- •1. Джерела й чинники виникнення зв’язків з громадськістю в умовах первісного суспільства.
- •2. Розвиток пр-комунікацій у часи Київської Русі.
- •3. Хронологія розвитку пр у хх столітті: основні історичні віхи.
- •2. Праслов’янські пр комунікації у формі воєнної демократії (племінні збори — віче старійшин — вождь) та народне віче часів Київської Русі.
- •3. Епоха формування підгрунття розвитку пр (1900-1917): характеристика періоду.
- •1. Особливості зв’язків з громадськістю Античної Греції і Давнього Риму: політична сфера.
- •2. Перші професіонали давньоруського пр: Нестор, Сильвестр, Даниїло Заточник, автор «Слова о полку Ігоревім»
- •3. Період Першої світової війни (1917-1919): тенденції розвитку пр-комунікацій.
- •2. Прес-портрети давньоруських князів та їх пост пр. Сутність поняття «пост пр».
- •3. Епоха економічного підйому «двадцятих» (1919-1929): застосування «воєнних» паблісіті в економічних інноваціях й політиці. Мирного часу.
- •1. Зв’язки з громадськістю в Античному світі: конфесійна сфера.
- •2. Жанрові різновиди давньоруського пр: літописи, публіцистика, правова література, билинний епос, ходіння, житія, поучення, політична карикатура.
- •3. Епоха Рузвельта і період Другої світової війни (1930-1945): вдосконалення й збагачення практики пр.
- •1. Різновиди зв’язків з громадськістю в античні часи (публічний діалог, театралізовані вистави, архітектурні і скульптурні інтенції, психологічні війни).
- •2. Унікальність пр-технологій Запорізького козацтва (хv-хvііі ст.).
- •3. Повоєнний період (1945-1965): чинники розвитку пр-комунікацій.
- •1. Особливості пр комунікацій Давнього і Середньовічного Сходу.
- •2. Пр на війні: особливості інформаційно-психологічних воєн Богдана Хмельницького.
- •3. Глобальне інформаційне суспільство (з 1965 р. По наш час): причини змін цілей і завдань пр, диверсифікація методів, інструментарію.
- •1. Еволюція зв’язків з громадськістю у Західній Європі в Середні віки: політична сфера.
- •2. Міжнародний пр України у часи козаччини.
- •3. Паблік рилейшнз як бізнес: історичний огляд професіоналізації галузі.
- •1. Ніколо Макіавеллі – основоположник політичного консалтингу.
- •2. Виключність пр-технологій національних державних інституцій: козацька рада (хv ст.) та січова рада (хvі-хviii ст.).
- •1. Новації конфесійних пр-технологій в часи Середньовіччя у Західній Європі.
- •2. Кобзарі та лірники як предтеча українських професійних пр-комунікаторів.
- •3. Професійні пр-організації сша як апарат самоуправління у сфері паблік рилейшнз, методи формування професійної етики.
- •2. Національний досвід пр комунікацій в Україні в умовах формування модерної нації (кінець хvііі-хіх ст.).
- •3. Глобалізація професійної системи зв’язків з громадськістю хх ст.: міжнародні асоціації.
- •3. Основні характеристики етичних кодексів професійної пр-діяльності.
- •1. Зародження основ паблік рилейшнз в Америці: джерела офіційної історії пр.
- •2. Українські публічні діячі хіх століття: сучасна інтерпретація.
- •3. Діяльність найвідоміших професіоналів у сфері пр хх ст.
- •1. Інноваційні пр-технології сша хіх ст.
- •2. «Іміджеві війни» України хіх ст. Як національний феномен.
- •3. Роль в історичному процесі пр хх ст. Айві Лі.
- •1. Тенденції розвитку пр у Західній Європі у хіх ст.
- •2. Національний досвід політичних і соціальних комунікацій в Україні хіх ст., специфіка формування їх національних домінант.
- •3. Роль в історичному процесі пр хх ст. Едварда л. Бернейса.
- •1. Роль міжнародних виставок в розвитку пр-комунікацій хіх ст.
- •2. Особливості радянської пропаганди як різновиду пр-комунікацій (1917-1991).
- •3. Особливості розвитку пр-бізнесу в Китаї.
- •3. Основні положення Золотої доповіді мапр «Рекомендації і стандарти освіти в галузі паблік рілейшнз» (1990).
2. Прес-портрети давньоруських князів та їх пост пр. Сутність поняття «пост пр».
Пост пр - як я розумію, це те, що залишилось, коли пр. кампанія вже закінчилась. В даному випадку, це те що залишилося після князювання, внесене цим князем. Князь Володимир - син князя Святослава, народжений від наложниці. З його іменем пов'язане одне із переломних подій в історії не тільки нашої країни, але й усього світу - прийняття Руссю православної християнськоії релігії Ставши князем київським, Володимир зміцнив могутність Русі, розширив кордони завдяки походам на Польщу, в'ятичів, Литву, радимичів, болгар, зміцнив державу всіх східних слов'ян. У той же час він відчував, що надійною основою для єдності земель може бути тільки ідеологічна основа, тобто, по тим часам - релігія. Спочатку Володимир здійснив спробу встановити єдиний язичницький культ з шести богів на чолі з Перуном - богом грози і війни. Але пізніше, як ми знаємо, звернувся до світових релігій і зупинив свій вибір на православ'ї - релігії Візантії. Джерела зазначають, що християнство легко уживалося в народі з язичницькими забобонами. Ярослав Мудрий У літописах Ярослава називали «самовластец», що означало фактично «самодержець», а в кінці життя і зовсім називався царем. Прізвисько «Мудрий» Ярослав отримав за активну проведену ним політику освіти і поширення християнства. У цьому питанні князь був продовжувачем справи свого батька - Володимира. Значну частину коштів Ярослав витрачав на зведення церков, причому не звичайних, а багатих храмів, за прикладом Константинополя. Він бажав прославити Київ до слави і багатства цього легендарного міста. Так у Києві з'явився Софійський собор і фортецю із Золотими воротами і церквою Благовіщення. Для їх створення були запрошені грецькі майстри. Софійський собор дещо менший за розміром був побудований в Новгороді. До інших заслугах Ярослава Мудрого відносять заснування російської митрополії, і вже в 1051 році Ярослав обирає митрополитом російського, а не грецького священика, вперше без участі Константинополя. При Ярославі з'являються і перші російські монастирі. Княгиня Ольга Вона правила князівством в 945-957 роках, почавши своє правління з помсти древлянам за смерть чоловіка, якій вона надала державно-ритуальний характер. Князі древлян були страчені, і надалі ця земля справно платила данину.У літописі сказання про помсту описано як цілеспрямована діяльність по зміцненню централізованої влади, пофарбована жорстокістю, притаманною тому часу і релігії.У всіх описаних діях простежується своєрідне PR-послання непокірним землям: - Влада належить Києву; - Київ вимагає від усіх безумовного економічного підпорядкування; - Непокірність жорстоко карається; - Кара правителя невідворотна
3. Епоха економічного підйому «двадцятих» (1919-1929): застосування «воєнних» паблісіті в економічних інноваціях й політиці. Мирного часу.
Численні ПР-кампанії, що були проведені під час першої світової війни для мобілізації громадської думки дали надзвичайно корисний досвід всій сфері загалом. По-перше, сама ПР-діяльність трансформувалася з оборонного пабліситі у інструмент впливу на громадськість. По-друге, значно вдосконалився ПР-інструмиентарій. По-третє, багато людей пройшли ПР-школу воєнних років, а значить на мирний ринок прийшло багато висококласних спеціалістів. Як наслідок у 20-х рр. в Америці зростає кількість фірм, які обслуговують великий бізнес, великі корпорації починають створювати власні відділи ПР, до ПР-сфери приходять нові люди, а з ними і нові умови ведення бізнесу. Зокрема такі всесвітньо відомі спеціалісти як Е. Бернайз і А. Пейдж.
Бернайз почав працювати на ниві ПР у 1919 р., коли відкрив власне бюро у Нью Йорку. Серед його клієнтів – президенит США, могутні корпорації, військові відомства тощо. Він ввів створення інформаційних приводів – масштабних подій. Хрестоматійним прикладом стала кампанія для «Lucky Strike» у 1928 г. і святкування 50-річчя винаходу Едісона у 1929 р., яке було покликане заручитися прихильністю високо посадовців до General Electric.
А. Пейдж, який стояв на засадах відкритого діалогу громадськості і бізнесу. Його діяльність зробила значний внесок у розвиток системи ПР та визнання статусу ПР-спеціаліста. Він розвиває напрям соціально відповідального бізнесу.
БІЛЕТ №5