1. Особливості пр комунікацій Давнього і Середньовічного Сходу.

Основна особливість – це позиціонування. Правитель – це посередник між богом і людьми. Пізніше пішли далі – правитель – це дитина Ра – бога сонця, китайські імператори – сини Неба. (В Європі церква говорить устами бога… Король тільки в деякі епохи був намісником бога на землі). Імідж володаря. Атрибути влади існували відносно до правителя, а з часом перетворювалися на уособлення влади: в Ст. Китаї володіння нефритовою печаткою означало володіння владою. Маги, чарівники, жреці робили велику роботу для формування благоговіння перед правителем. Для наближення до народу правителі придумували якісь масові заняття (масштабні будівництва, ритуали, свята), які згуртовували людей, і давали можливість проявити управлінську мудрість правителю – піраміди, Велика Китайська Стіна. В деяких країнах, як в Єгипті, були автономні місцеві правителі, від яких залежали фараони. У боротьбі з ними фараони опиралися на народ і торгівців, тому чітко реагували на будь-які невдоволення. Проблема – масштабність територій, віддаленість. В Єгипті правителі будували багаті храми – задовольняли впливових жерців і показували народу образ «батька нації», піклування. До кінця ІІ тис. до н. е. у Фінікії виник перший алфавіт, проте це не замінило усну комунікацію. Були навіть закони із регулювання комунікації – регулювання порядку проведення переговорів між роботодавцем та найманим працівником. Взаємодія різних народі починається стихійно, поступову приймає офіційні форми. Необхідність заключати міжнародні договори. В 15 ст. до н.е. вавилонська мова стала першою міжнародною мовою спілкування. (так грецька була – в Античномму світі, латинь у середньовіччі, арабська – серед мусульман). Середньовіччя. Особливість пріоритет держави над людиною: будь-які політ. та економ. дії політики випрадовували перед громадськістю інтересами держ. Основва взаємодії влади і суспільства – це створення іміджу влади від бога (в Китаї «сини Неба» правли відповідно до «Небесного мандату»). Халіф в ісламі вважався намісником Муххамеда. Виведення родоводів від Богів. Легенди. Ритуали, церемонії . Були збиральники інформації в Староіндійскій державі. В Середні віки це ще більше розвинулося, оскільки контролювати потрібно занадто велику територію із великою к-стю населення. Двостороння комунікація наказів – зверху - вниз; знизу – вверх – звіти про виконання. Це контролювалося на всіх щаблях. Правителі увіковічню вали себе в свідомості як щедрих, справедливих але й грозних. Публічні страти – масові видовища із чітким сценарієм – офіційна та неофіційна частини. Прийомні дні монарха, в які люди приходили із будь-якою скаргою. Соціальна політика для підтримки іміджу: в 6-9 столітті на рівні закону родичі зобов’язувалися піклуватися про пристарілих. В ісламі заповідь зобов’язувала сплачувати податки на бідних. Незадоволені владою проводили свої комунікації – проповіді на вулицях, театральні вистави із висміювання правителів. + народні поети, які користувалися повагою народу. І влада і противники використовували чутки як ПР-інструмент (в місцях скупчення народу – базари, театральні вистави)