудовим правителем. Пізніше Макіавеллі ще кілька разів зустрічався з Борджа і у донесеннях писав, що його якості можуть слугувати матеріалом для теоретичних узагальнень.